Діти, які сплять менше дев’яти годин уночі, погано справляються зі шкільною програмою. Це довела група співробітників Автономного університету Барселони під керівництвом Раймона Кладелласа, пише «Медпортал». Висновок було зроблено на підставі оцінки стану 142 учнів початкової школи. Науковці порівняли кількість годин, витрачених на сон, і шкільну успішність. Виявилося, що переважна більшість 6–7–річних дітей, які не висиплялися, насилу спілкувалися і вирішували прості математичні задачки. Також у них були проблеми з правописом, граматикою та якістю сприйняття.

Завдяки досягненням сучасної медицини лікарі навчилися вирощувати нові органи в пробірці, виявляти гени, відповідальні за ту чи іншу патологію, використовувати наночастинки для прицільної боротьби з «неправильними» клітинами та рятувати пацієнтів, які ще 5–10 років тому вважалися безнадійними. Утім про повну перемогу над хворобами не йшлося раніше і не йдеться зараз. Не в останню чергу — через неправильне, надмірне та нераціональне застосування антибіотиків. Адже ті патогени, які вціліли після сутички з антимікробними препаратами, набули резистентності (тобто стійкості) до дії цих ліків. І коли захворювання в чергового пацієнта спричиняють саме такі мікроби, традиційні антибіотики виявляються безсилими. Добре, коли медпрацівники проводять дослідження на чутливість бактерій у цієї конкретної людини до різних ліків, виявляють резистентність і підбирають препарати, які ще діють. Набагато гірше, коли такі аналізи не проводять, призначають хворому стандартні ліки, а через деякий час помічають, що хвороба не стихає, а навпаки, прогресує. Часом трапляються бактерії, настільки загартовані в боях із ліками, що з цими мікробами не може впоратися жоден препарат, і хвороба закінчується летально. На жаль, таких випадків у всьому світі стає дедалі більше...

Коли читаєш «страшилки» про туберкульоз у газеті чи переглядаєш черговий телесюжет про епідемію сухот в Україні — це одне. А коли хвороба напряму торкається тебе чи когось із близьких родичів — зовсім інше. Тоді питання «як у лікарню споряджати», «як часто відвідувати», «як не заразитися» тощо стрімко переходять із категорії філософських у групу нагальних, життєво важливих. Шкода лише, що знайти на них відповіді вдається далеко не завжди. Особливо якщо в хворої бабусі чи простого дядька із села немає родичів, які зможуть «витрусити» з лікарів усю необхідну інформацію та відстояти інтереси пацієнта. Та й наявність у хворого «групи підтримки» не гарантує успіху. У цьому на власному досвіді переконалися друзі авторки цих рядків, які більше року тому дізналися про хворобу батька.

Медики кажуть, що зцілення від будь–якої хвороби — це результат спільних зусиль лікаря і пацієнта. Адже для того, щоб одужати, мало просто прийти до спеціаліста й отримати рекомендації та рецепт: лише від самого хворого залежить, наскільки сумлінно він дотримуватиметься призначеної схеми лікування й виконуватиме поради лікаря. Біда в тому, що дуже часто заради цього хворому треба відмовитися від чогось звичного або, навпаки, почати робити те, чого ніколи не любив. А щоранку робити зарядку, відмовитися від куріння, залазити під холодний душ або сипати в борщ утричі менше солі, ніж завжди, — на все це потрібні неабиякі вольові зусилля.

Останнім часом лікарі так багато говорять про онкологічні захворювання, а з телеекранів та рекламних лайтбоксів так часто лунають заклики про допомогу людям із таким діагнозом, що стає зрозуміло: рак наступає, незважаючи на всі досягнення сучасної медицини. Результати соціологічних опитувань свідчать, що практично кожен українець особисто знайомий із людиною, яка хворіє чи колись хворіла на рак. Сьогодні в нашій країні на обліку перебуває майже мільйон онкологічних хворих. Щороку від цієї недуги помирає 90 тисяч людей.

Людська байдужість до того, що відбувається просто під носом, в останні роки стала мало не нормою життя. Але, на щастя, досі трапляються випадки, коли ентузіасти за покликом серця роблять щось для світу, для інших людей, які можуть навіть і не дізнатися, що їм загрожувало і від чого їх порятувала абсолютно незнайома людина. Герої справді живуть непомітно, але цього разу «УМ» вирішила виправити ситуацію та розповісти про 75–річного киянина, який самотужки викосив під багатоповерхівкою ціле поле амброзії полинолистої. Добре знаючи, що пилок цієї рослини може спричинити важкі алергічні реакції в мешканців найближчих будинків, дітей, які граються на майданчику, у випадкових перехожих, пенсіонер сам пішов на війну із зеленим загарбником. Шкода тільки, що йому не допомогли в цьому ні сусіди по будинку, ні служби, які, за великим рахунком, мали б самі цим займатися...

Котики і собачки, яких так люблять самотні пенсіонери, насправді не тільки розважають своїх господарів, а й підтримують їхнє здоров’я. У психології та медицині є навіть такий корекційний напрям — «анімалотерапія» — лікування за участю тварин. Як повідомляє «Медпортал», на сьогодні науково доведено, що тварини здатні здійснювати на людину дуже сприятливий вплив — як психологічний, так і фізіологічний.

Цього року чимало батьків, які вперше ведуть свою дитину в дитсадок, зіштовхуються з неабиякою проблемою. Якщо в малюка віком до 3 років немає профілактичних щеплень, його відмовляються зараховувати до дошкільного закладу. Такі випадки були й раніше, але не настільки масово, як зараз. Це пов’язано з тим, що діти, які сьогодні йдуть до дитячих садочків, — це малюки, чиї батьки потрапили під вплив широкомасштабної антивакцинальної кампанії 2008 року і з особистих міркувань відмовилися на той час від проведення профілактичних щеплень.

Кому в Америці жити добре? Тому, хто виконує всі вимоги, дотримується правил, шанує закони і... робить необхідні щеплення. Інакше можна залишитися без роботи і без грошей. Медична корпорація з американського штату Мічиган ухвалила рішення звільняти співробітників, які не пройшли вакцинацію від грипу до 31 грудня, повідомляє «Фокс ньюз». Як заявило керівництво Медичного центру Мансона, медпрацівникам слід пожертвувати особистим правом вибору — чи робити щеплення, чи ні — на користь благополуччя пацієнтів. Адже зараження грипом у поєднанні з наявним захворюванням несе серйозну загрозу для здоров’я хворих. Винятком є тільки наявність медичних протипоказань (треба принести довідку від лікаря) чи релігійних заборон (інформація має бути завірена пастором). Решта медпрацівників має зробити щеплення в обов’язковому порядку.

На думку експертів із різних медичних інститутів США, американський уряд щорічно виділяє сотні мільярдів доларів на медичні процедури, які не приносять жодної користі, а часом навіть завдають серйозної шкоди здоров’ю. Лікарі вважають, що треба переглянути стандарти діагностики та лікування, не робити поширені «рутинні» процедури наліво і направо, щоб заощадити гроші і врятувати людські життя.