Луцьк кілька років тому одним iз перших в Україні відгукнувся на зміни в проведенні медичних оглядів школярів, організувавши роботу окремого відділення на базі філії міської дитячої поліклініки. Відтак батьки можуть раз на рік обрати зручний день для відвідин поліклініки з дитиною. Однак щойно вони звиклися з ново­введенням, а медики — налагодили роботу, як Кабінет Міністрів своєю постановою від 14 січня 2013 року повернув медогляди до навчальних закладів. Необхідність такого кроку міністр освіти Дмитро Табачник пояснював, звісно, винятково турботою про здоров’я українських школярів. Ідею начебто підтримали 84 відсотки батьків, які взяли участь в опитуванні під час «загальноукраїнських інтернет–зборів» (виявляється, є і такі).

Із 16 лютого в Києві припинить свою роботу відділ переробки донорської крові Київського міського центру крові. Відповідне розпорядження ще торік у грудні підписав голова Київської міської держадміністрації Олександр Попов. Проте тільки нині воно набуло серйозного розголосу з подачі депутата Київради від «УДАРу» Олексія Давиденка. «Столична влада ставить під загрозу забезпечення реанімацій, «швидкої допомоги» і опікових центрів донорською кров’ю і плазмою, оскільки Київ із середини лютого залишиться без власної бази переробки», — цитує депутата прес–служба «УДАРу». За словами Олексія Давиденка, в Україні сьогодні понад 30 державних центрів виробництва препаратів крові, але Київ вирішив, що йому такий центр не потрібен. «З лютого фактично хочуть перевести всі столичні лікарні з безкоштовної крові на закупівлю платної у комерційних структур. Це цинічний лобізм і прагнення до наживи чинної влади за рахунок тяжкохворих пацієнтів», — обурюється депутат.

«Пийте, дітки, молоко — будьте здоровенькі» — раціонально–оптимістично радив поет iще кілька десятиліть тому. Теза, яка завжди актуальна не тільки для малюків, а й для дорослих, має нині певні тривожні «поправки». За останніми даними вітчизняного Інституту педіатрії, 50 відсотків дорослих і 80% дітей мають дефіцит кальцію та вітаміну D. А двоє з трьох українців, на думку експертів, недоотримують кальцію в щоденному раціоні. Одне з основних його джерел — молочні продукти, яких ми, як з’ясувалося, споживаємо недостатньо. «Українці мають у своєму раціоні набагато менше молочних продуктів, ніж декларують сучасні дієтичні рекомендації, — переконаний голова Асоціації дієтологів Олег Швець. — У нас цей показник у півтора раза менший, ніж у росіян, і є лише третиною того, що споживає середній європеєць».

Щороку від онкозахворювань помирають понад 90 тисяч українців. На обліку в онкологічних установах перебуває близько мільйона хворих. Але рак — не вирок, не фатальність. Це діагноз, хвороба, яку можна перемогти.

У країні, де запій — норма життя, де 5–річні діти можуть страждати від білої гарячки, а жінки — пити без перерви на вагітність, надзвичайно важко рятувати людей від алкоголізму. Утім за кожне життя треба боротися, адже кожна людина — безцінна для світу. У цьому переконаний наш співрозмовник — голова Київської регіональної організації «Відродження» Олександр Трамбовецький, який упродовж 40 років допомагає людям прийти до тверезого способу життя.

Велике лихо спіткало родину Марії та Віктора Корнілових iз села Коржі Баришівського району Київської області: тяжко занедужала донька Ірина. Нейроінфекція герпетичного типу разом iз вірусом Епштейна–Барра вразили опорно–руховий апарат дівчини. Третій рік через недугу Ірина не здатна самостійно пересуватися, а оскільки слабкий імунітет не в змозі протистояти інфекції, стан хворої дедалі погіршується.

Гемангіома — доброякісна судинна пухлина шкіри, яку діагностують лише у немовлят першого року життя. Спочатку має вигляд маленької червоної цяточки, інколи схожа на звичайну подряпинку. Протягом першого року з народження вона активно росте. Гемангіоми зустрічаються приблизно у десяти зі ста малюків і є найпоширенішою пухлиною дитячого віку. Частіше трапляються у дівчаток, ніж у хлопчиків (у співвідношенні 3:1) та у недоношених діток. Кількість гемангіом у дитини може варіювати від однієї до кількох сотень, каже Ольга Богомолець, головний лікар Інституту дерматокосметології доктора Богомолець, доктор медичних наук. І запевняє, що при вчасному зверненні до лікаря гемангіома не є вироком.

Волинь — край мальовничий. Лісами, озерами й річками багатий. Здавалося б, маємо живильний ґрунт для санаторно–курортної справи. Але не склалося... За радянських часів в області діяв лише один санаторій «Лісова пісня» — в озерному Шацькому краї. Та й той — місцевого значення. Вже в 1990–х компанію йому склали оздоровниці «Турія» та «Пролісок». Останній нині добре знаний не лише на західноукраїнських теренах. У «Проліску» можна зустріти відпочивальників з усієї України, які розвідали цю оздоровницю у сосновому лісі посеред предковічної цуманської пущі за 15 кілометрів від траси Луцьк—Рівне. У санаторії матері й дитини щороку оздоровлюється майже тисяча потерпілих від аварії на ЧАЕС. 2012–го тут відпочили понад тисячу «чорнобильців» iз Волині, Рівненщини, Житомирщини, Київщини, Вінниччини. 600 путівок використали мами з дітками. Попри те, що оздоровчі заклади такого типу взимку зазвичай не заповнені ущерть, у «Проліску» життя кипить цілий рік. А на новорічно–різдвяні свята, що відвирували недавно, путівки сюди розкуповують за кілька місяців наперед.

Примхливої зимової погоди зазвичай загострюються вірусні і гострі респіраторні захворювання. Вже стало «традицією» закриття на карантин дитячих садків і шкіл. Головна причина масового захворювання дітлахів — наявність у них хронічного тонзиліту і аденоїдиту.

Стреси супроводжують людину впродовж усього життя. Щодня ми одержуємо дозу негативу, яку не виміряти в жодних одиницях. А тут ще й удома неприємності — чоловік втратив роботу, дитина на прогулянці не відповідає на телефонні дзвінки... Добре, якщо людина вміє розслаблятися і сприймати неприємності по–філософськи. Але, на жаль, дехто вважає за краще «скидати» негативні емоції на тих, хто поруч.