Минулого разу ми розповідали, як захистити печінку від інфекцій і паразитарних уражень. Сьогодні зосередимось на тому, як зміцнити основний «фільтр» нашого організму. Як правильно — у разі потреби — очистити печінку і яким продуктам харчування насамперед приділяти увагу, якщо хочемо, аби наша невтомна «лабораторія» працювала злагоджено, в унісон з іншими органами і системами організму.

Утома, блідий колір обличчя, тьмяне волосся, висипи на шкірі — так організм сигналізує, що йому вже важко впоратися з переробкою токсинів. Ще б пак, ми ж нерідко зловживаємо консервами, солодощами й іншим харчовим «сміттям». Проте, відчуваючи, що час уже й очиститися, зазвичай відкладаємо це на потім. Адже то все так клопітно — заварювати траву, готувати клізму, пити касторку... Однак, з’ясовується, «прибирання» організму можна провести безболісно, не напружуючись і навіть із задоволенням.

На «Молодості» іноді гучно — як минулого року із фільмом «Рок–н–болл», іноді спокійніше — як у даному випадку — відбувається презентація національних кінопроектів, котрі творці грозяться випустити в прокат. Директор фестивалю Андрій Халпахчі — така його робота — компліментарно відгукується про претендентів розбавити засилля іноземних фільмів у наших кінотеатрах. От, наприклад, на прем’єрі стрічки «Мамо, я льотчика люблю», що відбулася у вівторок, Андрій Якович оптимістично зауважив: «Я сподіваюся, що з цього фільму почнеться реалізація кінорежисера Ігнатуші». Вищезгаданий фільм входить до позаконкурсної фестивальної програми «Українські прем’єри» і є другою картиною 57–річного Олександра Ігнатуші, більше відомого як актора. Свого часу він закінчив Вищі курси сценаристів і режисерів, майстерню Ельдара Рязанова. І за іронією долі, «Мамо, я льотчика люблю» за певними настроєвими моментами викликає асоціації із найвідомішим фільмом російського режисера. Хоча Новий рік, міцні напої й розборки з учорашніми коханими у фільмі Ігнатуші проходять ненав’язливим тлом.

Цьогорічний кінофестиваль «Молодість» відбувається із величезною втратою — влітку 2012 року актор надзвичайного таланту Богдан Ступка пішов iз життя. «Молодість» вшановує пам’ять Ступки спеціальною програмою, що складається з 11 знакових фільмів за його участі. «Ми не просто вшановуємо світлу пам’ять видатного митця — ми хочемо, щоб він і далі ділився із глядачами своїм грандіозним талантом», — пояснюють організатори.

На посаді завідувача літературною частиною Харківського театру опери і балету імені Миколи Лисенка доктор мистецтвознавства Олександр Чепалов працює майже сорок років. Отож замахнутися на книгу, в якій би були зафіксовані найцікавіші моменти історії цього жанру в Харкові, він не лише мав повне право, а й зобов’язаний був це зробити. Свою монографію Олександр Чепалов назвав «Записки «привиду опери». Де «привид опери», треба розуміти, — це сам автор... Своя людина в театрі, яка водночас стоїть ніби трішки осторонь, за лаштунками, і ретельно занотовує все, що відбувається на сцені.

Роль печінки у життєдіяльності людини — одна з головних. Її недаремно називають основною біохімічною лабораторією нашого організму. За одну годину ця «лабораторія» пропускає через себе та очищує 90 літрів крові. Тому людині важливо знати, які проблеми печінки сьогодні найпоширеніші, як вони проявляються, аби вчасно потурбуватися про свій внутрішній «фільтр».

Кава, як відомо, один із найпопулярніших напоїв у світі. Тож суперечки про її як цілющі, так і шкідливі властивості точаться не одне століття. Причому висновки дуже часто — діаметральні. Однак лікарі давно завважили факт, що вживання кави запобігає ожирінню. Цей ефект учені пояснюють так: кофеїн стимулює засвоєння кисню тканинами і прискорює процес розщеплювання жирів. Також ця речовина зменшує апетит і запобігає переїданню. Саме ця властивість стала причиною додавання кофеїну майже в усі біологічно активні добавки (так звані БАДи) для зменшення ваги.

Процес старіння — природний і неминучий. Однак часто ми старіємо швидше, ніж це передбачено природою. Вчені та медики назвали найшкідливіші речі з нашого повсякдення, які призводять до передчасного старіння. Які саме?

Про хребет кажуть, що це точка опори в організмі. Адже коли ми здорові, то готові перевернути весь світ, але якщо докучає біль у спині, то часом навіть не здатні рухатися й управляти своїм тілом. За спостереженнями лікарів, хвороби хребта нині стрімко «молодіють». Скажімо, остеохондроз діагностують майже у кожного пацієнта, якому за 30. Кожен iз нас, напевне, не раз чув нарікання своїх рідних чи знайомих на болі у спині, коли йшлося про так звану грижу хребта. На жаль, iз віком більшість із нас дедалі більше схильні до такого захворювання. Однак йому можна запобігти, якщо вчасно звернути увагу на зміцнення хребта.

Реклама, як відомо, рушій торгівлі. Однак не секрет, що її нахабний тиск часто збиває людей з пантелику і примушує купувати зовсім не потрібні речі. А якщо справа стосується здоров’я, багато хто часто хапається за «соломинку» — рекламований препарат, який «розв’яже проблему швидко, ефективно і назавжди». Тривалий час фармацевтичні компанії через пресу, радіо й телебачення наввипередки пропонують біологічно активні добавки (БАДи), які, мовляв, зроблять нас абсолютно здоровими. Чи це справді так? Якщо уважно вивчити питання, то виявиться: не все так просто. Вже давно чимало фахівців стверджують, що вживання штучних вітамінів (у таблетках, сиропах тощо) доцільне тільки з терапевтичною метою — при хворобах обміну речовин чи післяопераційних ускладненнях, вагітності, лактації. Більшості ж людей вони користі не дадуть або й нашкодять. Скажімо, доросла людина одержує достатньо вітаміну D з їжею, тому піклуватися про доповнення раціону немає потреби. І таких фактів науковий світ накопичив чимало, аби подивитися на БАДи з іншого боку.