Щороку від онкозахворювань помирають понад 90 тисяч українців. На обліку в онкологічних установах перебуває близько мільйона хворих. Але рак — не вирок, не фатальність. Це діагноз, хвороба, яку можна перемогти.

У країні, де запій — норма життя, де 5–річні діти можуть страждати від білої гарячки, а жінки — пити без перерви на вагітність, надзвичайно важко рятувати людей від алкоголізму. Утім за кожне життя треба боротися, адже кожна людина — безцінна для світу. У цьому переконаний наш співрозмовник — голова Київської регіональної організації «Відродження» Олександр Трамбовецький, який упродовж 40 років допомагає людям прийти до тверезого способу життя.

Велике лихо спіткало родину Марії та Віктора Корнілових iз села Коржі Баришівського району Київської області: тяжко занедужала донька Ірина. Нейроінфекція герпетичного типу разом iз вірусом Епштейна–Барра вразили опорно–руховий апарат дівчини. Третій рік через недугу Ірина не здатна самостійно пересуватися, а оскільки слабкий імунітет не в змозі протистояти інфекції, стан хворої дедалі погіршується.

Гемангіома — доброякісна судинна пухлина шкіри, яку діагностують лише у немовлят першого року життя. Спочатку має вигляд маленької червоної цяточки, інколи схожа на звичайну подряпинку. Протягом першого року з народження вона активно росте. Гемангіоми зустрічаються приблизно у десяти зі ста малюків і є найпоширенішою пухлиною дитячого віку. Частіше трапляються у дівчаток, ніж у хлопчиків (у співвідношенні 3:1) та у недоношених діток. Кількість гемангіом у дитини може варіювати від однієї до кількох сотень, каже Ольга Богомолець, головний лікар Інституту дерматокосметології доктора Богомолець, доктор медичних наук. І запевняє, що при вчасному зверненні до лікаря гемангіома не є вироком.

Волинь — край мальовничий. Лісами, озерами й річками багатий. Здавалося б, маємо живильний ґрунт для санаторно–курортної справи. Але не склалося... За радянських часів в області діяв лише один санаторій «Лісова пісня» — в озерному Шацькому краї. Та й той — місцевого значення. Вже в 1990–х компанію йому склали оздоровниці «Турія» та «Пролісок». Останній нині добре знаний не лише на західноукраїнських теренах. У «Проліску» можна зустріти відпочивальників з усієї України, які розвідали цю оздоровницю у сосновому лісі посеред предковічної цуманської пущі за 15 кілометрів від траси Луцьк—Рівне. У санаторії матері й дитини щороку оздоровлюється майже тисяча потерпілих від аварії на ЧАЕС. 2012–го тут відпочили понад тисячу «чорнобильців» iз Волині, Рівненщини, Житомирщини, Київщини, Вінниччини. 600 путівок використали мами з дітками. Попри те, що оздоровчі заклади такого типу взимку зазвичай не заповнені ущерть, у «Проліску» життя кипить цілий рік. А на новорічно–різдвяні свята, що відвирували недавно, путівки сюди розкуповують за кілька місяців наперед.

Примхливої зимової погоди зазвичай загострюються вірусні і гострі респіраторні захворювання. Вже стало «традицією» закриття на карантин дитячих садків і шкіл. Головна причина масового захворювання дітлахів — наявність у них хронічного тонзиліту і аденоїдиту.

Стреси супроводжують людину впродовж усього життя. Щодня ми одержуємо дозу негативу, яку не виміряти в жодних одиницях. А тут ще й удома неприємності — чоловік втратив роботу, дитина на прогулянці не відповідає на телефонні дзвінки... Добре, якщо людина вміє розслаблятися і сприймати неприємності по–філософськи. Але, на жаль, дехто вважає за краще «скидати» негативні емоції на тих, хто поруч.

Холодну пору року завжди супрово­джує сплеск застудних захворювань. Серед них нежить (або риніт) трапляється найчастіше. Більшість iз нас ставиться до нього як до незначної і швидко­плинної неприємності, ходячи на роботу й ігноруючи лікування. Однак, як стверджують лікарі, робити цього категорично не можна. «Через брак адекватного лікування й ослаблений імунітет нежить може призвести до розвитку ларингіту, фарингіту, бронхіту, пневмонії й отиту, — застерігає Юрій Молочек, завідувач відділом дитячої отоларингології УДСЛ «Охматдит». — У дітей нежить найчастіше переходить у гайморит, який у запущених випадках ускладнюється гнійним запаленням мозкових оболонок. Тому залишати нежить на самоплив у жодному разі не можна».

Жінка розплакалася в кабінеті психолога. Крізь ридання ледве пояснила причину відчаю: не може впізнати власного чоловіка. Таке враження, що поряд iз нею — зовсім­ інша людина. З нею майже не спілкується, посварився зі старими друзями, конфліктує на роботі.

Успішне лікування недуги нині годі уявити без медикаментів. Пігулки і мікстури ми часто вживаємо в повсякденні навіть без призначень лікаря. Докучає головний біль, «скочила» температура чи тиск — відразу відкриваємо домашню аптечку.