Бути красивою і привабливою — природне бажання кожної жінки. Хтось ви­трачає левову частку коштів і часу, аби тримати себе у формі, іншій виглядати яскраво «допомагають» гени, а хтось нарікає на брак можливостей, аби підтримувати свою красу. Та насправді, стверджують косметологи, правильний догляд за собою — не така вже й велика премудрість.

Новий рік уже за кілька кроків. Свято повсюди нагадує про себе яскравими ліхтариками на ялинках, «аншлагами» в подарункових крамницях і продуктових супермаркетах. Готуємось... Продумуємо святкове меню, протираємо келихи для шампанського, нотуємо список бажань «під ялинку». Концентроване святкове піднесення повністю захоплює нашу увагу, і ось 12 ударів відлунало, тости закінчилися, а залишки традиційного олів’є і головний біль після солодких бульбашок iз фужера свідчать про те, що життя триває. Тільки розпочинати трудовий ранок нелегко: на ваги стати лячно («перебрали» делікатесів), обличчя пожмакане, настрій кульгає, і немає сили зібрати себе докупи. Однак таке очікуване свято можна зустріти і без шкоди для здоров’я. Як це зробити, «УМ» запитала у фахівців.

Хронічна варикозна хвороба, або, як її ще називають, варикозне розширення вен — проблема, яку пацієнти спочатку сприймають як естетичну. Зрештою, вона і починається з незначного, здавалося б, дефекту — на ногах з’являється так звана венозна сіточка, ніби «візерунки» підшкірних вен чи судинні «зірочки». Але не всі пов’язують ці «малюнки» з такими буденними неприємностями, як набряки ніг наприкінці дня, відчуття важкості у литках, швидка втомлюваність ніг, біль після тривалого ходіння чи стояння, нічні судоми нижніх кінцівок. Однак саме ці симптоми свідчать: настав час звернутися до флеболога — фахівця, який займається лікуванням хронічної венозної недостатності. варикоз

«З настанням сезонних епідемій поїздка в громадському транспорті перетворюється на лотерею: пощастить ухилитись від бацил чи ні», — каже колега. І зачіпає мою «болючу тему», яка щороку стабільно вигулькує на початку зими, коли грип із ГРВІ виходять зі сховків. Добирання до роботи в цей час нагадує малоприємні відвідини лазарету. З усіх боків чхають, хриплять застуженими голосами в телефонні слухавки, кашляють і шморгають носами, при цьому зазвичай не прикриваючись бодай умовно. Дехто, правда, «ловить» свій кашель у долоню, якою відразу незворушно хапається за спільний поручень у метро. «Начхати мені на всіх», — ніби написано на обличчях супутників — відкритих, насуплених чи відсторонених. І цю незворушність (а якщо відкритим текстом, то — елементарну невихованість) не відмінить навіть атомна війна. Таке враження. І чомусь прецедент зі «свинячим грипом», що неабияк нажахав українців восени 2009­го, аж ніяк не позначився на причинно­наслідкових зв’язках у головах співгромадян. Захисні маски з аптек тоді вимели за лічені години, продаючи їх згодом з­під поли, випрошуючи у знайомих «зайву», панікуючи... Люди в масках заполонили вагони метро. «Ніхто не хотів захворіти...»

За останні півроку на Херсонщині вдвічі зросла захворюваність на туберкульоз. Водночас препарати для діагностики і попередження цієї страшної недуги (туберкулін та вакцина БЦЖ) закінчилися і не відомо, коли будуть. Принаймні в чотирьох районах області і в трьох­ пологових будинках Херсона вже другий місяць новонароджених від туберкульозу не вакцинують. Законодавство України забороняє закуповувати ці препарати за гроші місцевого бюджету — вакцини мають безкоштовно і централізовано надходити в регіони з Києва. Однак коли графік поставок зривається, на місцях фіксують черговий сплеск захворюваності.

Як свідчить статистика, з усіх хворих із запаленням очей, які звертаються до лікаря, 65 відсотків мають кон’юнктивіт. А взимку кількість таких скарг збільшується майже до 80%: долучається вплив ГРВІ, вірусних епідемій. Неофіційно лікарі називають кон’юнктивіт синдромом «кролячих очей». При цій недузі очі червоніють, оскільки відбувається запальний процес слизової оболонки — кон’юнктиви, яка виконує захисну та живильну функцію і перешкоджає пересиханню ока. читати тут

У світі такі операції проводять з 2007 року. Українські фахівці, за словами співробітників iнституту, донедавна ще були не готові взятися за подібне.

— Не мали ні відповідно навчених спеціалістів, ні необхідної фінансової можливості. Адже один модерний біологічний клапан для такої операції коштує щонайменше 400 тисяч гривень, тоді як звичайний — 12 тисяч. Звичайних клапанів ми закуповуємо майже півтори тисячі, і практично всі хворі отримують їх безкоштовно. Щороку операції на серці чекають близько 35 тисяч людей, з них 1400 потребують заміни клапана, — розповідає директор Національного інституту серцево–судинної хірургії імені М. Амосова Геннадій Книшов.

Хоча зима ще не встигла втомити нас лютими морозами, однак перші наслідки контакту з холодом уже маємо: зростання застудних захворювань, атаки гострих вірусних хвороб. Ще одна неприємність, яка неодмінно підкрадається з настанням зими, — можливість обморозитись. Лікарі нагадують, що постраждати від переохолодження можна навіть за плюсової температури. Погодні умови, коли температура нижча +7°С, уже вважають такими, що можуть спричинити проблеми зі здоров’ям.

Гіпертонічний криз — надзвичайний стан для організму. Зазвичай він загрожує тим, хто має стійку тенденцію до високого тиску або вже сформовану гіпертонічну хворобу. Ситуація, коли показники на тонометрі (апараті для вимірювання тиску) раптом «зашкалюють», украй небезпечна для життя пацієнта і може мати важкі наслідки. Здоров’я і життя в таких випадках порятують лише правильно підібрані медикаменти. А не потрапити в «пастку» хвороби допоможуть профілактика й уважне ставлення до власного здоров’я.

Упродовж п’яти років австрійські вчені спостерігали за двома тисячами добровольців, які зголосилися взяти участь в експерименті щодо «згубних відчуттів». На основі отриманих результатів фахівці з психології та психосоматики визначили емоції, надто небезпечні для здоров’я людини. Отже, що змушує нас старіти і хворіти?