Хворі, які потребують трансплантації, зможуть розраховувати на «підтримку» померлих? Озвучена недавно ініціатива МОЗ, згідно з якою з тіл українців, які відійшли в інший світ, вилучатимуть необхідні хворим донорські органи, сколихнула українське суспільство. Як уже повідомляла «УМ», Міністерство охорони здоров’я подало на розгляд Верховної Ради положення так званої презумпції згоди, що означає: у разі смерті ви віддасте свої органи тим, хто їх конче потребує. Звісно, якщо свідомо заздалегідь (у письмовій формі) не відмовитесь від цієї місії. Наразі чинне законодавство гарантує так звану презумпцію незгоди. Що буде, коли в силу ввійде нова норма?

6 квітня 2011 року в матеріалі «Дмитрикова напасть» «Україна молода» розповідала про біду черкаського хлопчика Дмитрика Шишкіна. Хлопчику на той час було трохи більше двох років, він мав вроджену двосторонню клишоногість і зовсім не ходив, а тільки повзав по квартирі. На той час сином опікувався батько Василь. Із дружиною Оленою вони саме розлучилися, виказуючи одне одному чимало претензій. Було відчуття, що за тією боротьбою до проблем дитини руки не дійдуть.

Міжнародні медичні експерти б’ють на сполох: ожиріння здатне вкоротити людині віку на одну шосту частину життя. Адже люди із зайвими кілограмами значно частіше ризикують мати хворе серце, судини і суглоби, занедужати на цукровий діабет і рак. За даними ВООЗ, у світі від надмірної ваги потерпає майже 1,5 мільярда дорослих людей, ще 350 мільйонів схильні до ожиріння. В Україні, згідно з медичною статистикою, від ожиріння страждає кожна четверта жінка і кожен шостий чоловік. Загалом надмірна вага зустрічається у 15% населення України. Хоча статистика — річ відносна. Адже зазвичай людина оцінює себе менш критично, ніж лікар. І тривалий час відкладає як візит до фахівців, так і непростий процес схуднення на потім — «з понеділка», іноді доводячи себе до межі. Коли йдеться про крайнiй ступінь ожиріння, зарадити ситуації вже не можуть ні дієти, ні голодування, ні заняття спортом, ні курс лікувальних препаратів. Підступні кілограми зникають неохоче, а повертаються швидко, до того ж — сторицею. За допомогою сучасного методу шунтування шлунка і кишечнику (так зване біліопанкреатичне шунтування) столичні фахівці повернули здоров’я і радість життя вже півсотні пацієнтів. Понад два з половиною роки такі операції успішно здійснюють у стінах Національного інституту хірургії та трансплантології ім. Шалімова.

У дитячому відділенні Національного інституту раку (НІР) відбулося маленьке свято. В центральному холі лунала музика: малеча разом із батьками і лікарями зібралися на концерт. У гості завітали співачка, віце–президент агентства «Територія А», заслужена артистка України Анжеліка Рудницька та скрипаль–віртуоз, лауреат міжнародних конкурсів, засновник гурту PapaDuke Василь Попадюк iз Канади. Міні–концерт присвятили презентації унікального комплексу хірургічних інструментів, з допомогою яких встановлюють ендопротези дітям з онкологічними захворюваннями кісток та суглобів кінцівок. Цю «чудо–валізку», як її ще називають лікарі, НІР подарував благодійний фонд Рiната Ахметова «Розвиток України».

Школа для хворих на цукровий діабет, яка до Всесвітнього дня боротьби з діабетом уперше відчинила свої двері в столиці, — сьомий заклад такого плану в Києві. Школа відкрита в рамках державної цільової програми «Цукровий діабет» на 2009—2013 роки і діятиме на базі поліклініки №3 Шевченківського району столиці — одного з центральних і найбільш густонаселених районів Києва. Вісім тисяч жителів цього району хворіють на діабет, 1300 iз них потребують щоденних ін’єкцій інсуліну. Загалом у столиці, за словами головного позаштатного ендокринолога Києва Ксенії Замолотової, близько 80 тисяч киян нездужають на цукровий діабет, 12 тисяч iз них — інсулінозалежні. До кінця наступного року подібних закладів буде десять: школи медико–соціальної адаптації обіцяють відкрити у Солом’янському, Дарницькому й Оболонському районах Києва. За словами начальника Головного управління охорони здоров’я КМДА Віталія Мохарєва, міська влада у співпраці з Київським благодійним фондом «Діабетик» сподівається створити в місті таку кількість шкіл, які територіально будуть доступні всім киянам.

Цукровий діабет називають епідемією ХХІ століття. Щороку кількість хворих на нього зростає. У світі нині 300 мільйо­нів людей мають цю недугу, в Україні на ЦД хворіє 1 мільйон 256 тисяч — майже три відсотки населення. За даними ВОЗ, 70% смертності у світі провокують неінфекційні захворювання, до яких належать цукровий діабет, гіпертонічна хвороба й онкологія. Їх зростання, особливо в країнах Європи, змусило Всесвітню організацію охорони здоров’я прийняти програму боротьби з неінфекційними захворюваннями. Про це світова медична спільнота нагадає також завтра, 14 листопада, у Всесвітній день боротьби з діабетом. Які проблеми насамперед турбують хворих на цукровий діабет, як запобігти недузі і які особливості лікування захворювання, «УМ» розповів головний ендокринолог МОЗ України, головний лікар Київського міського клінічного ендокринологічного Центру, доктор медичних наук Микола Гульчій.

Деяким людям докучає така неприємна річ, як страх захворіти. Будь–який «підозрілий симптом» вони пов’язують із тяжкою хворобою, якої насправді немає і близько. Так було з моєю приятелькою Наталею: найменша зміна самопочуття змушувала молоду жінку тремтіти від жаху.

Після золотої пори опалого листя, що приємно шарудить під ногами, осінь прогнозовано «ввімкнула» прохолодну погоду. Пронизливий вітер, затяжний дощ, сіре безпросвітне небо, перші приморозки — і ось на порозі грип і застуда. До того ж сезонні овочі закінчуються, тож організму потрібен час, аби зорієнтуватися в нових обставинах і мобілізувати імунітет.

Останнім часом в Україні простежується тенденція до збільшення середнього віку майбутніх матерів. «Мода» на пізні пологи прийшла до нас із Заходу, вважають експерти. Якщо сучасна жінка в країнах Європи, США, Канади планує створення сім’ї після 30, а народження первістка відкладає «до 35 і далі», мотивуючи це бажанням реалізувати власний творчий, кар’єрний і фінансовий потенціал, то й українки дедалі частіше наслідують такий приклад.

Буквально вчора, 29 жовтня, у світі широко обговорювали тему інсульту. Всесвітній день боротьби з цією недугою щороку привертає увагу людства до катастрофічних масштабів проблеми, нагадує про наслідки недбалого ставлення до власного здоров’я і важливість профілактики судинних захворювань. За даними експертів, кожну другу секунду в світі з однією особою стається інсульт, а кожну шосту секунду хтось від нього гине. В Україні щорічно реєструють понад 100 тисяч нових випадків недуги. Третина хворих — люди працездатного віку. Що призводить до таких сумних наслідків і як їм запобігти, ми запитали у фахівця з судинних проблем, лікаря і науковця, доктора медичних наук Уляни Лущик.