Школа для хворих на цукровий діабет, яка до Всесвітнього дня боротьби з діабетом уперше відчинила свої двері в столиці, — сьомий заклад такого плану в Києві. Школа відкрита в рамках державної цільової програми «Цукровий діабет» на 2009—2013 роки і діятиме на базі поліклініки №3 Шевченківського району столиці — одного з центральних і найбільш густонаселених районів Києва. Вісім тисяч жителів цього району хворіють на діабет, 1300 iз них потребують щоденних ін’єкцій інсуліну. Загалом у столиці, за словами головного позаштатного ендокринолога Києва Ксенії Замолотової, близько 80 тисяч киян нездужають на цукровий діабет, 12 тисяч iз них — інсулінозалежні. До кінця наступного року подібних закладів буде десять: школи медико–соціальної адаптації обіцяють відкрити у Солом’янському, Дарницькому й Оболонському районах Києва. За словами начальника Головного управління охорони здоров’я КМДА Віталія Мохарєва, міська влада у співпраці з Київським благодійним фондом «Діабетик» сподівається створити в місті таку кількість шкіл, які територіально будуть доступні всім киянам.

Цукровий діабет називають епідемією ХХІ століття. Щороку кількість хворих на нього зростає. У світі нині 300 мільйо­нів людей мають цю недугу, в Україні на ЦД хворіє 1 мільйон 256 тисяч — майже три відсотки населення. За даними ВОЗ, 70% смертності у світі провокують неінфекційні захворювання, до яких належать цукровий діабет, гіпертонічна хвороба й онкологія. Їх зростання, особливо в країнах Європи, змусило Всесвітню організацію охорони здоров’я прийняти програму боротьби з неінфекційними захворюваннями. Про це світова медична спільнота нагадає також завтра, 14 листопада, у Всесвітній день боротьби з діабетом. Які проблеми насамперед турбують хворих на цукровий діабет, як запобігти недузі і які особливості лікування захворювання, «УМ» розповів головний ендокринолог МОЗ України, головний лікар Київського міського клінічного ендокринологічного Центру, доктор медичних наук Микола Гульчій.

Деяким людям докучає така неприємна річ, як страх захворіти. Будь–який «підозрілий симптом» вони пов’язують із тяжкою хворобою, якої насправді немає і близько. Так було з моєю приятелькою Наталею: найменша зміна самопочуття змушувала молоду жінку тремтіти від жаху.

Після золотої пори опалого листя, що приємно шарудить під ногами, осінь прогнозовано «ввімкнула» прохолодну погоду. Пронизливий вітер, затяжний дощ, сіре безпросвітне небо, перші приморозки — і ось на порозі грип і застуда. До того ж сезонні овочі закінчуються, тож організму потрібен час, аби зорієнтуватися в нових обставинах і мобілізувати імунітет.

Останнім часом в Україні простежується тенденція до збільшення середнього віку майбутніх матерів. «Мода» на пізні пологи прийшла до нас із Заходу, вважають експерти. Якщо сучасна жінка в країнах Європи, США, Канади планує створення сім’ї після 30, а народження первістка відкладає «до 35 і далі», мотивуючи це бажанням реалізувати власний творчий, кар’єрний і фінансовий потенціал, то й українки дедалі частіше наслідують такий приклад.

Буквально вчора, 29 жовтня, у світі широко обговорювали тему інсульту. Всесвітній день боротьби з цією недугою щороку привертає увагу людства до катастрофічних масштабів проблеми, нагадує про наслідки недбалого ставлення до власного здоров’я і важливість профілактики судинних захворювань. За даними експертів, кожну другу секунду в світі з однією особою стається інсульт, а кожну шосту секунду хтось від нього гине. В Україні щорічно реєструють понад 100 тисяч нових випадків недуги. Третина хворих — люди працездатного віку. Що призводить до таких сумних наслідків і як їм запобігти, ми запитали у фахівця з судинних проблем, лікаря і науковця, доктора медичних наук Уляни Лущик.

Минулого разу ми розповідали, як захистити печінку від інфекцій і паразитарних уражень. Сьогодні зосередимось на тому, як зміцнити основний «фільтр» нашого організму. Як правильно — у разі потреби — очистити печінку і яким продуктам харчування насамперед приділяти увагу, якщо хочемо, аби наша невтомна «лабораторія» працювала злагоджено, в унісон з іншими органами і системами організму.

Утома, блідий колір обличчя, тьмяне волосся, висипи на шкірі — так організм сигналізує, що йому вже важко впоратися з переробкою токсинів. Ще б пак, ми ж нерідко зловживаємо консервами, солодощами й іншим харчовим «сміттям». Проте, відчуваючи, що час уже й очиститися, зазвичай відкладаємо це на потім. Адже то все так клопітно — заварювати траву, готувати клізму, пити касторку... Однак, з’ясовується, «прибирання» організму можна провести безболісно, не напружуючись і навіть із задоволенням.

На «Молодості» іноді гучно — як минулого року із фільмом «Рок–н–болл», іноді спокійніше — як у даному випадку — відбувається презентація національних кінопроектів, котрі творці грозяться випустити в прокат. Директор фестивалю Андрій Халпахчі — така його робота — компліментарно відгукується про претендентів розбавити засилля іноземних фільмів у наших кінотеатрах. От, наприклад, на прем’єрі стрічки «Мамо, я льотчика люблю», що відбулася у вівторок, Андрій Якович оптимістично зауважив: «Я сподіваюся, що з цього фільму почнеться реалізація кінорежисера Ігнатуші». Вищезгаданий фільм входить до позаконкурсної фестивальної програми «Українські прем’єри» і є другою картиною 57–річного Олександра Ігнатуші, більше відомого як актора. Свого часу він закінчив Вищі курси сценаристів і режисерів, майстерню Ельдара Рязанова. І за іронією долі, «Мамо, я льотчика люблю» за певними настроєвими моментами викликає асоціації із найвідомішим фільмом російського режисера. Хоча Новий рік, міцні напої й розборки з учорашніми коханими у фільмі Ігнатуші проходять ненав’язливим тлом.

Цьогорічний кінофестиваль «Молодість» відбувається із величезною втратою — влітку 2012 року актор надзвичайного таланту Богдан Ступка пішов iз життя. «Молодість» вшановує пам’ять Ступки спеціальною програмою, що складається з 11 знакових фільмів за його участі. «Ми не просто вшановуємо світлу пам’ять видатного митця — ми хочемо, щоб він і далі ділився із глядачами своїм грандіозним талантом», — пояснюють організатори.