У світі такі операції проводять з 2007 року. Українські фахівці, за словами співробітників iнституту, донедавна ще були не готові взятися за подібне.

— Не мали ні відповідно навчених спеціалістів, ні необхідної фінансової можливості. Адже один модерний біологічний клапан для такої операції коштує щонайменше 400 тисяч гривень, тоді як звичайний — 12 тисяч. Звичайних клапанів ми закуповуємо майже півтори тисячі, і практично всі хворі отримують їх безкоштовно. Щороку операції на серці чекають близько 35 тисяч людей, з них 1400 потребують заміни клапана, — розповідає директор Національного інституту серцево–судинної хірургії імені М. Амосова Геннадій Книшов.

Хоча зима ще не встигла втомити нас лютими морозами, однак перші наслідки контакту з холодом уже маємо: зростання застудних захворювань, атаки гострих вірусних хвороб. Ще одна неприємність, яка неодмінно підкрадається з настанням зими, — можливість обморозитись. Лікарі нагадують, що постраждати від переохолодження можна навіть за плюсової температури. Погодні умови, коли температура нижча +7°С, уже вважають такими, що можуть спричинити проблеми зі здоров’ям.

Гіпертонічний криз — надзвичайний стан для організму. Зазвичай він загрожує тим, хто має стійку тенденцію до високого тиску або вже сформовану гіпертонічну хворобу. Ситуація, коли показники на тонометрі (апараті для вимірювання тиску) раптом «зашкалюють», украй небезпечна для життя пацієнта і може мати важкі наслідки. Здоров’я і життя в таких випадках порятують лише правильно підібрані медикаменти. А не потрапити в «пастку» хвороби допоможуть профілактика й уважне ставлення до власного здоров’я.

Упродовж п’яти років австрійські вчені спостерігали за двома тисячами добровольців, які зголосилися взяти участь в експерименті щодо «згубних відчуттів». На основі отриманих результатів фахівці з психології та психосоматики визначили емоції, надто небезпечні для здоров’я людини. Отже, що змушує нас старіти і хворіти?

Щороку в Україні народжується понад чотири тисячі дітей із вадами серцево–судинної системи. Без хірургічного втручання 42 відсотки з них помирають до 18 років, найбільше — на першому році життя.

Пальму першості серед захворювань в Україні утримують серцево–судинні недуги. Від них потерпають майже 25 мільйонів наших співгромадян. За словами головного лікаря Національного інституту серцево–судинної хірургії ім. Миколи Амосова, кандидата медичних наук Сергія Сіромахи, в нашій державі серцево–судинні захворювання охоплюють 66% у структурі смертності.

Позбуваючись зайвої ваги, людина стає не тільки красивішою, а й — безумовно — значно здоровішою. Згідно з недавніми дослідженнями американських учених, завдяки схудненню в організмі зменшуються запальні процеси, в норму приходить не тільки зовнішній вигляд, а й стан внутрішніх органів. Співробітники Американської асоціації дослідження серцево–судинних захворювань запросили 60 осіб із зайвою вагою віком 30–65 років. Під час експерименту люди худнули за спеціальною програмою під контролем фахівців. Учені дійшли висновку: імунна система сприймає зайві жирові клітини як шкідливий елемент. Відтак виникають запальні процеси — як реакція на такі подразники. А запалення часто стає поштовхом до багатьох хвороб. Чому так — говоримо з професором кафедри діабетології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П. Шупика, головою правління Всеукраїнської громадської організації «Асоціація превентивної та антиейджинг медицини», доктором медичних наук Ольгою Барною.

Черги до кабінету дитячого отоларинголога зазвичай не дуже залежать від сезону: вушка, носики і горло в малюків, на жаль, уразливі за будь–якої погоди. Тож питань до фахівця у батьків завжди виникає чимало: як попередити ту чи іншу недугу, як її лікувати й уникнути рецидивів. Але часу на відповіді під час особистого прийому в лікаря не завжди вистачає. Тож ми запросили до розмови головного «вухо–горло–носа» «Охматдиту» Юрія Молочека.

98 маленьких українців мають рідкісну генетичну недугу — бульозний епідермоліз (БЕ). Хоча насправді їх може бути значно більше, адже наразі мало лікарів обізнані з діагностикою цієї складної хвороби. При цій недузі на шкірі малечі з’являються бульбашки з прозорою рідиною, після проколювання яких утворюються рани. Найуразливіші зони — кисті, ступні, лікті, коліна, сідниці, поперек, шия, оскільки травмуються найчастіше. Шкіра малят, хворих на БЕ, є ніжною, як крильця метеликів, тому маленьких пацієнтів iз такою проблемою так і називають — «діти–метелики». Скажімо, у восьмимільйонній Австрії таких хворих — 500, у США — близько 15 тисяч. Але якщо в інших країнах БЕ — визнана хвороба, і всі недужі перебувають на повному державному забезпеченні, то в Україні цю недугу досі відмовляються визнавати.

«Не їсти пiсля 18–ї години» — таку рекомендацiю дiєтологи часто дають тим, хто хоче схуднути. Але далеко не кожному вдається дотримуватися цієї слушної поради. Вкотре ви даєте собі обіцянку більше не їсти на ніч. Але що ближче ніч, то нестерпніше хочеться перекусити, а рука так і тягнеться до холодильника. Знайома ситуація? Спробуйте скористатися порадами, які, можливо, допоможуть вам стримувати себе. Отже...