Про музику в День Незалежности

Тож хай і українські знакомиті дати будуть декларацією величі й свободи нашого національного Духу. Еманацією всього того Великого й Прекрасного, що вдалось почути з музики сфер українським обранцям Музи й вилити в звуки Української Музики.

Наш прапор провіщав розвал СРСР

19 серпня 1991 року ми поверталися поїздом із Запоріжжя з фестивалю «Червона рута». Вранці у вагонах почули голос диктора московського радіо, що в країні оголошено надзвичайний стан і громадяни мають зберігати спокій.

Вони їхали на війну і сміялися

Я не знала, що через 25 років я побачу танки на вулицях своєї столиці. .Я не знала, що цього разу все повториться, як в страшному сні, і з нашого параду танки теж підуть на війну. І що цю війну, як і ту, також вважатимуть за краще не називати війною ...

Я хотів би бути цвяхом у віко труни тирана

Не треба нас витягувати за будь-яку ціну – перемога від цього не наблизиться. Використовувати нас як зброю проти ворога – так. Знайте, що ми не слабке ваше місце. Якщо нам судилося стати цвяхами у віко труни тирана, то я хотів би бути таким цвяхом.
Просто знайте, що цей цвях не зігнеться.

«Репетиція оркестру», хай вам грець!

Натовпом прокотилася інфа, що це була, виявляється, репетиція параду. Репетиція, Карл! У країні, де гадають не «ЧИ почнеться повномасштабний наступ», а «КОЛИ почнеться повномасштабний наступ»! Репетиція у суспільстві, де заборонені петарди і салюти!

Чи варто Лещенку йти в Президенти?

Майбутньому лідеру нації потрібно хлєбнути трохи болота на мажоритарці – походити по обдертих школах, а не по офісах лондонських і вашингтонських фондів, помісити своїми ногами глину перед провінційним будинком культури, в якому тече дах, а головне – подивитися в очі своїм виборцям.

Війна, яку ми програємо

Боротьба за Україну повинна починатися не з війни за територію чи надра. Територію можна відвоювати! Війна повинна починатися з відвойовування власного інформаційного простору, який поверне українцям нашу історичну пам'ять, наших героїв і національних світочів, наші реалії і пріоритети.

Закон чи політика?

Чи чули: кажуть, Міклошів-Бальцеровичів (такої ж думки й політолог В. Фесенко) вже попустило. Наче ось-ось уздріємо очікувані ознаки добробуту й процвітання. «Де там!» — скиглить дисонанс економічної кризи й загрози соціального вибуху.