Чи варто Лещенку йти в Президенти?

Особисто я не проти того, що пан Сергій Лещенко бачить себе Президентом.

От тільки перед цим йому потрібно або попрацювати мером невеликого міста, щоб знати, скільки зусиль потрібно, щоб покращити хоча б щось біля себе і при цьому не напрацювати на кримінальну справу.

Або підняти з нуля бізнес людей хоча би на 20, щоб знати, що таке створити робоче місце, заплатити податки, вчасно видавати всім заробітну плату і при цьому виробляти якісний продукт, або послугу.

Або зробити кар'єру в корпоративному секторі від стажера до генерального директора, де ти переходиш на наступний рівень не тому, що в тебе гострий язик, а тому, що ти показуєш  результат.

Після цього – спробувати себе в якості кандидата в депутати по «корупційній мажоритарні». Бути політичним мажором у прохідній частині списку, комфортно ходити з одного ефіру на інший – це не рівень майбутнього Президента.

Майбутньому лідеру нації потрібно хлєбнути трохи болота на мажоритарці – походити по обдертих школах, а не по офісах лондонських і вашингтонських фондів, помісити своїми ногами глину перед провінційним будинком культури, в якому тече дах, а головне – подивитися в очі своїм виборцям. Спробувати вислухати медсестру сільського ФАПу, який під загрозою закриття. Спробувати вирішити її проблему. Спробувати навести порядок хоча би в будь-якому відомстві районного масштабу.

І якщо після цього за нього проголосують живі люди і він стане депутатом, то може рухатися далі до найвищої посади. Наголошую: проголосувати мають за пана Сергія Лещенка, а не за красивий політичний проект з гарним логотипом і високим рейтингом.

А так – мені б не хотілося жити в державі, якою керує активіст. Мені і зараз не дуже то і комфортно жити в країні, парламент якої нараховує повно людей, які не пройшли б навіть перший етап співбесіди в компанії середньої руки.

Але і це ще півбіди, порівняно з країною, якою керують активісти.