ПОЛІТПАРНАС

23.08.2016

Надоум, Господи

 
Сталось так, що десь комусь на сході
В голову вселилася чума.
Постаралась, як бува в природі,
Й породила «горе без ума».
Щоб, як кажуть, людям не дрімалось,
Щоб голівкам нудно не було,
Поповзло з Москви все, що стріляє,
Й все, що перетворюється в зло.
Вчора ще пшениці колосились,
Діти щебетали, як пташки,
А за мить земля перевернулась
І перетворилась на друзки.
Господи, не омини убивцю, 
Вирви йому з рота язика
За брехню підступну, люту й хижу
І за очі, куплені в Сірка.
Заодно візьми на свої крила
І над божевіллям поноси,
Може, в серці нерв якийсь озветься
Й рук позбавить смертної коси.
 
В. СТАДНИК, пенсіонер
Городище, Черкаська область
  • Поминання предків: давнє й сьогодення

    Наші пращури добре знали, що смерть це не кінець, а перехід. Душа, як пташка, вирушає у свій шлях, і важливо не тягнути її назад болем, а дати спокій, щоб вона знайшла дорогу до свого світу. >>

  • Музичний діалог батька і доньки

    У Києві, у Національній філармонії України, відбувся щемкий концерт «Польовий і Польова» із проєкту «Звільнена музика», спрямованого на деколонізацію українського музичного простору та повернення імен і творів, які в радянські часи цілеспрямовано витісняли. >>

  • Після теракту на Голосієві: про право на зброю та відповідальність поліції

    Командири усіх підрозділів поліції вже зараз повинні мати реальний бойовий досвід - бо інакше вони не можуть забезпечити правопорядок у країні, де значна частина населення має бойовий досвід і де ворожі терористичні акти - звичайний сценарій ймовірної небезпеки. >>

  • Майбутнє України народжується у самому горнилі війни

    Ми багато говорили про роль молоді у творенні нашої держави, про той вибір, який кожен із нас робить щодня. Бо Україна сьогодні — це не лише про страшні виклики, це, перш за все, про нашу з вами можливість формувати власну, унікальну траєкторію розвитку. >>