Хто нашим дітям покаже наше, окрім нас

Ми малюємо на стінах лікарень Ємєль з берізками і думаємо, що це наше. А це їхнє, російське. Ми дивимося російський мультик про князя Владіміра, читаємо на уроках рускіє биліни про Добриню Нікітіча чи Ілью Муромца – і думаємо, що це їхнє, а насправді це наше, українське.

Хто ж їх посадить?

Якщо не буде правових способів убезпечити простих громадян від убивць за кермом, почнуться самосуди. І очільнику поліції Хатії Деканоїдзе, і міністру внутрішніх справ Арсену Авакову варто це усвідомити і почати шукати вихід, щоб зупинити цю п’яну вакханалію.

Дідів хрест і пам'ять роду

Років під 60 дідо мав професійну хворобу лісорубів - бронхіальну астму. Десь у цьому віці він вирішив, що прийшов час зробити те, на що не вистачало часу замолоду. З астмою дід почав носити і встановлювати залізні хрести на могилах своїх найближчих родичів.

Порося, підкладене Росії тисячу років тому

російській імперії вдалося збудувати теорію, що русичі, Київська русь, князі, руські богатирі, історія і територія – все їхнє, і вони - наслєднікі. І ми, Карл, зі своїми «поросям» на стінах і своєю українською мовою – зайва ланка, яка їм все ламає!

З Днем народження, Україно!

Зміниться все – президенти, парламентарі, сотні міністрів проходитимуть перед твоїми очима і без кінця обіцятимуть та брехатимуть так красиво, що аж заслухаєшся. Ворожі танки, гради і всяка інша погань не вічна. Все минеться. Ти вистоїш. Ти сильна. Ти витримаєш.
Ми допоможемо.

Від Чигирина до Чернівців

Цього гарного теплого літа трапилася мені чудова подорож по чарівних куточках нашої Батьківщини: Чигирин, Суботів, Холодний Яр, Іллінський храм, до могили Хмельницького.