Водії Дніпропетровщини не тільки звикають до нових цін, а й учаться жити по талонах — за останні чотири дні пальне на автозаправках області можна придбати тільки так. У регіоні згадали, що таке дефіцит, а бензин за останні сім днів подорожчав у середньому на 25 копійок, або на 15 відсотків, порівняно з квітневими цінами. В обласному управлінні торгівлі стверджують, що найвища ціна на А-95 сягає максимум 2 гривень 40 копійок, а на А-98 — 3 гривень 15 копійок, і запевняють, що не перевищує середньоукраїнські показники. Та автомобілістам від цього не легше. Керівництво Дніпропетровської обласної державної адміністрації заспокоює громадськість прес-конференціями і просить нафтотрейдерів надавати інформацію про обсяг поставок пального у регіон, щоб контролювати ситуацію.

Ціна одного бареля нафти на біржі в Нью-Йорку становила у середу минулого тижня 40,77 долара, четвер — 41,08, п'ятницю — 41,38, понеділок цього тижня — 41,85 долара. У понеділок середня роздрібна ціна галона бензину вперше в історії США перевищила позначку два долари, повідомила агенція «Ассошіейтед Пресс».

Якщо ви часто страждаєте від болів у шлунку, пам'ятайте просте правило: прийшовши додому втомленим після довгого робочого дня, не сідайте одразу за стіл їсти. Краще трохи розслабитись, полежати на дивані, а вже потім вечеряти.

Навесні ніжна шкіра обличчя особливо страждає від перепадів температури. Допомогти пережити цей період без особливих «страждань» зможуть косметичні маски, які освіжають і тонізують шкіру. Всі рекомендовані нижче маски наносять на обличчя на 20—30 хвилин, а потім змивають спочатку теплою, а затим холодною водою.

На початку вікової менопаузи, коли організм перебудовується, у жінок виникають різноманітні нейропсихічні, судинні, обмінні та ендокринні порушення, які, як правило, лікуються під наглядом лікаря з допомогою гормональної терапії.

Що будь-яка робота шкідлива для нашого здоров'я, ми всі давно підозрювали... Але вчені з австралійського університету Фліндерс довели, що найбільше шкодить здоров'ю громадська робота — та, де треба проявляти ініціативу та працювати «за спасибі». За їхніми даними, один з найефективніших засобів зіпсувати власне здоров'я — це вступити у громадську організацію.

«Християнська віра, якщо вона не закінчується на обряді, а переноситься до щоденного життя, є великим даром, — каже єпископ Мукачівської греко-католицької єпархії Мілан Шашик. — Мені приємно сьогодні бачити молодих людей, з якими ми займалися в підпіллі у часи комуністичного нагляду і котрі вже давно стали дорослими. Абсолютна більшість iз них успішні в житті, мають гарні сімї. Дехто — і семеро дітей. Вони живуть як християни і виховують своїх дітей як християн. І це найбільша радість для мене».
На Закарпатті Мілан Шашик працює недовго: з січня минулого року. За короткий час владика Мілан зумів внести новий струмінь у життя закарпатських греко-католиків. Церква почала стрімко розвиватися, а її образ почав набувати нових, європейських, рис. Було завершене будівництво богословської академії, тепер семінаристи можуть жити в нормальних умовах, мають ширші обрії для духовного й інтелектуального розвитку. Повернулися до семінарії закарпатці, які навчалися в Галичині — кількість семінаристів зросла майже втричі. Висвятили 17 священиків, відкрили десять нових церков.

Роками складалось так, що конкурсне визначення найдостойнiших митців по суті завершувалося урочистим, на вищому державному рівні, вшануванням нової когорти лауреатів Шевченківської премії. А далі — кому як поталанить... Тоді як насправді увінчання лаврами мусило б ставати пусковим механізмом для просування високопоцінованих літературно-мистецьких взірців до широкого загалу.
Ця очевидна для культурного поступу думка на старті нинішнього століття була втілена новим складом Шевченківського комітету в започаткуванні літературно-мистецького проекту «Бібліотека Шевченківського комітету». З відповідним фінансуванням і адресним призначенням: для бібліотек, шкіл і вузів. Докладніше про цю видавничу програму розповів заступник голови Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка і одночасно заступник голови видавничої ради «Бібліотеки Шевченківського комітету» Володимир Стадниченко.

Так ось чого, виявляється, не вистачало нашим драматургам, які так тяжко ремствують iз приводу того, що український театр їх вперто і нахабно ігнорує, — активності й здорового напору! Роздути щоки й писати у шухляду — це може кожен. А от правильно подати свою ідею, переконати режисера у тому, що той зробить грандіозну помилку, коли не поставить саме цю п'єсу, — одиниці. Серед таких виняткових — драматург Ірена Коваль, яка в Україні об'явилася не так давно, але вже встигла зробити два результативних кидка у репертуарний кошик Молодого театру. Перший влучний кидок датовано 2001 роком, коли Станіслав Мойсеєв поставив п'єсу пані Коваль «Лев і Левиця», запросивши на головні ролі Богдана Ступку та Поліну Лазову. Вдруге дипломований літературознавець (закінчила Університет штату Коннектікут та «Сорбонну») Ірена Коваль нагадала театральній громаді Києва днями. Цього разу Станіслав Мойсєєв поставив п'єсу пані Коваль «Маринований аристократ». Чорну абсурдистську комедію, що отримала жанрове визначення «спільне українсько-британське fantasy», Ірена Коваль написала спеціально для Олексія Вертинського, надзвичайно талановитого прем'єра Молодого театру.

Протягом останніх двох років кількість бажаючих покататись на велосипеді в столиці збільшилась майже вдвічі. І хоча до Китаю, де на роверах по вулицях одночасно гасають більше 30 тисяч чоловік, Києву ще далеко, мода 80-х кататися у вільний час на велосипеді повертається. В центрі все частіше можна побачити киян на двоколісному транспорті. Проте, схоже, любителям покрутити педалі доведеться задовольнитися «дикими» київськими вулицями, на яких і велосипедні доріжки, і спеціальні паркінги просто не передбачено.