Днями десятки полтавців, котрі прогулювалися Соборним майданом, побачили незвичну картину: поважні люди «тягали» за собою повномасштабний макет пам’ятника гетьману Івану Мазепі, намагаючись визначити оптимальне місце для його встановлення. Але ж, даруйте, депутати міської ради, котрі у серпні нарешті прийняли «історичне» рішення (тисячі їхніх земляків своїми підписами фактично змусили їх це зробити. — Авт.), бачили фото з «прив’язкою» до такого місця на тому майдані, зроблене самими авторами проекту — скульптором Миколою Біликом і архітектором Віктором Шевченком. Заперечень тоді ні в кого не виникало. Але...

Ще кілька років тому аукціонний дім Christie’s для нашої країни був чимось на зразок космічної субстанції — хтось колись там бував, привозив якісь новини, але для більшості людей ця планета і надалі залишалася далекою–далекою. Тепер же цю віддаленість обидві сторони взялися завзято ліквідовувати — третю виставку протягом року презентував днями Christie’s у Києві. Цього разу шедеври, які незабаром будуть виставлені на торги цього аукціонного дому, можна переглянути у фойє Національної філармонії. Вісімнадцять полотен всесвітньо відомих майстрів для публічного перегляду будуть доступні ще сьогодні.

За останній квартал майже чотири тисячі українців звернулися в РАГСи з бажанням «стати кимось іншим». «Імена змінюють через немилозвучність, «експонуючи» свої політичні симпатії або просто з дивацтва», — констатують у Міністерстві юстиції. Справді хіба що на спір з друзями або готуючись рушити в божевільню, можна отак піти в РАГС і, замість Сашка Кравчука, назватися Сміхосем Клоуном (перше слово — замінило ім’я, друге — прізвище).

Позачергова сесія Сумської облради знову вимушено звернулася до питання «Про внесення змін до обласного бюджету на 2008 рік». Спонукав до цього протест обласної прокуратури, яка заявила, що попереднє рішення порушує Конституцію та Бюджетний кодекс.

Ще одна голлівудська знаменитість виграла судовий процес у нахабного фотокореспондента. Папарацці Елісон Сильва позивався з актором Кіану Рівзом, однак американський суд присяжних, порадившись трохи менше години, відхилив претензію фоторепортера. За словами адвоката Рівза, до такого рішення присяжних схилила та обставина, що Сильва міняв свідчення п’ять разів.

«Корветна програма» — словосполучення відоме кожному, хто хоч якось цікавиться українськими Збройними силами і, зокрема, нашим військовим флотом. У міру того як фізично і морально зношуються ті залишки Чорноморського флоту СРСР, які дісталися Україні внаслідок «братського» переділу з Росією, постає питання: як далі розвивати вітчизняні Військово–Морські сили, аби залишатися морською державою у доволі конкурентному в цьому плані Чорноморському регіоні. Згідно із завданями, які стоять перед ВМСУ, вирішено, що основою майбутнього флоту стануть корвети — порівняно невеликі судна, здатні розвивати досить високу швидкість, призначені для боротьби як з надводними та підводними, так і з повітряними та наземними цілями, які б могли діяти у Чорному та Середземному морях, захищаючи морські володіння України та супроводжуючи важливі торгові судна на кшталт «Фаїни». Після кількох років роботи влітку цього року затвердили ескіз майбутнього українського корвета, технічний проект планують завершити до 30 березня 2009 року. Однак стало зрозуміло: самотужки будувати собі корвети Україна не в змозі.

Замовлення українських Збройних сил, а також перспектива повернення у проект Росії дає підстави сподіватися, що унікальний і багатостраждальний транспортний літак Ан–70 таки запустять у серію. Кабінет Міністрів уже підготував законопроект «Про загальнодержавну цільову оборонну програму створення і закупівлі військово–транспортного літака Ан–70». Наразі тривають державні випробування літака, які мають завершитися 2011 року. До 2010–го на Ан–70 оновлять електронне обладнання. Міноборони планує до 2017–го року закупити 23 літаки, повідомляють в Авіаційному науково–технічному концерні (АНТК) імені Антонова. З 2013 до 2022 року планують також побудувати 39 літаків комерційної версії Ан–70.