Почавши тиждень тому розглядати деякі сторони буття «людини зі списку» — голови Сумської облради В’ячеслава Шапошніка, ми не мали на меті виступати в ролі слідчих чи, боронь Боже, суддів. У кожного — свій хрест. Але в сьогоднішньому політичному безладі, за ймовірності нових виборів, видається необхідним визначити, на які ж типові хвороби можуть страждати владні мужі. Будь–хто «зі списків». Адже громада цілком вправі знати все про них — тих, хто береться облаштовувати життя українців у більшому чи меншому масштабі.
Як свідчать «історії хвороб», найтиповішим захворюванням для українського політикуму є перетворення отриманої влади на приватний бізнес. І взятий нами приклад зайвий раз це підтверджує.

Успішний виступ київської команди майстрів у вищій лізі чемпіонату Росії залишає подвійне враження. Звісно, перемагати — зав­жди приємно. Але нинішні виграші «Сокола» цілком прогнозовані й великої ейфорії не викликають, адже в синьо–білій формі виступає збірна України ледь не в повному складі. Натомість протистоять команді Олександра Сеуканда переважно молоді виконавці, гравці, котрі тільки мріють про рівень клубів Континентальної хокейної ліги, або ж ветерани, чия кар’єра наближається до завершення.

2008–й для всіх представників олімпійських видів спорту ознаменувався головним стартом чотириріччя в Пекіні. На цьому тлі інші змагання значно втрачають свою вагу, надто ж — якщо вони відбуваються після Олімпіади. З іншого боку, такі турніри дають відлік новому циклу, й фахівці на них починають готувати атлетів на наступні змагання високого рівня. Досвідчені ж спортсмени, виклавшись на повну в Китаї, подібні старти переважно воліють пропустити.

Минулого тижня прес–служба футбольного клубу «Динамо» (Київ) обділила «Україну молоду» акредитаціями на матч Ліги чемпіонів із «Порту». Просидівши годину в конференц–залі стадіону ім. Лобановського, де відбувалася марудна процедура видачі журналістам перепусток на гру, кореспондент «УМ» довідався, що ми начебто не подали заявки (насправді — надіслали електронною поштою, як завжди). З’ясувалося, що несправедливо обділених увагою видань виявилося чимало. Кілька десятків колег по перу кинулися штурмувати стіл прес–аташе з бажанням таки отримати акредитацію. Але журналіст «УМ» «убивати» ще годину свого часу цілком справедливо не став.

Російський атомний підводний човен «Нерпа», на якому 8 листопада під час ходових випробувань у Японському морі загинули 20 осіб, у неділю повернувся на базу — судноверф закритого акціонерного товариства «Большой камень» у Комсомольську–на–Амурі (Хабаровський край). Командування ВМФ Росії запевняє, що силова установка субмарини не постраждала, реакторний відсік працює в нормальному режимі, а радіаційний фон — у нормі. За фактом аварії відкрито кримінальну справу за статтею 352 КК РФ (порушення правил водіння або експлуатації військових кораблів, які мали за результат смерть через необачність людини або інші тяжкі наслідки).

Завтра у Верховній Раді почнеться новий пленарний тиждень. Указ Президента про розпуск парламенту призупинений, то ж народні депутати VI скликання ще можуть показати свою спроможність. В умовах, коли в парламенті не працює коаліція, а в політикумі немає можливості запустити маховик дострокових виборів, Голова Верховної Ради Арсеній Яценюк запропонував підписати «мирову» угоду про взаємодію між парламентом, урядом і Президентом.

Надзвичайний випадок стався в центрі Тернополя на вулиці, де засідають місцеві депутати. У сусідньому з нею житловому будинку, де, до речі, розташована й популярна серед представників влади кав’ярня «Бомонд», обвалились одразу... два балкони. І хоча згадана будівля вважається добротною, бо зроблена з каменю, але оскільки є витвором післявоєнної забудови, то балкон«убивця» у квартирі на третьому поверсі був визнаний аварійним ще навесні цього року.

До анналів вітчизняної історії цьогорічна липнева повінь потрапить принаймні через дві обставини: небачені досі на західноукраїнських землях розливи рік і нечувані обсяги державної фінансової допомоги, спрямованої на ліквідацію наслідків стихії. У світовій практиці знайдеться обмаль прикладів такої прискіпливої уваги першопосадовців, передусім Президента, до долі співвітчизників, які постраждали від шаленої води, бо, як зауважив Віктор Ющенко у перші дні потопу, «держава з моральної точки зору не може стояти осторонь такої біди». Інших ресурсів зарадити горю тисяч громадян не було — у нас не діє система страхування, впроваджена в цивілізованому світі.
«Влада надала таку допомогу, що якби хтось сказав, що мало, то я вже й не знаю, яку кару треба придумати тій невдячній людині», — підтвердила «УМ» 70–річна Катерина Домин, мешканка Петрилова — одного з найбільш постраждалих від стихії населених пунктів Прикарпаття.