Днями Кейт Мосс повернулася на подіум після п’яти років «простою» — з 2005–го вона працювала переважно як фотомодель, а минулого тижня взяла участь у благодійному показі на користь жертв землетрусу на Гаїті в рамках Лондонського тижня моди. Але у вузьких рамках професії 36–річній манекенниці вже тісно, тому Мосс вирішила спробувати себе ще й у... балеті.

Понад п’ять тисяч повністю оголених людей на тлі знаменитої Сіднейської опери — таку картину вчора могли спостерігати туристи, які вирішили помилуватися знаменитим «Опера хауз» о четвертій ранку. Фотосесію «ню» за участю 5200 «моделей» організував американський фотограф Спенсер Тунік, який проводить «голі» акції по всьому світу. А на таку рань черговий «хепенінг» призначили для того, щоб уникнути натовпу цікавих та не перешкоджати руху транспорту.

Подружня пара в авто.

— Любий, а чому це даішник нам свистить?

— Жерти хоче...

Відомі столичні комунальні ринки — Житній та Володимирський — незабаром можуть піти «з молотка» у приватні руки — так вирішила Київська рада. Відтак доля двох тисяч працівників цих торгових «рядів» нині під великим питанням. Як і саме майбутнє ринків. Їхні захисники наголошують: рішення Київради — незаконне, а на місці відомих ринків цілком можуть з’явитися чергові бутіки.

Столична влада перейнялася станом Контрактової площі й має намір її реконструювати. Одначе багато фахівців мають суттєві зауваження щодо планів київської влади. Днями в стінах Києво–Могилянської академії історики, архітектори та культурологи обговорювали проект реконструкції і вирішили взяти його «під контроль». За словами президента Спілки урбаністів України Миколи Дьоміна, Контрактова площа наразі дійсно перебуває в аварійному стані, тому її необхідно якнайшвидше реконструювати. У планах містобудівельників — розширення пішохідної зони, озеленення, оновлення інженерних мереж, будівництво підземного паркінгу, Ратуші та комплексу Гесте (прибудови до Контрактового дому в бік метро). Також на Контрактовій хочуть змінити схему руху транспорту: проїжджу частину звузять, а трамвайні лінії планують винести за межі площі. Паралельно зодчі збираються спорудити два нові пам’ятники — Петру Могилі як засновнику Києво–Могилянської академії та Джеймсу Мейсу як основоположнику дослідження Голодомору в Україні.

Від Києва до Лубен, як співається у пісні, не близький світ. Отож треба дати доброго «лиха закаблукам», щоб туди дістатися. Від Харкова до Лубен, які аж за Полтавою, мандрувати стільки ж. Якщо добиратися на авто, ваша подорож займе якихось три­чотири години. Однак, коли на високому пагорбі ви побачите бані Мгарського СвятоПреображенського монастиря, що моляться до неба мовою українського бароко, то зізнаєтеся собі, що не даремно сюди поспішали. Навіть, якщо ви недавно бували в більш відомих святинях — КиєвоПечерській, Почаївській та Святогірській лаврах — все одно відчуєте особливу атмосферу умиротворення цього «горнього місця».

«Вставши вранці, як завжди пішла на кухню, відкрила кватирку: від ковтка «свіжого» повітря відразу ж стало дерти у горлі. Думала, що біля будинку хтось запалив сміття. Проте й по дорозі на роботу, проїхавши майже півміста з мікрорайону «Сонячний» до проспекту Богдана Хмельницького, неприємний присмак повітря відчувала, дихати було важко. Впродовж дня почувала себе не дуже добре, боліла голова», — згадує жителька донецького мікрорайону «Сонячний» Світлана Федоренко. Й не одна вона відчула того дня, що з повітрям у місті щось не так. А кількість скарг до Донецької міської санепідемстанції побила всі рекорди: дзвінки надходили з різних районів міста. Тому працівники санепідем­станції негайно взяли проби повітря і, як з’ясувалося, нюх донеччан не підвів.

З незвичною ініціативою виступили на Черкащині уманські журналісти — члени прес–клубу «Свобода слова». Вони взяли під свою опіку добудову школи в приміському селі Родниківка. Вже оголошено про збір коштів, і незабаром буде відкрито рахунок, на який можна буде їх перераховувати. Першим на заклик уманських журналістів відгукнувся колектив навчально–дослідного господарства «Родниківка», пообіцявши вкласти у добудову школи 50 тисяч гривень.

Цьогоріч придатні для польових робіт традиційні «лютневі вікна» відкрились на півострові дещо пізніше, ніж зазвичай. 24 лютого до сівби взялися перші господарства Білогорського, Сімферопольського і Сакського районів. Станом на 1 березня ранніми яровими засіяно понад 20 тисяч гектарів.

Ситуація із гречаною крупою сьогодні трохи нагадує стан цукрового ринку кількарічної давності: відносно невисока прибутковість культури та відсутність ефективного регулювання структури посівних площ в Україні призвела до поступового зменшення площ під культурою. Як наслідок, торік аграрії виробили гречки рівно стільки, скільки споживаємо. Однак якщо найближчим часом не збільшити посівних площ, то за кілька років гречка, як і рис, стане винятково імпортним продуктом.