Відвідувати святі місця і допомагати потребуючим радять постівникам духовні отці. Християнство вчить, що допомагати ближнім слід завжди, однак у час посту на добрих справах робиться особливий наголос. «Ти постишся? Нагодуй голодних і спраглих, відвідай хворих, не забудь ув’язнених у темниці, пожалій змучених, утіш тих, хто у смутку, будь милосердним, покірливим, тихим, довготерпеливим, співчутливим, незлопам’ятним, побожним, істинним, благочестивим, щоб Бог прийняв піст твій і удосталь дарував плоди покаяння», — навчав святий Василій Великий. А святитель Феофан Затворник нагадував, що благодійництвом є улаштування училищ, заснування лікарень, будівництво притулків та інших «місць заспокоєння нужденних і стражденних».

У столиці Німеччини йде сніг — стільки його не бачили тут, мабуть, не одне десятиліття. Невеличка радість для киянина: і тут вулиці виглядають не надто чищеними. Коли вже у німців так, то про що нам говорити?

А от чого у нас ще не побачиш — отаких черг у кінотеатрах. У радянські часи такі стояли за супердефіцитним туалетним папером. Тут за чимось духовним. Не завжди, правда, можна зрозуміти, чому дивляться, навіщо? А головне — навіщо той чи інший фільм узяли на один із найбільших і найпрестижніших кінофестивалів планети...

У кого тільки не перевтілювалася на екрані гарненька білявка Кетрін Хейгл: у медика — в «Анатомії Грей», телевізійного продюсера — в «Голій правді», вічну дружку — в комедії «27 весіль»... Але у своєму наступному проекті Кетрін постане в дещо незвичному для прихильників амплуа.

«Що то за газета без помилки!» — кажуть знаючі люди. Так, помилки у пресі трапляються найрізноманітніші, в усіх країнах і в усі часи. Хіба що в деяких ЗМІ — частіше, а в деяких — рідше. Недогляди в написах бувають і на грошових купюрах — це теж не дивина. Але от щоб описка трапилася на монетах у межах цілої держави, та ще й не помітна для керівництва впродовж трьох років... Латиноамериканська країна Чилі стала в цій царині «першовідкривачем».

Щойно виписавшись із лікарні, голлівудський актор Алек Болдуїн повернувся до роботи — він знімається у шоу «30 Rock» на студії у Квінсі. Представники зірки запевняють, що госпіталізація Болдуїна не була пов’язана ні з алкоголем, ні з наркотиками.

Продовження анекдоту. Щоб помирити країну, Януковичу й Тимошенко потрібно не просто одружитися, а й усиновити Тігіпка.

Коли читачі «УМ» триматимуть цей номер газети в руках, у Ванкувері вже буде запалено вогонь ХХІ зимової Олімпіади. Урочиста церемонія завершилася вже тоді, коли в Україні був ранок. Естафета олімпійського факела тривалістю 45 тис. км буде завершена, генерал–губернатор Канади Мішель Жан оголосить Ігри відкритими. Сьогодні у Ванкувері та його околицях почнуться змагання.

Чи існує єдиний рецепт психологічної підготовки спортсменів напередодні до великих змагань? Підхід у кожного свій. Хтось перед стартом змагань прагне побути на самоті, а для когось вечірка — кращі ліки.

Рік тому наша збірна, проваливши олімпійську кваліфікацію, попрощалися з надією потрапити до Ванкувера. Тож турнір серії «Європейського хокейного виклику», який позавчора почався в Італії, став для наших гравців своєрідним ерзацем. Упродовж трьох днів «товариського» змагання за коловою системою ми маємо нагоду отримати ще одну відповідь на питання, чи спроможні підопічні... вже не Сеуканда, а відсутнього білоруського тренера Захарова претендувати на підвищення у класі. Адже наші суперники на турнірі в Італії — команди саме того рівня, над яким слід вивищитися, аби потрапити у вищий дивізіон чемпіонату світу.

Не втомлююся дивуватися «поступальному» розвитку нашої держави: 11 років тому, через вісім років після проголошення незалежності, в Україні з’явився один із визначників національного інтелектуального процесу — всеукраїнський рейтинг «Книжка року». Росіяни тоді дивувалися і заздрили — як чітко структуровані номінації, які поважні експерти, чудова ідея з подарунками комплектів книг–переможців у бібліотеки. Спільно з журналом «Книжник–rev’u» рейтинг становив серйозний компас у літературно–видавничому житті. І церемонії нагородження були з пафосом, претензіями, навіть дрес–кодом, і локації для церемонії нагородження вибирали естетські — галерея «Лавра», Національна філармонія, Український дім. За цей час підупали фінансові можливості меценатів проекту, криза підкосила видавничий ринок, орендна плата закладів культури зросла до рівня корпоративів наф­тових компаній — зрозумілі речі. Але не зрозуміло, чому на 46 мільйонів громадян так і не знайшлося доброчинців, які б підтримали проект фінансово. Фінальна церемонія «Книжки року» перемістилася в актову залу педагогічного університету імені Драгоманова, журнал закрився, а про передачу комплекту книжок–переможців у бібліотеки, як це було раніше, згадується з ностальгійними сльозами.