Модний трафік у Пушкінському парку припинився — українські дизайнери закрили графік показів колекцій прет–а–порте сезону весна–літо 2011, а вишенькою на цьому торті має стати показ колекції Haute couture сезону осінь–зима 2010\2011 43–річного паризького дизайнера Стефана Роллана. Причому на показ, в якому, за словами організаторів, дефілюватимуть такі знані українські моделі, як Сніжана Онопка, Вікторія Куропятнікова, Жужу Іванюк, Алла Костромічова, можна купити квитки. Подейкують, що наступного дня, у суботу, з киянок, готових замовляти ексклюзивні сукні у наймолодшого французького кутюр’є, асистенти маестро зніматимуть мірки.

Сьогодні на українському тижні моди — останній, чоловічий, день, після якого експерти модної премії Best Fashion Award вип’ють по келиху шампанського з вітчизняними дизайнерами та попліткують про те, хто, що і як показав на 27–му UFW. Показ колекції haute couture французького дизайнера Стефано Роллана у п’ятницю в «Мистецькому Арсеналі» буде фінальним акордом модного марафону.

27–й Український тиждень моди розпочався в четвер показом Лілії Пустовіт. На колекцію сезону весна–літо 2011 «Le Traversie del Destino\Повороти долі» дизайнерку надихнув старий фільм Федеріко Фелліні «Ночі Кабірії» і графіка Павла Макова. Світловий екран, на який проектувалися картини Макова, був ніби магічною стіною, через яку проходили з того, кіношного, світу дівчата–моделі в наш, сучасний. Тема отвору, проходу в інший світ виражена також у кокетках iз дірками — на спині в парках або спереду на сукні. Такий прийом у своїх колекціях Лілія використовує вперше і дуже ефектно — очевидно, ці парки і стануть must have наступного сезону.

По дорозі на мітинг у метро читаю новий роман Ірванця «Хвороба Лібенкрафта» — депресивне чтиво про тоталітарний режим. На виході з метро потрапляє на очі школярик у піджаку і вишиванці. По Інститутській німецькі старшокласники фотографують якусь облуплену стіну, а на Садовій під Кабміном — мертвого голуба. Надворі XXI століття — я йду боротися за українську мову. Я в маразмі чи Азаров з Януковичем у маразмі? Ми всі граємо в п’єсі Беккета? Мені це сниться на двадцятому році незалежності?

Український тиждень моди оприлюднив графік показів дизайнерських колекцій одягу сезону весна–літо 2011. Відкриває осінню фешн–сесію традиційно Лілія Пустовіт, а на закриття — 22 жовтня — знову обіцяють французького кутюр’є: цього разу Ukrainian Fashion Week спільно з меценатською організацією Олександра Онищенка TOP Ukraine запрошують Стефана Роллана з його колекцією Haute Couture.

На Форумі видавців у Львові всі елементи складають нерозривний ланцюг книжкового кругообігу — концептуальні кав’ярні, бджілки–видавці, батьки і гості міста, пахучі новодруки, втомлені піарники з приклеєними усмішками, п’яні від безпричинного щастя письменники, студенти — всі як один поголовно поети, російський стенд, на якому активно запрошують красти книжки, натовпи по автографи, письменницька солідарність у «Дзизі», традиційно представницький польський десант. І все–таки кожний форум залишається в пам’яті новими книжками, які купив, отримав у подарунок чи залишив не купленими, щоб було про що мріяти. Як ви побачили зі списку 17 найкращих книжок 17–го Форуму видавців, у шорт–лист журі потрапили, в основному, книжки non–fiction (нехудожня література), із красного письма тільки вибране Івана Малковича — зелена книжечка «Все поруч» — удостоїлася колективного схвалення журі. Про якісь важливі книжки ми писали окремо, чи згадували в книжкових рубриках, чи писатимемо пізніше, а сьогодні на ваш розсуд пропонуємо такий (звісно, суб’єктивний) набір новинок.

«Книжка починає жити за законами газети: 34% опитаних росіян на запитання, що буде далі з книжкою, яку вони купили, сказали: «викину». Люди не перестали читати, але читання перейшло на утилітарний рівень — кулінарія, здоров’я, як бути красивою, як облаштувати дім і вести господарство. Книжка залишається цінністю в елітарних суспільних групах, але якщо раніше ці групи були зразком для наслідування всього суспільства, нині це замкнені, герметичні субкультури, які не впливають на розвиток культури», — повідомила результати соціологічних опитувань у Росії соціолог Любов Борусяк в епіцентрі любові до книжок — на Форумі видавців у Львові. «В Україні аналогічна ситуація з читанням, тільки ще гірша», — сказала на «круглому столі» «Книжкові ринки України і Росії: соціологічний аспект» український соціолог Ірина Бекешкіна. У цьому контексті вона гірша ще й тому, що Україні таку інформацію знати й аналізувати взагалі нецікаво — останній раз дослідження книжкового ринку проводили у 2008 році на замовлення Фонду «Відродження». Отже, яку сходинку в українській суспільній ієрархії займає книжка — достеменно не знає ніхто, а знаного соціолога Ірину Бекешкіну запросили на цей «круглий стіл» тому, що: а) вона — одна з небагатьох відомих соціологів; б) вона все одно приїхала у Львів на інший «круглий стіл».

Офіційне відкриття XVII Форуму видавців у Львові відбулося вчора, але понад 200 письменників із різних країн відсвяткували радісну зустріч ще у вівторок — у філармонії під музику «Дахи Брахи» відкрився П’ятий міжнародний літературний фестиваль. Щопівгодини в його рамках відбуваються нові заходи — читання, тандеми, творчі зустрічі, чат–конференції — від цього складається враження, що нині у Львові штовхни двері будь–якої кам’яниці, зайди за ковану решітку в глибину двору, а там — сидять письменники, говорять, читають, модерують.

Китай — країна, дружби з якою шукають усі національні економіки. Наша — не виняток. Для пожвавлення торговельно–економічних стосунків із КНР на початку вересня з державним візитом у Пекін літав Президент Віктор Янукович, із ним два літаки вітчизняних бізнесменів. Чим вдалося зацікавити тамтешніх господарів і які обіцянки привезли в Київ наші державні й бізнесові мужі, «УМ» розповів Ігор Литвин, голова Правління асоціації українсько–китайського співробітництва, Надзвичайний і Повноважний Посол України, Посол у Китаї у 1999—2001 роках.

Півтора місяця відділяло довгі списки британської літературної премії The Man Booker Prize від коротких — у вівторок голова журі премії Ендрю Моушен оголосив шість головних претендентів на літературну славу–2010 і 50 тисяч фунтів стерлінгів. З огляду на те, що в списках є австралійський письменник Пітер Керрі з романом «Папуга та Олів’є в Америці» (Parrot and Olivier in America), нагадаємо, що на The Man Booker Prize можуть претендувати письменники з країн—членів Співдружності (добровільне міждержавне об’єднання незалежних суверенних країн, в яке входять Велика Британія та майже всі її колишні колонії), а також громадяни Ірландії і Зімбабве. До речі, Пітер Керрі вже двічі був лауреатом Букера, і якщо журі визнає його роман найкращим, це буде кількісний рекорд окремо взятого письменника в історії Букерівської премії.