Кіно і мафія

Пустовіт об’єднала «Донецьку розу» і Фелліні

27–й Український тиждень моди розпочався в четвер показом Лілії Пустовіт. На колекцію сезону весна–літо 2011 «Le Traversie del Destino\Повороти долі» дизайнерку надихнув старий фільм Федеріко Фелліні «Ночі Кабірії» і графіка Павла Макова. Світловий екран, на який проектувалися картини Макова, був ніби магічною стіною, через яку проходили з того, кіношного, світу дівчата–моделі в наш, сучасний. Тема отвору, проходу в інший світ виражена також у кокетках iз дірками — на спині в парках або спереду на сукні. Такий прийом у своїх колекціях Лілія використовує вперше і дуже ефектно — очевидно, ці парки і стануть must have наступного сезону.

Оскільки в моді триває екскурсія в минуле, причому і в 30–ті, і в 50–ті, і в 60–ті, і в 70–ті, кожен воліє вибрати собі епоху–натхнення. Лілію Пустовіт надихали 1930–ті і 50–ті, в її колекції є вечірні сукні з широкими спідницями і підкресленою талією, сукні міді–силуету «пісочний годинник» із вертикальними оборками, що нагадують крила шкільного фартуха, сукні вільного крою, задрапіровані спереду, які вона доповнила парками–безрукавками, короткими піджаками жорсткої форми і м’якими жакетами.

Поєднання пастельно–рожевих, блідо–зелених, сірого кольо­рів дають ефект припорошеності і димчастості, але є в колекції і «ясні» кольори — червоний, кораловий, темно–синій, чорний. Частково в цій колекції Лілія Пустовіт показала і частину одягу своєї другої лінії L.P. by Poustovit — трикотажні укорочені брюки, футболки з принтами робіт Макова із серії «Донроза», сукні з прорізами і принтами.

Одяг другої лінії Пустовіт уже зараз продається у трьох магазинах в Україні, правда, демократичною цю лінію можна назвати умовно — ціни співставні з вартістю дизайнерських речей деяких марок, але Лілія пообіцяла зробити так, щоб її модний casual став доступнішим.

Барбі–2011 iз бабетами 50–х

Вікторія Гресь теж занурилася в 1950–ті. Пишні довгі спідниці — зі складками і з додатковими нижніми спідницями, затягнута талія, обтягнені вузькі плечі, літні фактурні пальта–трапеції з рукавами три чверті, романтичні горошки, букети, фатіни, глибокі, ідеально круглі декольте — ось романтика того часу, коли Діор придумав new look. В осінньо–зимовій колекції Louis Vuitton Марк Джейкобс надав цьому образу сучасного звучання, а Вікторія Гресь навпаки — ніби реконструювала епоху в усіх дрібницях. Важко перебити ефект останнього виходу — моделі в тілесних купальниках–боді і з бабетами.

Мафія і зелень

Holy Mafia — так називається колекція Олексія Залевського. Тут і атмосфера гри в мафію, якою захоплюється сам дизайнер, і її персонажі–типажі — останній аристократ, чесні жителі, фатальна жінка, колишній боксер, і стилістика великої депресії 1930–х років із перебільшеним потягом до блиску, розкоші, яскравості, підпільного задоволення. Об’ємні гаремні штани, тірольські шорти, сукні–халати, сукні–комбінації надавали колекції ретро–шику, мереживні і шовкові сукні–бандажі — жіночності.

У колекції використані хутро і мереживо, шкіра і трикотаж, шовк і костюмна вовна — змішування фактур у Залевського дало привабливу еклектику, яку доповнювали оригінальні аксесуари: широкі підтяжки, великі брошки з мережива, широкополі солом’яні капелюхи у жінок і кепки–восьмиклинки у чоловіків. У колекції багато ручної роботи — байкерські шкірянки тілесного кольору, розписані під татуювання, а також принти на олімпійках і футболках. Контрапунктом колекції є зелений колір — ядуче зелений монохром, піжонська зелена смужка на білому, чорна з зеленим клітинка. Олексій Залевський показав грамотну колекцію, в якій є все — від купальника, майки, сорочки, спідниці до шкіряної куртки і хутряного жилета.

Ніжна і жорстка

Грамотність — це ключове слово щодо дизайнерів, які показувалися в перший день. У них — різна стилістика і відчуття часу, різна «товщина» смаку і нюх на тренди, але всі вони — грамотні фахівці. Улюблена одиниця одягу для дизайнера Автанділа Цквітінідзе — сукня, і користуючись тим, що сукні вже котрий сезон у фаворитах, він експериментує на цій ділянці. Фішкою нової колекції грузина є поєднання жорстких фактур із ніжними — і підказкою в цій грі для нього виступили паперові ляльки, в яких ззаду загиналися паперові вдяганки. За цим самим принципом Автанділ зробив і свої сукні — ззаду кути, згини, металеві блискавки, цупкі тканини жорстко тримають форму, спереду — шифон, шовк, нашиті фрагменти складок, вишивка бісером, стеклярусом, камінцями «Сваровськи». Декоративні прийоми — шифонові драпіровані стрічки, різнофактурні вставки, геометричний крій, біколірність, і все це в рамках трьох кольорів — бежевого, сірого і чорного. Що зробиш, ніжність і жорсткість — головні риси сучасної жінки.

Не монотонний сірий

Закривала перший день Христина Бобкова, і вона була єдина, хто не озирався назад у минуле. Влітку Христина вчилася в Інститутi Мараджонi в Парижі, тож дух великого міста, але не романтичного і культурного, а індустріального, прагматичного навіяв їй настрій колекції: унісекс, індастріал, fashion street, деконструктивізм. За словами дизайнерки, саме викладачі Мараджонi запропонували зробити чоловічі моделі в колекції, і це було правильно.

Одяг від нової Бобкової (бо кожна нова колекція Христини — це новий напрям, інша естетика, несхожий крій) — це вільні в поясі брюки, що звужуються донизу, скроєні по косій куртки, асиметричні сукні і жакети, це гра фактур, це закритість і захищеність, це вільна посадка і багатошаровість. Колекція справляє враження функціональності і зручності, а ще — цілісності і комерційності. Цікаво, що виконана фактично в одному кольорі — сірому, з рідкісним вкрапленням чорного і чорно–білої клітинки не справляє враження монотонності. Респект новій Христині Бобковій, із дизайнера традиційного напряму в цій колекції вона легко перетворилася на авангардиста.

* * *

Отже, в чотирьох колекціях із п’яти відбулася ретро–екскурсія, чотири дизайнери із п’яти паралельно з колекцією крутили відео на великому екрані — і мода на відео на цьому не закінчуєтWься, адже це чудовий спосіб дати присутнім ключ до розуміння філософії колекції.

АУДИТОРІЯ

Незважаючи на те, що на перших показах учора в залі була присутня дочка екс–Президента Кучми Олена Пінчук, яка рідко балує українських дизайнерів своєю увагою (статус музи, присуджений їй дизайнерами цього року, зобов’язує), а також народні депутатки Геращенко і Бережна, кліпмейкер Макс Паперник з Аріною Домськи, руда Не–Ангел, Ольга Альонова, Євгенія Губська, загалом селебрітіз на показах першого дня було зов­сім не густо. А ці люди є чи не головними промоутерами моди в нашій системі, яку язик не повертається назвати fashion–індустрією. Страшні четвергові пробки в столиці — теж аргумент, але порожні стільці на показах Лілії Пустовіт — це ж нонсенс, погодьтеся.

НОВИЙ ФОРМАТ

Уперше на UFW цього року працює «Комерційна платформа», спільне дітище Тижня моди і торгового дому «Модний квартал», на якій представлені готові до тиражування колекції в середньому ціновому сегменті, — це одяг Олесі Теліженко, Марії Костельної, Вікторії і Ольги Боровик, Олени Пржонської, Насті Іванової для Nai lu–na, Оксани і Світлани Калініних, Ірини Крилової, ТД «Модний квартал», а також перша лінія Олени Даць. Це не звичний поки для України формат, розрахований на баєрів, бо вроздріб ці речі не продаються.

«Сьогодні магазини відчувають дефіцит цікавого одягу в середньому ціновому сегменті (800—1400 грн. у роздріб), — каже гендиректор «Модного кварталу» Антоніна Головко. — Думаю, їм це буде цікаво. Також це цікаво молодим дизайнерам — і для популяризації бренду, і для знайомства з потенційними замовниками. Ми теж приглядаємося до нових дизайнерів, мені особисто подобаються пальта Олени Пржонської, можливо, ми залучимо її до співробітництва з «Модним кварталом».

Поки на стенді «Модного кварталу» розходяться флаєри, в шоу–румах другої лінії Андре Тана, Олени Даць купують одяг за реальні гроші. У нинішній економічній ситуації дизайнери хочуть мати обох птахів — і синицю в жмені, і журавля на мушці.