Весна іде, косу несе...

Весна іде, косу несе...

Учора вже об 11-й ранку на світ могла з'явитися угода про формування коаліції «помаранчевих» сил. На той час ЦВК не порахувала й 20 відсотків протоколів, однак політичні сили вже приблизно уявили майбутні парламентські розклади. Зокрема лідерство в «помаранчевій» коаліції Блоку Юлії Тимошенко. Саме БЮТ, як зазначив на прес-конференції в штабі «НУ» Роман Безсмертний, тепер належить ініціатива в проведенні переговорів. Зіркою цих розмов, звісно, є Юлія Тимошенко. Її блок готується запропонувати на посаду Прем'єра. І — хочеться комусь чи не хочеться — має на це право. Право «другої ночі» потенційні підписанти відводять «нашим» (очевидно, це буде посада Голови ВР), «третьої» — соціалістам (щось економічно-фінансове в уряді), четвертий вибір зробить знову БЮТ і так далі. Принаймні таку схему вночі на понеділок змальовував керівник штабу БЮТ Олександр Турчинов. >>

«Голоснули» — і забули

Вибори, нарешті, пройшли — попри численні й типові, хоч i незначнi, порушення, велику кількість незадоволених і рознервованих виборців. Стоячи у довжелезній черзі за омріяним бюлетенем, мало не кожен із нас думав про кілька речей: чому б не розвести в часі парламентські та вибори до місцевих рад, не збільшити прохідний бар'єр (може, тоді охочих стати депутатом поменшало б і виборчий бюлетень покоротшав) і чи не слід було приділити організації всенародного волевиявлення більше часу та сил? Тоді, можливо, не було б таких довжелезних черг і величезної напруги на дільницях. І все ж це були перші суто пропорційні парламентські вибори — висновки на майбутнє є з чого робити. >>

«Сюрпризи», які прогнозувалися

Цього року на виборах в Україні, як і в 2004 році, проводився не один екзит-пол, а щонайменше три. Однак лише Національний екзит-пол, організований Фондом «Демократичні ініціативи», Київським міжнародним інститутом соціології та Українським центром економічних і політичних досліджень ім. Разумкова, прийнято вважати об'єктивним і таким, що найбільше відповідає реальним симпатіям виборців. Причина такої довіри полягає не лише в масштабах діяльності представників Національного екзит-полу-2006 (позавчора було опитано 18 тисяч осіб на 300 виборчих дільницях), а й позитивній репутації трьох згаданих фірм, які, на відміну від соціологів-«легіонерів» та одноденок, пронесли своє чесне ім'я ще з президентських виборів. >>

Хоружівка сказала: «Так!»

Черги біля виборчих дільниць, їхня мала пропускна спроможність, відтак — загальна нервознiсть стали прикметою ранку 26 березня і на Сумщині. Чи могло бути інакше, скажімо, в Косівщині, що під Сумами, якщо виборчу дільницю тут влаштували в тісній сільраді? Натовп нуртував, а тим часом поруч стояли дві школи — інтернат і загальноосвітня, де площі дозволили б почуватися виборцям значно комфортніше. Схожа ситуація була і в інших населених пунктах. Недостатня облаштованість дільниць із великим числом виборців призвела до того, що люди стояли в чергах сотнями, iнодi понад годину, як то було, зокрема, в Краснопіллі. Дехто спересердя кидав запрошення й казав, що голосувати не буде зовсім. Однозначно можна говорити й про неготовність до виборів політсил України, які не спромоглися вчасно й без напруги забезпечити виборчі комісії своїми представниками... >>

Краще дві печатки, ніж жодного бюлетеня

Понад 64 відсотки виборців Харківщини знайшли в собі мужність вистояти довжелезні черги, які iз самісінького ранку почали шикуватися на виборчих дільницях. Результат певною мірою прогнозований: за попередніми даними, в області лідирує Партія регіонів. Їй віддали перевагу трохи більше 44 відсотків виборців. Однак це далеко не той приголомшливий показник, яким тішили себе напередодні 26 березня синьо-блакитні, і набагато скромніша цифра у порівнянні з минулими президентськими виборами. Здивував цього разу й Харків. Одразу три адміністративнi райони обласного центру, знову ж таки за попередніми даними, віддали перевагу «Народному союзу «Наша Україна», за який проголосувало майже 48 відсотків городян. >>

«Облом» в останню мить

Вибори міського голови міста Кіровограда будуть визнані недійсними, впевнений один із 18 кандидатів у мери Олександр Нікулін. Саме за його поданням територіальна комісія о 22.00 в день голосування зняла з виборів претендента на крісло міського голови від Ліберальної партії — Олександра Табалова. Цього кандидата звинуватили в організації масових фальсифікацій, зокрема у використанні технологій «карусель», «косинка» та впровадженні нової методики «запрошення» — це коли кошти (30 гривень) передають після голосування в обмін на запрошення на вибори. На цих запрошеннях і піймалися — їх міською територіальною комісією визнано агітацією на дільницях у день виборів. >>

Виборча недуга zdorovje підкосила

Побажання деяких вітчизняних політиків про доцільність розведення в часі виборів до парламенту та місцевих рад мимоволі здійснилися у Хмельницькому. Електорат обласного центру в неділю, 26 березня, зміг визначитися лише зі своїм представництвом у парламенті. Голосування ж до міської та обласної рад і щодо майбутнього мера не відбулося через недієздатність територіальної виборчої комісії. На засідання ТВК останніми днями ніяк не змогли зібратися дві третини її складу (тобто 10 із 15), аби ухвалити рішення про видачу бюлетенів на дільниці. Отож 30 претендентів на посаду градоначальника та кількасот кандидатів до депутатського корпусу місцевих рад залишилися незатребуваними. >>

«Аптечний король» без мерського крісла

Волевиявлення мешканців Кримського півострова при обранні депутатів усіх рівнів, як і по всій Україні, позначилося скупченістю на виборчих дільницях (середня їхня пропускна здатність — 55 виборців за годину), а також «зникненням» цілих будинків, прізвищ тощо. Однак голосування відбулось, і, що найголовніше, його підсумки навряд чи визнають недійсними. На відміну від голосування за «мерськими» бюлетенями, наприклад у Сімферополі. Річ у тім, що міський тервиборчком лише зранку 26 березня зняв із перегонів одного з 21 претендента на пост міського голови, а саме — лідера тутешніх республіканців, колишнього міністра фінансів автономії Олександра Гресса. Звичайно, не з власної ініціативи, а виконуючи відповідне рішення місцевого суду Київського району кримської столиці — за перевищення претендентом виборчого фонду. >>

«Сердечний» Шевченків край

Черкащан, які в неділю вранці прийшли на виборчі дільниці, чекав сюрприз — у бюлетенях по виборах міського голови навпроти прізвища чинного мера Анатолія Волошина, котрий знову впрягся у боротьбу за крісло, до якого так прикипів за чотири роки, значилося «вибув». Як виявилося, у суботу територіальна виборча комісія на підставі рішення Соснівського районного суду та Апеляційного суду міста Черкаси ухвалила рішення про зняття з реєстрації пана Волошина через грубе порушення ним виборчого законодавства. >>

Нам Бог помагає...

До дня виборів Прикарпаття підійшло зі стабільною впевненістю у підтримці «помаранчевих» сил, що балотувалися до Верховної Ради. Отже, передвиборча інтрига закрутилася здебільшого довкола обрання керівників органів місцевого самоврядування. Три найрейтинговіші претенденти на крісло мера Івано-Франківська — Віктор Анушкевичус, Олег Синюта та Олександр Сич — взаємними звинуваченнями, демаршами в прямому ефірі місцевих телекомпаній і жвавими піар-зусиллями таки додали драйву в цілому млявим передвиборчим перегонам. Прихильникам пана Сича, серед яких виділялися активісти «Пори», навіть довелося у ніч із суботи на неділю пікетувати тервиборчком, який нібито мав намір «відлучити» їхнього висуванця від боротьби за посаду міського голови. На їхнє щастя, нічне засідання ТВК обійшлося без сюрпризів. >>

«Біло-сині» нагнітають і виграють

Різниці між минулими й цьогорічними парламентськими виборчими перегонами принаймні щодо агітації у Донецьку міг не зауважити хіба сліпий чи глухий мешканець регіону. Бо те, що тепер коїлося на центральній площі міста, ще рік тому декому не могло примаритися й у жахливому сні: тут розташувалися агітаційні намети не тільки «біло-синьої» «керівної і спрямовуючої» на Донбасі партії, а й усіх інших конкуруючих політсил. Червоні, жовті, помаранчеві, білі, малинові, зелені — про такий вибір донеччани ще донедавна навіть мріяти не могли. Що залишалося робити в цій ситуації колись безальтернативним «регіоналам»? Правильно — синіти від люті ще дужче і спробувати закликати земляків перетворити 26 березня в «день решающего сражения». >>

На Партію регіонів працюють «мертві душі», суди та місцева влада

Зсередини голосування на Донбасі виглядає вельми схожим на 2004 рік. Принаймні ставлення до активістів «Студентського братства» як спостерігачів або представників преси не надто відрізнялося від кучмівських часів. На дільниці, зокрема в Макіївці, не пускали, у когось забрали посвідчення, а одному громадському кореспондентові «України молодої» влаштували обшук у сумці. Цілу область охопив механізм, який працював на одну мету: протизаконно вплинути на вибори і остаточно повернути «донецьким» трохи було послаблений контроль над Сходом України. Активісти «Студентського братства», які з посвідченнями тимчасових кореспондентів «України молодої» та інших ЗМІ приїхали спостерігати за чесністю виборів, виявили окремі складові цього механізму. >>

До кулакiв як в кіно не дійшло

Хід виборів на Луганщині навряд чи суттєво відрізнявся від інших регіонів: тиснява на виборчих дільницях, доволі часті запізнення з початком голосування через великі обсяги підготовчої роботи, що викликало велике обурення в натовпі пенсіонерів, які традиційно приходять голосувати в числі перших. «Коментарі» дідусів та бабусь зводилися до того, що винна в усьому «помаранчева» влада і слід «на зло тому Ющенкові» голосувати за Партію регіонів. >>

Серцем і розумом

«Вибираймо для України. Вибираймо мудро. І серцем, і розумом. Згідно з власним сумлінням і переконаннями», — побажав Президент Віктор Ющенко у зверненні до виборців за півтори доби до початку голосування. Так і сталося: «серце» — емблема Блоку Юлії Тимошенко — опинилося на першому місці. Тобто насправді на другому, але ж, оскільки «помаранчеві» в сумі набрали більше голосів, ніж «сині», то «право першої» ночі отримала та сила, яка виявилася популярнішою з-поміж «партій Майдану». >>

Дежа вю в біло-червоних тонах

Тимчасовий прес-центр Блоку Тимошенко, відкритий у неділю в обід, знайти було неважко. Одну із невеликих симпатичних споруд Київської філармонії на Володимирському узвозі урочисто прикрашали гірлянди з червоних і білих кульок, поруч стояв цілий автосалон на чолі з крутим «Бентлі». На вході та всередині — багато охоронців, серйозність яких контрастує із сердечками на бейджах. Правда, ніхто з них речі на наявність зброї чи ще якихось небезпечних засобів не перевіряє. >>

Пора? Мабуть, ще ні...

О десятій вечора — якраз у той час, коли закінчувалося голосування на дільницях, — кореспондент «УМ» зустрів у штабі «Пори» на Андріївському узвозі лідера громадянського блоку Віталія Кличка. Чемпіон роздавав автографи, фотографувався з бажаючими і багато жартував. «Настрій дуже добрий, — відповів Віталій на питання «УМ». — Усе має бути добре. «Пора»-ПРП буде у Верховній Раді, районних та міських радах, а Віталій Кличко стане мером Києва. Зараз дуже багато хлопців хвилюються, але, на мою думку, все буде добре». >>

Усе таємне стає явним?

Свій план просунутися у «народну владу» блок Наталі Вітренко «Народна опозиція» вирішив утілювати в життя рішуче й безкомпромісно. Ви не очікували від найпрогресивнішої з усіх соціалісток такого впевненого (за екзит-полами) проходження в парламент? Тоді ви ні бельмеса не тямите в реальних настроях народу: насправді у товаришки Наталі та її «прогресивного» війська «в кишені» щонайменше 10 відсотків голосів, які «придворні соціологи Віктора Ющенка», оприлюднивши «для прикриття» результати своїх «технологічних» екзит-полів, намірилися вкрасти. >>

У «Зоряному» все спокійно

Атмосфера в «синьому» штабі в багатьох моментах нагадувала позаминулорічну, під час президентських виборів. Основні обличчя Партії регіонів виходили до преси вкрай рідко, працівники розкішно обставленої прес-служби на шосту вечора толком не могли сказати, о котрій саме годині відбуватимуться брифінги лідерів блоку. Надвечір тут можна було побачити Януковича-молодшого, але ажіотажу серед журналістів це не викликало. До закінчення голосування до преси виходив доповідати здебільшого не надто відомий загалу один із керівників виборчого штабу Партії регіонів Василь Джарти, із колишніх донецьких начальників. Він регулярно розповідав про зафіксовані спостерігачами ПР порушення про всій Україні, здебільшого на заході чи в центрі. Але, чесно кажучи, факти, наведені паном Василем, не надто вражали своєю серйозністю, якщо пригадати скарги «регіоналів» щодо порушень у «помаранчевих» регіонах під час виборів-2004. >>

Єхануров і «таємна кімната»

М-да, настрій таки не той. Блукаючи напівпорожнім прес-центром «Нашої України», журналісти мимоволі згадували президентські вибори, коли в це саме приміщення йшли тому, що не йти було неможливо. Щось середнє між повстанською криївкою і зборами декабристів, де ти — в товаристві однодумців, рідних людей, де разом ви, затамувавши серце, вірите в перемогу і готуєтеся до бою... >>

Ми бачили, як ви голосували!

Спостерігачі від Європарламенту не зафіксували серйозних порушень на парламентських виборах в Україні. Про це журналістам повідомив член об'єднаної делегації спостерігачів від ОБСЄ, Ради Європи, Європарламенту і НАТО на виборах у Верховну Раду України Марек Сівець, повідомляє УНІАН. Сподобалися наші вибори й екс-президенту Польщі Олександру Кваснєвському — він вважає, що парламентські перегони в Україні були демократичними. Про це пан Кваснєвський сказав українцям у прямому ефірі телеканалу «Ера». Думку європейців поділяє й інший, німецький, експерт Александр Рар — він заявляє, що виборча кампанія в Україні пройшла жорстко, але цивілізовано. Як запевнив фахівець, із боку Заходу нарікань щодо прозорості й чесності виборів в Україні не повинно бути. >>

«ВИБОРЧИЙ» КРИМІНАЛ

Правоохоронні органи не виявили на виборах значних порушень. В основному, це факти дрібного хуліганства, порушення правил проведення пропаганди й агітації, нестача та пошкодження бюлетенів (здебільшого для місцевих виборів). Протягом доби до органів внутрішніх справ надійшло 85 повідомлень, пов'язаних із виборчим процесом, розповiли «УМ» у Центрі громадських зв'язків МВС України. >>

Рот без зубів, що млин без жорен

Беззубий рот не лише позбавлений можливості виконувати найголовнішу функцію — відкушувати та подрібнювати їжу. Пригадаймо екранізовані казки: чи можна уявити підступну Бабу Ягу та її бісівське кодло без шамкаючого рота з одним-двома підточеними карієсом іклами? Відсутність зубів у негативних персонажів дозволяла без зайвих коментарів асоціювати їх із силами зла. На жаль, у позаказковому світі зубо-щелепні аномалії вражають людей без розбору — добрих і злих, бідних і багатих. Останнім, щоправда, завдяки товстому гаманцеві проблеми порожнини рота вирішувати набагато простіше. А тим, хто живе від зарплати до зарплати, очевидно, варто прислухатися до порад доктора медичних наук, професора Зіновія Ожогана, ім'я якого відоме у вітчизняній ортопедичній стоматології завдяки вагомому творчому доробку. Автор понад 100 наукових праць, 14 патентів України на винаходи та десятка рацпропозицій розповів «УМ» про те, коли треба вчити дітей правильно чистити зуби і чому важливо гризти сиру моркву. >>

У Криму — море вологи

Так із висоти пташиного польоту деякі місцеві сільгосппідприємства підживлюють аміачною селітрою свої озимі. Адже через негоду це не вдалось зробити, як, власне, розгорнути широкий фронт весняно-польових робіт звичними сіялками ні у традиційні лютневі «вікна», ні у ці весняні дні. Задоволення не із дешевих — 40—45 гривень за «авіаційний» обробіток одного гектара, тому, зрозуміло, це собі можуть дозволити лише великі й заможні господарства. >>

Дизпаливо по 3,20 гривні

Сільгоспвиробники Запорізької області весною цього року планують засіяти 1036,1 тисячі гектарів (з урахуванням пересіву озимих культур). Варто зазначити, що з 303 тисяч гектарів озимих культур у задовільному стані — 209,3 тисячі гектарів, або 69,1 відсотка від загальної посівної площі. Пересіяти ж необхідно 23,8 тисячі гектарів — близько 8 відсотків, повідомляє компанія «ПроАгро» з посиланням на прес-службу Запорізької облдержадміністрації. >>

Непереможна династія

У Анатолія Юхимовича Левицького, завідувача сектором лісовідновлення та лісорозведення Черкаського обласного управління лісового господарства, у лісі трудився ще його дід — Іван Митрофанович. У графині Малишевої, котра мала тут землі, Левицький — найстарший, який став засновником цієї трудової династії, свого часу працював лісником. >>

Кидай мікрофон — іди в моделі

Мерайя Кері вирішила гірко розчарувати значну частину своїх шанувальників — як чоловіків, так і жінок. Ще недавно ця голосиста красуня чарувала своїми пишними формами і перших (ясно чого), і других (як приємно усвідомлювати, що прекрасною може бути не лише схожа на дошку модель, а й жінка з розкішним, далеким від визначення «шкіра та кості», тілом). І ось на тобі — Мерайя вирішила схуднути. >>

Брітні як символ права на життя

Материнство дуже розширює горизонти жінки. Причому іноді з найнесподіванішого боку. Брітні Спірз, яка з голопупого дівчати перетворилася на солідну матрону й матір сімейства, в цьому мала нагоду переконатися вже не раз — усе її життя круто змінилося. Але народження первістка Шона Престона не лише дозволило колишній поп-зірці відчути себе мамою, а й додало їй відповідальності й багато чому навчило (як зізналася сама Бріт, вони із Шоном щодня вчаться чогось одне в одного). Завдяки материнству Брітні, яку й досі обожнюють мільйони прихильників, яка збирала стотисячні аудиторії й випускала «платинові» диски, але навряд чи колись сподівалася, що її за життя вшанують пам'ятником, отримала таку можливість. Як повідомляє сайт Caplakesting.com, прижиттєвий «монумент» Брітні Спірз спорудило... Манхеттенське товариство противників абортів «Право на життя». >>

Перед податковою всі рівні

У демократичній і цивілізованій країні перед законом рівні всі. У цьому сповна переконався відомий на весь світ італійський дизайнер Роберто Каваллі, вбрання від якого носять десятки найпопулярніших знаменитостей, який одягає політиків, мільйонерів, переможниць конкурсів краси тощо. Однак знайомство з сильними світу цього не допомогло знаменитому модельєру уникнути покарання: минулого четверга суд Флоренції засудив Каваллі до значного штрафу і двох місяців ув'язнення. Щоправда, умовно. >>

Анекдоти

Учора на Міжнародній космічній станції відбулася розгерметизація. Розгерметизувалося 40 пляшок пива. Всю ніч космонавти виходили у відкритий космос... >>

Модна коаліція

В одному з просунутих британських журналів про моду мені сподобалася фотосесія: що залишилося на backstage ( у фешн-індустрії так називають «залаштунки») після Лондонського тижня моди — сміттєві кошики зі спонжиками для макіяжу, одноразовими прокладками, пластиковими стаканчиками, пляшками з-під мінералки, накладними нігтями, розідраними колготками та іншим подібним мотлохом. Напевне, в смітниках після Ukrainian Fashion Week залишилося щось подібне, а в мене на згадку про акцію є: 1) красивий соняшник у коричневій сітчатій обгортці від Олександра Гапчука; 2) червона троянда з золотим написом «Залевський» на пелюстці; 3) пробник нових парфумів, які тільки-но народилися у французьких лабораторіях, від Оксани Караванської; 4) квадратний клаптик тканини з брендінгом Avtandil; 5) шовкова хустка від Лілії Пустовіт pustovit lilia із принтом газетної сторінки Weekend і 6) ціла купка креативних скарбів у формі дизайнерських запрошень на покази — підставки під чашки, міні-пакети, літачки, етикетки та інше. Ці матеріалізовані згустки дизайнерської фантазії, як і вигадливі шоу, забавні перформенси на подіумі, творять навколо дизайнерського одягу легенду, фльор унікальності, штучності, індивідуальності, що й відрізняє строї модельєрів від ширвжитку і просто шмаття на вішалках.
Будемо чесними, з 37 колекцій, представлених на Ukrainian Fashion Week, претендувати на моду могли, в кращому разі, 15. Це не мало й не багато — це нормально, хтось показував простий собі одяг, хтось яскраве шоу, хтось — клієнтські замовлення. У результаті злиття двох акцій відбулося злиття груп дизайнерів, які умовно тусувалися навколо Ірини Данилевської і навколо Олександра Соколовського, відповідно кожний привів на Тиждень своїх партнерів і друзів. Професійні критерії мали поступитися розумному компромісу, і це всі розуміли. В результаті було чимало відверто слабких колекцій, хитрих — коли сезонність осінь-зима прикривається однією горжеткою, а колекція відверто весняно-літня, чимало офісно-випускного. Втім організаційні й міжособистісні нюанси цікаві тільки тим, хто задіяний у цій індустрії, для небайдужих до моди — тенденції, тенденції і ще раз тенденції. >>

Дорогі наші політики

Напередодні виборів за стартовою ціною 500 доларів продавались політики, несправжні, звичайно, а їхні двійники — ляльки з пап'є-маше. Про сам проект «Україна молода» вже писала. I ось нарештi аукцiон. >>

Звіряче обличчя «бацькократії»

Трагічний фінал мали заходи з відзначення Дня свободи, які бiлоруська опозиція провела в Мінську минулої суботи. Свідомі білоруси щороку відзначають цей день, коли 1918 року була проголошена перша в історії білоруського народу власна незалежна держава — Білоруська Народна Республіка. І щороку демонстрантів під національними білими прапорами з червоними смужками посередині розганяють так звані органи правопорядку. Але та жорстокість, з якою минулої суботи озброєні до зубів лакузи режиму Лукашенка розігнали мирні зібрання громадян у Мінську, вразила навіть самих білорусів. >>

Семеро на одну

Сім компаній, серед яких ВАТ «Укрнафта», подали заявки на тендер, з якого може розпочатися реальна диверсифікація енергопостачання в нашій країні. На жаль, Україні при всьому бажанні так і не вдалося кардинально збільшити видобуток нафти і газу. При цьому не раз оголошувалося, що запасів вуглеводнів у нас чимало, щоправда, вони розташовані на шельфі Чорного моря. Проте забезпечити розробку родовищ було неможливо без відповідних фінансових і технічних потужностей, технологій та досвіду роботи на глибокій воді. Останньою краплею, яка переповнила чашу терпіння, стала «газова війна», що розпочалася наприкінці минулого року. >>

Трагедія на мосту

Як повідомили у прес-центрі Головного управління МінНС у Дніпропетровській області, аварію спричинив водій автомобіля БМВ. На мосту, який називають Новим, перевищивши швидкість, він намагався обігнати маршрутний мікроавтобус, не помітивши вчасно, що на його шляху стоїть ремонтний автомобіль «Обленерго». Коли ж намагався уникнути зіткнення, «підкосив» маршрутку, внаслідок чого її винесло на зустрічну смугу. Там же мікроавтобус буквально лоб у лоб налетів на два автомобілі, перекинувся і зупинився, підім'явши під себе «Тойоту». >>

Пограбування по-африканськи

Минулої суботи о 10.30 за місцевим часом у Міжнародному аеропорту Йоганнесбурга, (Південно-Африканська Республіка), було здійснено зухвале пограбування літака «Боїнг-747», який прибув із лондонського аеропорту Хітроу, повідомляє інтернет-сайт британської газети «Індепендент». >>

COM.UA осиротів

Мільйони українських користувачів інтернету, які мають власні сайти з адресами в українському сегменті Всесвітньої мережі, а також люди, які щодня заходять на сторінки з кінцевими літерами назви .ua, прощаються з людиною, яка протягом останніх п'яти років контролювала якість роботи наймасовіших публічних доменів. Рідні, друзі та колеги директора компанії «Хостмастер» Бориса Мостового проведуть його в останню путь — сьогодні тіло 46-річного чоловіка поховають на Південному кладовищі в Києві. >>

«Невиїзний транзит»

Акурат до виборів-2006 року слідчі Генпрокуратури i СБУ значно просунулися у розслідуванні справи про «транзитний сервер» ЦВК, що використовувався у ході президентських виборів 2004 року для маніпуляції з даними. Нагадаємо, що раніше голова СБУ Ігор Дріжчаний повідомляв про арешт першого з фігурантів цієї справи, щоправда, не сказав, про кого йдеться. Минулої п'ятниці ця таємниця відкрилася громадськості, адже Шевченківський районний суд столиці відмовив представникам Генпрокуратури і Головного слідчого управління СБУ в їхньому бажанні взяти під варту екс-начальника управління інформаційного забезпечення Центрвиборчкому Олександра Скопу і звільнив його на підписку про невиїзд. >>

Кабінка смерті

Мікрорайон Жадова міста Кіровограда, в якому сталася ця трагедія, — це багатоповерхівки, ліфти яких здебільшого не працюють. Але в цьому будинку він якраз працював... Ідучи у неділю близько шостої вечора на прогулянку, а можливо — голосувати, молода сім'я — тато, мама та дитина у візочку — саме заходила до ліфту. Поки завозили дитину, ліфт відреагував на чийсь виклик і рушив униз. >>

Без «зірок», зате з новим «статутом»

Після кількох невдалих оголошень російською та англійською, суть яких зводилася до того, щоб гімнасти негайно залишили поміст, диктор «пожартувала»: «Китайські гімнасти мають велике бажання виграти Олімпіаду-2008 у Пекіні, тому ніяк не завершать розминку. Давайте їх підтримаємо». Напівпорожній київський Палац спорту подарував спортсменам із Піднебесної порцію своєї уваги, бо вони її загалом на п'ятому «Кубку олімпійської чемпіонки Стелли Захарової» заслужили, домінуючи у більшості розділів програми. За реакцією залу на виступи гімнастів можна було зробити висновок, що справді у нас в країні змагання з цього виду спорту збирають лише фахівців, рідних та близьких учасників. З цієї причини, до речі, як розповідала кореспонденту «УМ» Лілія Подкопаєва, вона свій «іменний» турнір зробила у більш привабливому форматі шоу. >>

І вони чемпіони

Чимало міжнародних федерацій вважають, що у рік проведення Олімпійських ігор не варто проводити чемпіонати світу, адже в будь-якому разі головним стартом для спортсменів буде саме Олімпіада. Всі інші змагання олімпійці вважатимуть або підготовчими, або взагалі не вартими уваги. Або ж це буде ще один шанс заявити про себе невдахам головного старту чотириріччя. >>

Бразильська «дев'ятка» в українському болоті

Лише у чотирьох клубах вищої ліги на вістрі атаки діють бразильці і саме вони забили ледь не половину голів туру — 9 з 20. Виглядає парадоксально, адже, скажімо, наставник «Шахтаря» Мірча Луческу не втомлюється повторювати, що технічним латиноамериканцям важко грати на березневих полях України. Можливо, секрет полягає в тому, що «чарівники м'яча» з дитинства приборкують «круглого» десь на пісках Копакабани? Чи причини цієї невтішної для вітчизняних форвардів-аборигенів статистики слід шукати в іншій площині — там любов до футболу на генному рівні не щезає під «тиском» доларів. Навіть у незвичних умовах бразильцям потрібно значно менше моментів для точного удару, ніж нашим гравцям. >>