Гетьман України Павло Скоропадський. (Архівне фото)
26 квітня 1945 р. у результаті поранення помер останній Гетьман України Павло Скоропадський.
За 10 днів до того Скоропадський з донькою Єлизаветою, секретарем Дмитром Грищинським та покоївкою Ганною Шабуніною сіли у потяг на станції Платтлінґ (Баварія, Німеччина).
Гетьман мав намір виїхати з території, яка могла опинитись у зоні совєтської окупації. Але стався авіаційний удар. Гетьман поспішив провести Єлизавету та Ганну до бомбосховища. Але там не виявилось місця. Тоді Скоропадський запропонував перечекати перші хвилини у будівлі станції.
Одна з бомб союзників відразу ж влучила у неї. Скоропадського та доньку сильно засипало уламками. Поранених відвезли до шпиталю у Даґґендорф – містечко, що розташовано неподалік. Там гетьману стало гірше.
За два дні до смерті прийшла звістка, що Даґґендорф може опинитись у совєтській зоні. Єлизавета з Грищинським перевезли помираючого гетьмана до монастирської лікарні містечка Меттен.
26 квітня 1945 року Гетьман упокоївся. У цей час у Меттен зайшли американські війська. Секретар гетьмана опинився за лінією фронту, перебуваючи в кількох кілометрах від небіжчика.
Єлизавета, ще з незагоєними травмами та постійними запамороченнями, ходила містом і шукала можливість поховати батька. Місце на кладовищі було знайдено. Труну ледь вдалось віднайти за кілька годин до похорону.
Католицький священник відмовився ховати православного. Дивом поруч знайшли греко-католицького священника о. Григорія Онуфріва.
Останнього Гетьмана України Павла Скоропадського – православного відспівав і передав землі на чужині, на католицькому кладовищі, греко-католицький священник.
Неподалік лунали постріли – точились бої. Отець Онуфрів приніс кілька згортків української домотканої тканини, якою застелили труну й закрили ноги, бо й черевиків на похорон гетьмана не могли знайти.
Вічна пам’ять Ясновельможному Пану Гетьману Всієї України!
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Останній притулок останнього гетьмана
Спостерігаю за цією словесною діареєю, яка несеться в соцмережах навколо проблеми створення академічних людей у профільній школі, і ніяк не можу зрозуміти, чому ті, від кого вона йде, не усвідомлюють елементарних речей. >>
Так, усі радіють кожному обміну. І всі вдячні за кожне врятоване життя. Але ця радість не скасовує відповідальності перед Героями оборони Маріуполя. >>
Наші пращури добре знали, що смерть це не кінець, а перехід. Душа, як пташка, вирушає у свій шлях, і важливо не тягнути її назад болем, а дати спокій, щоб вона знайшла дорогу до свого світу. >>
У Києві, у Національній філармонії України, відбувся щемкий концерт «Польовий і Польова» із проєкту «Звільнена музика», спрямованого на деколонізацію українського музичного простору та повернення імен і творів, які в радянські часи цілеспрямовано витісняли. >>
Командири усіх підрозділів поліції вже зараз повинні мати реальний бойовий досвід - бо інакше вони не можуть забезпечити правопорядок у країні, де значна частина населення має бойовий досвід і де ворожі терористичні акти - звичайний сценарій ймовірної небезпеки. >>
Ми багато говорили про роль молоді у творенні нашої держави, про той вибір, який кожен із нас робить щодня. Бо Україна сьогодні — це не лише про страшні виклики, це, перш за все, про нашу з вами можливість формувати власну, унікальну траєкторію розвитку. >>
