До стратегічних геополітичних інтересів України належить, поміж іншого, співпраця з Азербайджаном, який разом із нами творить спілку ГУАМ. Закавказький Азербайджан — це й нафта, диверсифікація енергетичних джерел, і... східна диктатура в сучасному розумінні цього слова. Реальними жертвами впровадження авторитарного режиму Гейдара Алієва та його наступника, сина Ільхама, є журналісти, котрі з останніх сил намагаються рятувати закладені в 1990–х роках паростки свободи слова. Владі в Баку це вочевидь не подобається. За даними міжнародної правозахисної організації Human Rights Watch, минулого року за ґратами перебувало 11 азербайджанських журналістів.
Справжнім випробуванням для медіа–середовища була підготовка країни до «Євробачення–2012». Тоді стало відомо про жорстоке побиття службою безпеки державної нафтової компанії журналіста Ідрака Аббасова, котрий знімав на камеру руйнування будинків та примусове виселення людей у старій частині Баку в інтересах корпорації. Також влада розгорнула цькування кореспондентки «Радіо «Свобода» Хадіджі Ісмаїлової, вдавшись навіть до прихованих зйомок її приватного життя — кадри було викладено в інтернеті. Цьогоріч у січні Хадіджа за участь в антиурядовому мітингу була засуджена до штрафу розміром понад 500 доларів США. За те, що відмовилася його сплачувати, у червні була покарана судом 220 годинами громадських робіт.
Влада залякує і друкарні, що співпрацюють із більш–менш незалежними виданнями. До них належить газета «Азадлиг» («Свобода»), яку очолює, перебуваючи у вимушеній еміграції в Туреччині, один із найпринциповіших азербайджанських журналістів Ганімат Захід. Він водночас є автором телепрограми «Азербайджанська година», що транслюється з Туреччини. Ганімат Захід відповів на наші запитання щодо свободи слова в країні, яка є закавказьким партнером України. >>
