Про міністра і козла

Учора міністра освіти Дмитра Табачника дуже чекали у київській школі №25. Як анонсували заздалегідь, там пан міністр разом із послом Росії в Україні Михайлом Зурабовим мав узяти участь в презентації спільного проекту російських і українських учених «Віртуальна школа». Проте на святковій лінійці очільник освітнього міністерства так і не з’явився. Причому про цю прикрість стало відомо за якихось 10 хвилин до початку свята. Журналісти відразу ж припустили, що Табачник образився на заяву глави адміністрації Президента Сергія Льовочкіна щодо своєї відставки. >>

15 років витривалості

Рівно 15 років тому, відзначивши свій п’ятий день народження після здобуття Незалежності, Україна нарешті отримала й власну національну валюту. З 2 по 16 вересня 1996 року за ініціативи тодішнього голови Національного банку Віктора Ющенка та згідно з указом Президента Леоніда Кучми було проведено грошову реформу: в гаманцях українців нарешті зашелестіли «справжні гроші» — гривні. >>

Три, два, раз — продаю «Нафтогаз»!

Україна таки позбудеться частини своїх енергетичних активів. Щоправда, робитиме це не кулуарно, в тиші московських кабінетів, а чесно, прозоро і публічно — продаючи акції на відкритих торгах. Принаймні так пообіцяв Прем’єр–міністр Микола Азаров, виступаючи перед студентами у День знань. Тобто підготовка до ІРО відбуватиметься за класичною схемою: спочатку НАК «Нафтогаз України» реструктуризують, розділивши видобування, збут і транспортування у різні юридичні особи. Саме так, до речі, нам уже давно радили вчинити західні експерти. Потім акції однієї з компаній — тієї, що займатиметься збутом, — продадуть на біржі. «За нашими даними, ми можемо отримати серйозний інвестиційний ресурс — близько 5—10 млрд. доларів», — порахував зиск Микола Азаров, не повідомивши, щоправда, яку саме частку «Нафтогазу» він планує продати. >>

Ніч, коли не стало Стуса

26 років тому в застінках радянського концтабору пішов із життя славетний український поет і дисидент Василь Стус. У ніч iз 3 на 4 вересня — саме в цей час знеможений оголошеним на знак протесту сухим голодуванням політв’язень помер у карцері — у Харківському літературному музеї пройде вечір його пам’яті. Організатори заходу обіцяють ознайомити відвідувачів із творчістю одного з найактивніших учасників руху спротиву 60—80–х років минулого століття, а заодно розкрити його як глибокого мислителя, який запропонував у своїх творах низку необмежених часом ідей. «Зараз про Стуса говорять в основному як про мученика, — каже «УМ» координатор акції Євген Журер. — Наша ж мета — привернути увагу до того, про що дуже часто забувають: показати поета як людину, яку не зламали радянські концтабори, яка, незважаючи ні на що, залишалася вірною своїм переконанням». >>

Те, що за плечима не носити

Армія студентів Національного університету біоресурсів і природокористування України (колишньої сільгоспакадемії) вчора поповнилася десятьма тисячами «новобранців». Саме стільки першокурсників влилося до дружної студентської сім’ї вишу в Києві та його регіональних відділенннях. Святкова «лінійка» традиційно відбулася на університетському стадіоні, що розташований у мальовничому Голосіївському лісі. Урочистості з нагоди Першовересня в університеті зазвичай відбуваються красиво i з розмахом. Тож і вчора тут аж в очах яскравіло від квітів і прапорів, гуркотіли барабани оркестру дівчат–барабанщиць, гостей зустрічали хлібом–сіллю пишно вбрані україночки, а ректор НУБіП Дмитро Мельничук виглядав справжнім батьком і наставником молодого поповнення у розкішній професорській мантії. >>

Михайло Кошман: Боюся, що прокинуся — а медалі немає

Медалі, які на недавній світовій першості з веслування на байдарках і каное здобула чемпіонка пекінської Олімпіади–2008 Інна Осипенко–Радомська, нікого особливо не здивували. А ось «золото» молодого Михайла Кошмана стало повною несподіванкою як для керівництва збірної, так і для самого каноїста. Отримавши серйозний енергетичний заряд від особистого наставника Галини Затуливітер, Михайло як на крилах пролетів п’ятикілометрову дистанцію, здобувши для України єдину золоту нагороду ЧС. При цьому, як виявилося, на змагання до угорського міста Сегед Кошмана збирали «всім миром». Про це каноїст із Миколаївщини розповів кореспондентові «УМ». >>

Потрійний політ донеччанки

Після п’яти днів безуспішних спроб здобути нагороду світового форуму в Південній Кореї українські легкоатлети вирішили взяти своє масовістю. У вчорашній ранковій програмі кваліфікацію проходили аж десятеро наших, а ще п’ятеро боролися за місце на п’єдесталі у вечірніх фіналах. Нашою головною «медальною» надією була стрибунка потрійним Ольга Саладуха. І донеччанка не підвела, взявши «золото»! >>

Не перемога, але бій

Збірна України позавчора ввечері почала виступи на чемпіонаті Європи в Литві гідно — програла сильному супернику, але якістю гри вселила в уболівальників надію на кращі результати в наступних турах. >>

Віра в Катерину

Наприкінці минулого року в розмові з кореспондентом «УМ» Катерина Бондаренко пояснювала спад у своїй грі травмою. Тоді Катя в рейтингу WTA скотилася за межі першої сотні. Тож на перших двох турнірах серії «Великого шолома–2011» — «Аустреліан оупен» і «Ролан Гаррос» — наша співвітчизниця зупинялася вже в першому раунді. Проте бойовий характер і клас за пазухою не сховаєш — на Уїмблдоні Бондаренко–молодша вже дійшла до третього етапу. Рейтингових очок Каті це додало, однак не настільки, щоб у другому колі «Ю–ЕС оупен» уникнути зустрічі росіянкою Вірою Звонарьовою. Наразі Катерина посідає 69–й рядок ранг–листа WTA, тоді як Звонарьова у Нью–Йорку була посіяна під другим номером. >>

Сніжана Єгорова: Українську мову мене спонукали вивчити американці

Простіше назвати канал, на якому не працювала Сніжана Єгорова, аніж навпаки. За 16 років роботи у «телевізорі» в її трудовій книжці немає запису лише від СТБ. Останніх кілька сезонів Сніжана осіла на сцені «Народної зірки» ТРК «Україна», де скоро з’явиться у ролі ведучої нового шоу «Хто хоче заміж за мого сина?» >>

«Я супернесучасна людина»

Очолюваний двічі Героєм Соцпраці, Героєм України і депутатом Верховної Ради України двох скликань Дмитром Моторним кооператив «Зоря» в Херсонській області цього року зібрав рекордний урожай зернових, який склав третину врожаю всього району. «Ви розумієте: коли на столі є хліб — про це в хаті не йдеться, а коли немає, то ні про що не говорять — тільки про хліб, — переконаний Дмитро Моторний. — У нашому господарстві хліб стабільно є вже кілька десятиліть поспіль...»

Складно писати про Героїв. Перед поїздкою я багато перечитала про Дмитра Моторного. Є статті, схожі на монументи: такі ж великовагові, пишномовні, мов цитатник iз кодексу будівельника комунізму. Зустрічала статті, пронизані болем за рідний аграрний край. І все ж мені хотілося побачити за цим усiм Людину. Адже всі ми народжуємося маленькими, безпорадними, і так важко нам дається кожен крок. А ось як стають Героями? >>

Безсмертний чин Героїв

Сьогодні минає останній день, коли рішення Вищого адмінсуду щодо дегероїзації Романа Шухевича та Степана Бандери можна оскаржити у Верховному Суді України. І відповідні заяви від представників Бандери та Шухевича вже надійшли — боротьба не завершена.

Зараз, коли в різноманітних ЗМІ, особливо в російських, «обсмоктують» тему дегероїзації Романа Шухевича та Степана Бандери, що, мовляв, захисники цих указів «програли» в судах справи, то на всю цю антиукраїнську істерію хочеться відповісти такими словами: «Україноненависники! Не поспішайте з висновками, хто виграв, а хто програв!» >>

Степан Хмара: Це не еліта, а політикани й дрібні люди

Степана Хмару можна вважати першим політичним в’язнем незалежної України. Опозиційного народного депутата запроторили за ґрати в листопаді 1990 році за те, що він побив міліцейського офіцера–провокатора. Навіть колишній Генпрокурор Михайло Потебенько визнав: «Арешт Хмари був помилкою». А на волю Степана Ільковича разом із кількома іншими патріотами випустили 25 серпня 1991–го — наступного дня після проголошення Незалежності.

Спершу це інтерв’ю з Хмарою замислювалось як роздуми про Незалежність. Та, зважаючи на останні події, додалися нові питання: сутички 24 серпня, масові допити опозиційних активістів, «беркутівські» полчища в центрі Києва... Степан Ількович — звично категоричний і різкий — критикує владу за «дурість». Водночас 73–річний аксакал не шкодує критики і для Юлії Тимошенко — колишньої соратниці, від якої пішов одразу після Помаранчевої революції. >>

«Селянин» із «Царського села»

Адреса будинку, який значиться у декларації про доходи одеського мера Олексія Костусєва за минулий рік, досі не була відома. Однак місцеве видання «Думская.net» провело своє розслідування. Виявилося, за часів головування в Антимонопольному Комітеті України Олексій Костусєв придбав дім у Києві. >>

Голландські арт–висоти

Голландські музеї — не «луври» і не «ермітажі». Невеличкі та затишні, вони не прагнуть зібрати мистецтво з усіх кінців світу. Тут вистачає дня, аби пройти всі зали, зате потім ще довго згадуєш усе побачене, почуте й відчуте. Неспішне зазирання у «вікна» картинних рам, повільне вникання у час і простір старих художників — як необхідна зупинка у безкінечному русі швидкісного iнтернету й швидкісних літаків. Будете в Голландії — будь ласка, зайдіть у місцеві музеї. >>

Бенюк і Сумська. Кохання по–французьки

Вистава «Люкс для іноземців» (автор п’єси — Девід Фрімен) — шостий проект театральної компанії «Бенюк і Хостікоєв», прем’єрні покази спектаклю відбудуться 20, 21 та 22 вересня. Власне, історія кожної нової вистави по–своєму унікальна, поговоривши з режисером того чи іншого спектаклю, можна дізнатися багато цікавого як про народження театральної роботи, так і про різні новини з життя тих, хто був причетний до цього процесу. І якщо ви за кілька років запитаєте режисера «Люксу...» Анатолія Хостікоєва про те, з чим же у нього асоціюється ця вистава, він обов’язково згадає ті півроку, які перед цим провів у лікарні. На лікарняне ліжко народний артист потрапив унаслідок травми ноги, яка потім обернулася серйозними ускладненнями. Під час лікування Анатолій Георгійович встиг не лише знайти п’єсу, де «є можливість для фантазії, режисерської і акторської», а й знятися у фільмі «Костоправ». (З картиною взагалі вийшла кумедна ситуація. Коли Хостікоєву, який щойно виписався з лікарні і пересувався на милицях, подзвонили з пропозицією знятися у фільм «Костоправ» у ролі ортопеда, той «ввічливо» попросив співбесідника мати совість і не тренувати на ньому своє почуття чорного гумору. Але потім з’ясувалося, що це реальна пропозиція і згодом Хостікоєв відпрацював чотири знімальні дні під Житомиром. А коли вертався додому — за ним бігла дівчина–реквізитор з проханням віддати реквізит «Та я б із радістю їх віддав, — кивнув актор на свої милиці, — але поки що не можу без них пересуватися»). >>

На хвилях Нобеля

Вперше напис «Нобель—Рівне» я побачила років з п’ятнадцять тому в рідній Дубровиці на вікні мікроавтобуса, коли регулярні сполучення між населеними пунктами перейшли в руки приватників і з’явилося багато додаткових маршрутів. Якраз у цей час преса жваво обговорювала чергових лауреатів славнозвісної Нобелівської премії, а ще з’явилася інформація, що один із попередніх нобелянтів, французький фізик Григорій Харпак, народився саме в Дубровиці, яка тоді була під Польщею. Тому звістка про те, що у нас, на Поліссі, в сусідньому Зарічненському районі, є свій Нобель, заінтригувала. Пізніше з’ясувалося, що так називається одне з найбільших поліських озер, а ще — село, яке розташувалося на півострові… просто посеред озера. Весь цей час було нестримне бажання побувати в тих краях, поспілкуватися з «тезками» винахідника динаміту. Однак лише цього року задум вдалося реалізувати. >>

З пологового — на подіум

У сучасному світі жінки після народ­ження дитини дедалі частіше відмовляються довго лишатися з нею вдома, а натомість надають перевагу кар’єрі. Нічого доброго в цьому немає — страждає й дитина, якій у перші місяці життя бракує материнського тепла, і мати, що втрачає можливість спостерігати за найцікавішим періодом у житті свого малюка. Однак потреба заробляти бере гору. Навіть якщо ти модель, якій для роботи потрібна ідеальна фігура. >>

Повернiть їм «Графа Грея»!

Англія опинилася на порозі «чайної революції». Шанувальники цього традиційного для англійців напою масово виступили проти нового рецепту відомої марки чаю «Ерл Грей», який виробляє компанія «Твайнінгс». Минулої весни керівництво компанії вирішило «осучаснити» цей улюблений у країні чайний смак, який залишався незмінним упродовж усіх 180 років свого існування. В «Ерл Грей» підсилили присмак лимону та збільшили концентрацію бергамоту. >>

ПРИКОЛИ

У багатьох людей пароль на телефоні — дата народження, а в Павла Глоби — дата смерті... >>

Тільки б не було атаки...

Сполучені Штати готуються до масштабного вшанування 10–ї річниці наймасштабніших в історії терактів, унаслідок яких 11 вересня 2001 року загинуло понад 3 тисячі людей. Влада США вживає додаткових заходів безпеки, адже ця річниця може бути знаковою не лише для американців, а й для їхніх ворогів. «Особливу загрозу, окрім великомасштабних терактів, становлять терористи–одинаки», — наголосив президент Барак Обама. >>

Прощавай, «лампочко Ілліча»

Відучора на всій території Європейського Союзу припинено виробництво та продаж традиційних електричних лампочок потужністю 60 Вт. Це черговий етап у переході на енергозберігаючі вироби. Єврокомісія, яка започаткувала кампанію поетапного вилучення в ЄС традиційних лампочок, наголошує, що лише 10 відсотків спожитої ними електричної енергії йде власне на утворення світла. Решта 90 відсотків — на нагрівання повітря, а це вже марнотратство. Тож із 1 вересня 2009 року на всій території ЄС було заборонено виробництво та продаж лампочок потужністю 100 Вт, рік тому така сама доля спіткала лампочки на 75 Вт, а з 1 вересня 2012 року, після вилучення ламп розжарювання на 40 та 25 Вт, вони остаточно відійдуть в історію. >>

Заупокійна в день народження

У Лівійській Джамахірії вчора було свято — 42–га річниця Великої Вересневої революції. Упродовж понад чотирьох десятиліть річницю державного перевороту, внаслідок якого було покладено кінець монархії і до влади прийшов полковник Муаммар Каддафі, щороку відзначали бучними парадами й святкуваннями. Учора ж святкувати було нікому — колись усесильний очільник Лівійської Джамахірії десь переховується, а сама держава в замисленій ним формі саме на свій день нароження фактично почила в бозі. Учора в Парижі відкрилася конференція дружніх до постреволюційної Лівії країн, на якій обговорювалося майбутнє нової держави, яку будуть зводити на руїнах Джамахірії Каддафі. >>