Щодня на кінофестивалі «Молодість» показували понад 50 фільмів, у кожному з них хтось когось називав невдахою, лузером і «повним нулем». Коли після перегляду іноземних фільмів потрапляєш на позаконкурсну «Панораму українського кіно 2009—2010», ледве втримуєшся від ядучої фрази про «повний нуль». Але «нуль» теж буває різним: «із сяйвом», коли є надія, що все буде добре, і «без сяйва», це в тому випадку, коли можна ставити хрест. «Панорама українського кіно» отримала б нуль «із сяйвом». Із 27 фільмів, які відібрали у програму, кілька картин точно вартували того, щоб їх показували на великому екрані, третина стрічок — більш–менш якісні, їх можна показати, наприклад, у студентському кіноклубі, решту — годилося б відсіяти під час відбору, щоб не марнувати час глядачів, яких і так на «Панорамі» було, як пальців на двох руках. >>