Стефан Роллан: У мене немало клієнток в Україні, але я не можу назвати їхні імена

Стефан Роллан: У мене немало клієнток в Україні, але я не можу назвати їхні імена

Haute couture (висока мода) — це прерогатива французьких дизайнерів, визнають італійці, британці, американці. Haute couture — це таємниці за сімома замками, це 200–300 клієнток на планеті, це престиж і збитки, червоні доріжки. Сукні haute couture, як правило, мають одноразову долю і музейну перспективу. За допомогою телебачення можна побачити всі покази всіх кутюр’є, роздивитися front row і попліткувати про це з подружкою по телефону, але побачити кутюрні наряди наживо в ієрархії модного дозвілля — вартує багато. З тих пір, як Олександр Онищенко, засновник Міжнародної меценатської організації TOP Ukraine, вирішив зайнятися благодійністю, залучаючи світових знаменитостей, український бомонд зміг долучитися до високого паризького мистецтва — haute couture. Восени минулого року TOP Ukraine спільно з UFW організували показ у Києві кутюрної колекції Елі Сааба, в цьому — наймолодшого французького кутюр’є Стефана Роллана. У 20 років Роллан уже став креативним директором бренду Balenciaga, де відповідав за чоловічу лінію одягу та аксесуарів, у 24 випустив власну колекцію прет–а–порте, невдовзі його запросили очолити Дім Scherrer, а в 2007–му на авеню Георга V в Парижі він відкрив свій власний Дім. Клієнтками Стефана Роллана є Мірей Матьє, Кароль Буке, Ріана, Джекі Колінз, Лайза Мінеллі, Шеріл Кроу. «Є клієнтки, яких потрібно одягати відповідним чином — це дружини політиків, знаменитості, мільярдери, королівські особи, — сказав Стефан Роллан. — Вони мають певний статус, громадські обов’язки, які вимагають від них відповідного вигляду. Вони не можуть виглядати смішно або носити клоунський одяг. Якщо ставитись до моди як до гри або забави, це вбиває високу моду». >>

Цілющі укуси

Учительці біології Анастасії Перегіняк випало на своїх легенях перевірити безмежні можливості цілющого бджолиного потенціалу. І хоча, за Конфуцієм, із трьох шляхів розумної дії, той, що ґрунтується на власному досвіді, — найприкріший, та вибору не було. «Важкий грип дав ускладнення на легені, і виникла критична ситуація, бо мій організм не сприймає антибіотиків — після ін’єкції миттєво виникає алергія, — розповідає пасічниця. — Я почала лікуватися бджолами, й позбулася недуги за три тижні. Лікар–терапевт не могла повірити в те, що сталося. Вона ж то добре знала про мою негативну реакцію на антибіотики».

Відтоді пані Анастасія обожнює цих унікальних комах. Її чоловік Іван — теж. >>

«Життя сьогодні випереджає найсміливішу фантастику»

Якщо перераховувати посади, звання та регалії, що їх має Ярослав Яцків, то сторінки комп’ютерного тексту буде замало. Ярослав Степанович — людина надзвичайно різностороння: встигає Головною астрономічною обсерваторією НАН України керувати, бути членом Президії Академії наук та членом президії Нацради Конгресу української інтелігенції, очолювати Українську астрономічну асоціацію, видавати кілька наукових видань і постійно генерувати нові ідеї. Тому коли пан академік, перебуваючи у відпустці, призначив мені зустріч для інтерв’ю на 8.30, я не втрималася, щоб не поцікавитися, коли ж його робочий день починається зазвичай. «Як правило, о сьомій ранку, — каже пан Ярослав. — Удома годину щось читаю, пишу, а о пів на дев’яту я вже тут, у Президії НАН. Не вказуйте, що я зараз у відпустці, бо все одно приходжу на роботу, де на мене чекає багато різних справ».

Наша зустріч відбулася у п’ятницю, за кілька днів до 70–річного ювілею академіка, який він відсвяткував учора. Але попри поважний вік Ярослав Яцків залишається вченим, який наукою «горить» і неабияк за неї вболіває... >>

Ребет повертається додому

Цієї суботи прах подружжя Ребетів перевезуть із Німеччини та перепоховають у Львові. Один із провідників ОУН Лев Ребет та його дружина Дарія упокояться на центральному львівському цвинтарі — Личаківському, — поруч із президентом Західно–Української Народної Республіки Євгеном Петрушевичем, засновником «Пласту» Олександром Тисовським та легендарним військовим міністром ЗУНР, полковником УГА Дмитром Вітовським, організатором Листопадового чину 1918 року, під час якого українці перебрали політичну владу у Львові. Організацією перепоховання займався орг­комітет, створений у Львівській міській раді, очолюваний гуманітарним заступником мера Василем Косівим. >>

А мав охороняти бюлетені...

Трагедія сталася в ніч iз 22 на 23 жовтня. 27–річний сержант міліції заступив для охорони громадського порядку з охорони бюлетенів у територіальній виборчій комісії у селищі Старовишневецьке Синельниківського району. За кілька метрів від сільради до сержанта підійшли двоє парубків у нетверезому стані, які поверталися з дискотеки у місцевому Будинку культури. Юнаки нібито стали чіплятися до міліціонера, намагаючись зав’язати бійку. >>

Чайкою в небі смерть літає

Наприкінці минулого тижня в районі Бердянської Коси, на острові Великий Дзендзик, виявили справжній цвинтар морських птахів — майже півтори тисячі мертвих бакланів і сріблястих чайок. Фахівці ветеринарної медицини провели лабораторний аналіз і встановили, що птахи загинули від грибкового захворювання. Воно вражає легені та розмножується у кублах, пташиному пір’ї і навіть у землі. До слова, раніше припускали, що птахи загинули від пташиного грипу. Втім, за словами експертів, від цієї напасті птахи так масово й одночасно не вимирають. >>

Врятує «цитадель»?

Минулої неділі сомалійські пірати захопили чергове судно з українцями у складі екіпажу. Напад стався в Індійському океані, за 1200 миль від кенійського порту Момбаса, пірати атакували німецький суховантаж «Белуга Форчун» під прапором Антигуа, який ішов з Об’єднаних Арабських Еміратів до Південно–Африканської Республіки. Екіпаж складається з трьох українців, росіянина та восьми філіппінців, за іншими даними — є ще двоє громадян Німеччини. >>

Нас там не чекають?

Попри успадковані від минулої влади райдужні плани нинішніх дер­жавних очільників якомога швидше привести Україну до Асоціації з Європейським Союзом, що нібито впритул наблизить країну і до вступу в ЄС, найближчим часом членство в «об’єднаних штатах Європи» нам не світить. Єдина втіха — ворота зачинили не лише перед Україною. До 2020–го не потрапить до Євросоюзу ні Туреччина, яка, за одкровеннями деяких брюссельських дипломатів, має на членство в ЄС значно більші шанси, ніж Україна, ні взагалі жодна держава — не член. Адже на розширення ЄС на найближчі десять років накладено табу. Про це сказано у спеціальному листі, складеному міністрами закордонних справ Швеції Карлом Більдтом і Польщі Радославом Сікорським. Документ адресовано верховному комісару ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кетрін Ештон та комісарові з питань розширення Євросоюзу Штефану Фюле. >>

Що скаже Платіні?

П’ятеро членів виконкому УЄФА отримали 11 мільйонів євро за підтримку українсько–польської заявки у конкурсі з визначення господарів Євро–2012. Із такою гучною заявою виступив на сторінках авторитетного німецького видання «Зюддойче цайтунг» член ради директорів Федерації футболу Кіпру Спірос Марангос. Кіпріот стверджує, що має на руках документи, які доводять правдивість його слів. Також є свідки, які готові під присягою дати свідчення в суді. >>

На честь дяді Колі

Незвичайну бронзову скульптуру присвятили реальному жителю міста — дяді Колі. Старожили розповідають, що чоловік упродовж сорока років вручну вмикав та вимикав кожен із сотні старих ужгородських ліхтарів. Відтепер, відлитий у бронзі, дядя Коля став символом свого міста. Він завис на драбині біля ліхтаря на стіні старого будинку. Внизу на бруківці автор пам’ятника Микола Колодко встановив портфель, який ліхтарник зав­ж­ди носив із собою. Звідти виглядають книжки та газети — ерудований чоловік любив багато читати. >>

Шлях на Оболонь

Урочисте відкриття руху по Набережно–Хрещатицькій естакаді, так званому Гаванському мосту, для киян стало справжнім святом. Будівництво велося ще з 1993 року, і впродовж усього цього часу водії із зітханням поглядали в бік майбутнього мосту, вистоюючи в довжелезних заторах. Раніше рух уже відкривали, проте лише в одному напрямку, а нині проїхати можна в обидва боки. Тож шлях із центру на Оболонь тепер значно коротший. >>

Кучмі й не снилося...

Мешканці Сквири, що на Київщині, вже встигли охрестити нинішні вибори до місцевих органів влади такими, «які за Кучми не могли й приснитися». Партія регіонів, будь–якою ціною намагаючись захопити владу в країні, не гребує у політичній боротьбі брудними методами. І особливо грубо діє на місцях.

На прикладі Сквири можна узагальнити й ситуацію в інших, поки що не підконтрольних Партії регіонів областях, — у Сквирі, містечку з населенням близько 19 тисяч осіб, «регіонали» розгорнули широку кампанію із використанням адмінресурсу. Воно й не дивно — у 2006 році вони тут заледве «нашкребли» 6% голосів. Під тиском влади опинилися опозиційні сили, зокрема найпотужніша гілка в районі — «Наша Україна». >>

Калиново–кленова торгівля

Учора в Україні з візитом перебував прем’єр–міністр Канади Стівен Харпер. Головною метою зустрічей було обговорення угоди про вільну торгівлю між двома країнами. «Укладення такої угоди не тільки сприятиме поліпшенню комерційних двосторонніх відносин, а й виходу наших країн на додаткові, нові ринки та зміцненню наших позицій на цих ринках, — зазначив після двосторонніх переговорів пан Харпер. — Наші комерційні відносини мають піднестися до таких масштабів, які існують у міжлюдських відносинах». >>

Тому що їх не рахуватимуть?..

Сенсаційну новину отримав по телефону один із претендентів на крісло мера Харкова, голова обласної організації партії «Батьківщина» Арсен Аваков. Чоловік, який відмовився назвати своє ім’я, повідомив, що в друкарні «Фоліо плюс» друкуються вибор­чі бюлетені з грубими порушеннями законодавства. Документи державної ваги, за словами аноніма, можна спокійно винести за прохідну в необмеженій кількості. Доброзичливець указав місце, куди помістив речове підтвердження сказаного. Інформація виявилася достовірною, і вже невдовзі екс–«губернатор» від «НУНС» Аваков продемонстрував журналістам кілька бюлетенів на вибори до облради за партійними списками і бюлетені для мажоритарних округів Лозової та Харківського району. Виходить, що стратегічні папери, які повинні зберігатися за сімома замками під пильним контролем уповноважених осіб, у Харкові справді можуть вільно курсувати в різних напрямках. >>

«Нас залякати неможливо!»

Незважаючи на прояви адмінресурсу — ніби повернувся 2004 рік, член президії політради партії «Наша Україна» Лілія Григорович провела всі заплановані зустрічі з виборцями Херсонщини. За словами пані Григорович, Херсонська область — це справжній форпост усього півдня країни в сенсі присутності «Нашої України» в обласних та районних радах. Завдяки професіоналізму та послідовності керівництва осередку «НУ» за останній час у регіоні значно зросла довіра до «помаранчевих». Головне завдання на цих місцевих виборах — зберегти в нових політичних умовах довіру простих людей, не допустити, щоб владу захопили «бандити та пустобрехи». >>

«Бонжур, Мішель»,

Робота журналіста часто потребує шпигунських навичок. Це зрозуміло, коли справа стосується політики, фінансів чи делікатних юридичних моментів. Але коли шпигувати доводиться в культурі, на лобі утворюється непотрібна зморшка, спровокована нерозумінням ситуації. Відкриття 40–го ювілейного кінофестивалю «Молодість» у Національній опері, за задумом організаторів та спонсорів, мало стати прерогативою винятково генерального інформаційного партнера — талеканалу «Україна». Нам пояснювали, що канал платить гроші за зірок, що приїдуть, тому й має право ставити умови. При цьому в мене на чолі утворилася подвійна зморшка, бо я пригадала, як порівняно легко отримала запрошення на церемонію закриття Венеціанського кінофестивалю. Прес–служба тоді відповідально занотувала мою заявку і наступного дня перед закриттям видала квиток. А от «Молодість» — це завжди марафонський забіг на десять днів із перешкодами. При тому всі знають, що перед самою церемонією запрошення роздаватимуть пачками, а в нетрях адміністрації Президента й Міністерства культури наступного тижня вони пропадуть у сміт­тєвих кошиках. До речі, своє запрошення ми знайшли у владних коридорах. Кон’юнктура. >>

Французький камбек

Це вже другий візит знаменитої акторської пари в Україну. Місяць тому вони неофіційно відвідали Київ, щоб відкрити фешенебельний ресторан. Цього ж разу актори прибули на відкриття Київського міжнародного кінофестивалю «Молодість». Вони представляли спільну акторську роботу «Картахена» (реж. Алан Монн, оригінальна назва L’homme de chevet), де зіграли незвичайну пару: вона — три роки як прикута до ліжка молода жінка, він — п’яничка, колишній боксер–чемпіон, і попри очевидну трагічність історії, дебютний фільм немолодого вже Алана Монна вийшов напрочуд легким і навіть оптимістичним. >>

Коротко і ясно

Конкурсна програма «Молодості» почалася в неділю зі студентських стрічок. Серед 23 робіт з усього світу є й два українські фільми: «Перешкода» Максима Буйницького (майстерня Михайла Іллєнка) та «Її місце порожнє» Богдани Смирнової (Україна—США). Про появу «нової хвилі» у національному кіно я не компетентна говорити, але те, що студентські роботи викликали упевнене почуття задоволення після перегляду — це факт. Ще одна спільна риса обох робіт — чорно–біле виконання. Фільм Максима Буйницького знятий за оповіданням Даниїла Хармса: троє дітлахів — дівчинка й два хлопчики — намагаються відтворити «ігри» дорослих, тут є місце й звабі, й залякуванню, й убивству. Технічне виконання картини — зйомки, гра акторів, монтаж — на тверду «5». Стилістика ж відсилає нас до радянського кіно 1960–х, зокрема дипломної роботи Андрія Тарковського «Каток і скрипка». А от Богдана Смирнова вирішила обіграти тему іронії долі: героїня знаходить свою любов на похоронах власної сестри. Але в цій роботі відчувається більше сирих, невиписаних моментів. >>

ПРЕМІАЛЬНІ

Виявляється, скласти перелік фільмів–переможців кінофестивалю «Молодість» за 40 років його існування — не така вже й легка справа. Огляд студентських робіт, зараз нам відомий як «Молодість», почався у 1970 році. Проте тоді це були всього кількаденні форуми, інформація про які фактично загублена. Але, наприклад, відомо, що у 1971 році на «Молодості» відзначили дебютну акторську роботу Володимира Меньшова «Щасливий Кукушкін» (ця відзнака утвердила молодого Меньшова на думці продовжувати працювати в кінематографі, а не йти в інженери). Тому в нижчеподаному переліку присутні деякі прогалини по роках – інформацію по них ще досі шукають в архівах. >>

Без наших не обійшлося

Слідом за тріумфом чоловічої збірної України на Всесвітній шаховій олімпіаді до нас прийшов успіх і на клубному рівні. На 26–му Кубку європейських клубів, що завершився позавчора у Пловдиві, чернігівський A DAN DZO & PGMB виборов «бронзу» серед 49 команд, лише за додатковими показниками поступившись «срібній» «Югрі» з Ханти–Мансійська (Росія). >>

Не світить, але гріє

Черговий тур ще яскравіше засвідчив, що між звичними лідерами чемпіонату — «Шахтарем», «Динамо» й «Металістом» — та амбітними переслідувачами й середняками залишається відчутна різниця в класі. Представники України у єврокубках, попри втому, на внутрішній арені обійшлися без втрат. «Гірники», скажімо, мали значну перевагу над «Ворсклою», навіть тривалий час граючи в меншості. У Луцьку «Волинь» була близькою до сенсації, однак відібрати очки в «Динамо», схоже, завадили... електрики. >>

Сини Селін

Минула субота стала одним із найщасливіших днів у житті канадської співачки Селін Діон — вона вдруге стала мамою. Дітей у Селін уже троє, адже цього разу на світ з’явилися близнюки. >>

ПРИКОЛИ

Міліцейська хроніка. При обшуку було знищено два резистори, що чинили опір... >>

Секс, вартий мільйонів

Маловідома офшорна компанія «Кловер холдінгз», зареєстрована на острові Сент–Вінсент у Карибському морі, минулого тижня придбала інтернет–домен sex.com за 13 млн. доларів. Як повідомляє Бі–Бі–Сі, «пікантну» інтернет–адресу виставили на аукціон Sedo в липні цього року — після того як збанкрутував попередній власник, компанія Escom LLC. Нову угоду для її завершення ще має затвердити суд із банкрутств; рішення очікується 27 жовтня. Учора сайт sex.com ще не працював. >>

Хто тут «обраний»?

Рада католицьких єпископів середземноморського регіону, яка проводила двотижневу конференцію у Ватикані, ухвалила резолюцію, якою засуджує «окупаційну політику Ізраїлю». Як повідомляє ізраїльський інформаційний портал Ynet, у тексті резолюції міститься, зокрема, заклик до Ради Безпеки ООН застосувати політичні та економічні санкції проти Ізраїлю в разі його відмови «звільнити окуповані території». >>

Та сиди, синку, — сам бачу, що ти не москаль

Цими днями мало не всі європейські ЗМІ звернули свої погляди в бік Словенії. Як про велику сенсацію преса повідомляє про те, що на місцевих виборах минулої неділі мешканці найбільшого міста на Адріатичному узбереж­жі цієї країни — Пірана — обрали мером 54–річного лікаря Пітера Боссмана. «Топ–новиною» в даному випадку є те, що новий міський голова Пірана — вихідець із Гани, який став першим чорношкірим мером у Східній Європі та всіх слов’янських країнах. >>

Уже не секретні матеріали

В інтернеті з’явилася чергова порція таємних документів Пентагону та американського уряду, які стосуються інтервенції та окупації Іраку. Скандальні матеріали викладено на сайті Wikileaks, який у липні спричинив сенсацію, розмістивши у всесвітній мережі 80 тисяч секретних матеріалів про війну в Афганістані. «Іракський» пакет іще більший — 400 тисяч документів. >>

Думай модно

Події накочують одна на одну так стрімко, що суботнє відкриття «Молодості» змило емоції від закінчення 27–го українського Тижня моди, а показ колекції Федора Возіанова — від фільму–відкриття «Молодості» «Картахена», а вранішній затор на Південному мосту змив усі хороші сни, які наснилися в ніч із неділі на понеділок. Але якщо виключити довгу пам’ять, залишиться один тільки калейдоскоп, тож пропоную «відмотати» на тиждень назад і розібратися з колекціями українських дизайнерів сезону весна–літо 2011. >>

Поки мама танцювала...

До міліції 24–річна мешканка села Червоне Глухівського району звернулася близько другої ночі й повідомила, що зникла її однорічна донька. Вона опівночі повернулася з дискотеки, а дитини немає. Чому залишила малу? Мовляв, співмешканець пішов працювати у нічну зміну, а вона вирішила розвіятися. Дівчинку залишила на свого батька. >>

Пігулка від банкрутства

Лише формально–юридичні та передвиборчі «зачіпки» не дозволили депутатам Кременчуцької міськради припинити діяльність комунального підприємства «Міжлікарняна аптека №211», до складу якого входять одразу одинадцять тих же таки комунальних аптек. При цьому фактично йшлося про цілковиту ліквідацію міської комунальної аптечної мережі, за створення якої на противагу аптекам приватним ще кілька років тому завзято «воювали» депутати, керівники міста, обласні чиновники. Усі вони говорили тоді, звісно, про розширення конкурентного середовища, здешевлення ліків для малозабезпечених земляків саме за рахунок централізації закладів, відновлення керованості галуззю тощо. >>