В історії досліджень найглибшої западини нашої планети — Маріанського жолоба — найдивніше те, що на його дні лише одного разу побували люди. Це трапилося рівно 50 років тому, коли технічні можливості людства і близько не рівнялися до нинішніх. Не зважаючи на науковий прогрес, людина більше не наважувалася побувати на «дні планети» (за останніми дослідженнями, найглибша точка Маріанського жолоба — 10 971 метр).

23 січня 1960 року найглибше дно відкрилося двом відчайдухам — швейцарському дослідникові Жаку Пікару та лейтенантові Військово–морських сил США Дону Уолшу. «Не зважаючи на те, що на металеву поверхню батискафа тиснуло 200 тисяч тонн, «Трієст» невимушено тримав рівновагу, — згадував момент «посадки» Пікар. — Тим самим претензійно звертаючись — в ім’я науки та людства — до найбільшої глибини всіх наших океанів». >>