Все буде добре. У Варшаві показали двомовну виставу про українок, які через війну змушені були залишити дім
Нещодавно у Варшаві відбулася польська прем’єра української документальної вистави «Все буде добре» (Wszystko bedzie dobrze). >>
Незважаючи на популярність фантастичного фільму, знайти вітчизняних режисерів (як із молодої, так і старої гвардії), які дивилися його, виявилося не так уже й просто. Тим, хто в темі, «УМ» поставила наступні запитання:
1. Вам сподобався (не сподобався) фільм? Чим?
2. На Вашу думку, українських режисерів може зацікавити жанр фантастики?
3. Чи взялися б Ви за такий проект, якби Вам запропонували?
Володимир Тихий, режисер фільмів «Мийники автомобілів», «Ґудзик», продюсер проекту короткометражок «Мудаки. Арабески»:
1. Я був дещо розчарований. Як шанувальник творчості режисера, більше ціную «Титанік», а весь ажіотаж навколо «Аватара», на мою думку, це — грамотна рекламна політика. Так, це етапний фільм у технологічному плані. Але сказати, що з художньої точки зору він розкриває нові плани в кінематографі, — не можна. Як на мене, дуже пласкі й однозначні персонажі. У тому ж «Термінаторі» всюди була присутня іронія: сам Термінатор був і страшний, і комічний. На жаль, у цьому фільмі немає таких персонажів.
2. Звичайно! Але Голлівуд ішов до цього щонайменше сто років. А людство — взагалі все своє життя.
3. Думаю, що взявся б. Мені взагалі цікаво було би зняти фантастичний фільм.
Роман Балаян, режисер картин «Польоти у сні та наяву», «Ніч світла», «Райські птахи» тощо:
1. Я в кінотеатри не ходжу. Хіба коли друзі приїздять — то на їхні прем’єри. Думаю, дві з половиною години, проведені в кінозалі, можна провести не менше цікаво в іншому місці. Будьяка погана вистава краща за будьякий поганий фільм.
Звісно, треба було би ходити, вчитися новому, але пізнувато. Я вже не навчуся.
Володимир Лерт, режисер фантастичного фільму «Відторгнення»:
1. Мені сподобався фільм. Історія досить зрозуміла, правдива й актуальна як на сьогодні. Наскільки я зрозумів, це старадобра історія про поганих американців, які мучать хороших індіанців. Але Джеймс Кемерон видатний режисер — він детально підходить до того, що робить. Йому вдалося відтворити навколишній світ — квіточки, метелики — настільки продумано! У цьому унікальність фільму — він створив цілий світ.
2. Чесно кажучи, не знаю. Швидше українець зміг зробити би це в Голлівуді, інтернаціональній фабриці. А в Україні здійснити такий проект неможливо, бо це дуже великі гроші. Хоча як креатив — напевно, можливо, чому ні?
3. Мені було би трошки страшнувато. Але сто відсотків — я би погодився.
Нещодавно у Варшаві відбулася польська прем’єра української документальної вистави «Все буде добре» (Wszystko bedzie dobrze). >>
На останній місяць весни колектив Національної опери України підготував своїм шанувальникам чимало цікавих музичних подій. >>
Наступного тижня виповнюється 90 років Івану Марчуку — одному з найвідоміших у світі сучасних українських художників. >>
Колись поетка Наталка Білоцерківець написала рецензію на поетичну збірку Людмили Таран «Колекція коханок» (Л.: Кальварія, 2002), де стверджувала її першість у перевтіленні жінки-авторки у чоловіка-персонажа і дійшла висновку, що «цей її «мачо» — дійсно ідеальний герой наших жінок» >>
Два українські проєкти і музейницю-парамедика минулого тижня назвали найкращими серед претендентів з усієї Європи — переможцями престижної премії у сфері спадщини European Heritage Awards/Europa Nostra Awards. >>
У Бучі 30 квітня на фасаді центру культури та мистецтв по вулиці В. Ковальського, 61-В встановили пам’ятний знак художниці Любові Панченко. >>