За бідну овечку замовили слово

Наситившись імпортною синтетикою, українська душа з кожним роком усе більше прагне чогось природного — і в одязі, і продуктах харчування. Тому ідея харківських чиновників відродити в області вівчарство — актуальна реакція на запит нового дня. Адже саме ці невибагливі тварини здатні у просто–таки універсальний спосіб одягти і нагодувати країну з користю для здоров’я і без великих фінансових витрат. >>

Цінник під державним контролем

Торік ціни на продукти харчування стрімко зростали у цілому світі. Але в Україні при цьому вартість деяких товарів — насамперед цукру та молочних продуктів — виявилася значно вищою за світові ціни! Для цього, звичайно ж, існує низка об’єктивних причин, але урядовці вирішили взяти процес подорочжання під свій контроль. >>

Як риба у воді

Сорокап’ятирічного севастополь­ця Олега Соф’яника грип і застуда сахаються, як якогось грізного таміфлю. Даються взнаки регулярні щоранкові купання чоловіка в морі, яким на перешкоді може стати хіба що сильний шторм. Останні сім років пан Олег ще й регулярно здійснює марафонські запливи. Їх на рахунку плавця–екстремала близько півсотні. >>

Тисячу віршів за дев’ять годин

Військовий пенсіонер Василь Ототюк каже, що вивчив напам’ять 450 віршів 78 різних авторів та 500 віршів власного написання не заради слави. «Я 27 років прослужив у протиповітряній обороні, — розповів «УМ» Василь Васильович. — Доля спочатку закинула мене в Туркменію, а потім у пустелю Каракуми. Звісно, там не було ні театру, ні телебачення. Ось я і приохотився до віршів! Спочатку читав їх, потім напам’ять заучував, а пізніше вже й перед друзями почав виступати із сольним номером». >>

«Колюча» справа

«Такої красивої ялинки давно вже у нас не було», — запевняють коростенці, прогулюючись повз святково прибране новорічне дерево у центрі свого міста. Однак розкішна, вища за п’ятиповерховий будинок, красуня — далеко не лісова — виросла у сусідньому з Коростенем селі, у садибі селян. Власники новорічної окраси міста не давали дозволу місцевим комунальникам зрубати її — сімейну реліквію, батьківську ялинку, місцеві комунальники зрізали й установили попри бажання її господарів. Тепер ображені коростенці збираються судитися з місцевою владою. >>

Коли відбирає мову — в’януть вуха

Одного дня я дала обітницю мовчання (є така духовна практика у християнстві та інших релігіях світу). Вирішила помовчати, аби відчути і зрозуміти: що це дає для душі й тіла. Переконалась на власному досвіді: дає дуже багато. Це просто окрема тема для розмови. Але один аспект не можу обминути. Отож мова піде про...мову. У ту мить, коли мовчиш (особливо під кінець дня), глибоко усвідомлюєш, яким даром усіх нас нагородив Творець. І як ми, не замислюючись, нехтуємо ним щодня: коли когось ображаємо, підвищуємо голос, коли зриваємось і переходимо на крик... Без мови ми ж ніхто... Добре, що того дня мене виручав папір і ручка, бо були такі кумедні ситуації, коли мою мову жестів домашні не розуміли. Тоді я ще раз для себе назавжди усвідомила, який великий дар нам дав Творець, створивши писемність. От тільки чи все це ми насправді глибоко усвідомлюємо й розуміємо? >>

«Там, на горі, на Маківці...»

Днями Президент України Віктор Ющенко підписав указ, за яким сьогоріч святкуватимуть 95–річчя перемоги січових стрільців у боях на горі Маківка в ході Першої світової війни, що відбувалися з 29 квітня до 2 травня 1915 року. З цієї нагоди плануються урочистості у Києві, Львові та інших містах. У квітні 2010 року у Львові пройде наукова конференція, присвячена історії українських національних військових формувань. >>

«Я воскрес, щоб із вами жити»

Восьмого січня поету Василю Симоненку виповнилося б 75 років. На жаль, тонкому лірику й палкому патріотові України судився короткий вік. У вічність він пішов ще 28–річним, залишивши українцям самобутній і зрілий поетичний спадок. У день його народження на ювілейному вечорі в обласному драмтеатрі черкащани «розмовляли» з Василем Симоненком його віршами. Зі сцени проникливо звучали слова поета — «знов листа мені прислала мати», «я воскрес, щоб із вами жити», «загруз я по серце у землю в’язко», «де зараз ви, кати мого народу?», «ти знаєш, що ти — людина?». >>

Пасажир Смерть

Перед самим Різдвом в обласному центрі ховали тридцятирічного таксиста–приватника Ігоря Швеця. Його основною роботою було виготовлення надмогильних пам’ятників, чим той займався разом із батьком. Таксування ж на зовсім недавно придбаному в кредит легковику «Дачія–Логан» було додатковим підробітком, тож молодий чоловік не значився в жодній із таксофірм Тернополя (з цієї ж причини в авто не було рації, по якій можна б було повідомити про небезпеку диспетчера чи колег). Місцем його традиційної стоянки був майданчик навпроти готелю «Тернопіль» у самісінькому центрі міста. Саме там опівночі 4 січня в машину до Ігоря Швеця, за свідченням іншого таксиста, сіли двоє чоловіків і дві жінки, після чого на стоянку він більше не повернувся. Були вбивці серед цих чотирьох, чи таксист устиг висадити компанію і взяти в салон когось іншого, наразі не відомо. >>

По–сусідству з сіроманцями

Ліси Донбасу просто кишать вовками. Найбільше сіроманців сьогодні «мешкає» в лісах Артемівського, Краснолиманського, Олександрівського, Амвросієвського районів. Мисливці стверджують, що хижаки мають своє лігво в кущах або ж очереті, в якому, буває, перебуває від 5 до 6 вовченят. У 2007 році було відстрелено 125 вовків, в 2008 — вже 130, в 2009 — понад 200. А в цьому році, гадають фахівці Донецького обласного управління лісового та мисливського господарства, чисельність хижаків попри відстріл піде на подальше зростання. >>

Канатна дорога для ангелів

Уже кілька років поспіль монахи тернопільського монастиря братів–францисканців східного обряду дивують мешканців обласного центру своїм оригінальним підходом до духовного та світського життя. Безперечно найоригінальнішою в місті серед кількох десятків інших є щороку й їхня різдвяна шопка — символічне декороване місце народження Христа. Цьогоріч же брати–францисканці відзначилися й у всеукраїнському масштабі, бо створили у своєму храмі святого апостола Петра на вулиці Володимира Великого (встановлення зайняло чотири дні) найбільшу українську шопку заввишки 17 і завширшки 38 метрів. >>

Зимова казка обернулася лихом

Нинішня зима — час випробувань. Перевірку на міцність проходить техніка, автошляхи, електромережі та наше власне здоров’я. Кожен новий снігопад стає справжнім стихійним лихом. Тільки–но новорічні завірюхи відступили, як негода повернулася з новими силами в ніч на Різдво, залишивши жителів 218 населених пунктів України без електропостачання. За повідомленням Міністерства з надзвичайних ситуацій, найбільше постраждала Полтавська область, де без світла залишився 141 населений пункт. Така ж доля спіткала мешканців окремих населених пунктів у Харківській, Київській та Луганській областях. >>

Раз цеглинка, два цеглинка...

Завдяки «старанням» столичних чинуш і акулячим апетитам забудовників Київ неухильно змінює своє архітектурне обличчя: місто давно вже перетворилося на такий собі гігантський будівельний майданчик, де старовинні будівлі — лише перешкода для реалізації нових (часто потворних) архітектурних проектів. Черговою «жертвою» будівельного буму стала старовинна споруда першого київського водогону, розташована на Набережному шосе, неподалік від Річкового вокзалу і колони Магдебурзького права, повідомляє УНІАН. >>

Забути все

Після тривалої розлуки зі своїми родинами в Україну повернулися з піратського полону 24 моряки — члени екіпажу балкера «Аріана». 6 січня, якраз напередодні Різдва Христового, звільнені бранці прибули до Одеського аеропорту спеціальним літаком, висланим Президентом України Віктором Ющенком до африканського міста Салала, де кинула якір «Аріана». Біля трапа літака їх зустрічали о 12.15 рідні, близькі та друзі, що найбільше переживали упродовж восьми місяців полону, а також офіційні особи — заступник міністра транспорту Василь Шевченко, глава Одеської облдержадміністрації Микола Сердюк, заступник голови Держадміністрації морського і річкового транспорту Валерія Войніченко. А перед будівлею аеровокзалу моряків та їхніх родичів чекали шість мікроавтобусів, наданих керівниками місцевих морських портів для доставки членів екіпажу «Аріани» безпосередньо до їхніх домівок в Одеській та Миколаївській областях, щоб устигнути в колі родин зустріти Святий вечір. >>

Еко–сканер

Історія українських перекладів Умберто Еко непрОста, як і самі ці твори. «Бавдоліно» вийшов в Італії 2000–го. Ще через три роки його переклали росіяни. Тоді ми прочитали цей роман російською, але через сім наступних років на наш книжковий ринок вийшло нове читацьке покоління, і тепер воно має «свого» Еко у дуже гарному перекладі Мар’яни Прокопович. Приблизно таким самим був алгоритм успіху й «Імені рози», перекладеного тією–таки М. Прокопович: 2006–го це видання стало лавреатом рейтинґу «Книжка року», здійнявши другу хвилю поціновувачів славетного італійця. >>

Довга дорога до Таю

Незважаючи на скандали, пов’язані з її поганими звичками, британська топ–модель Кейт Мосс залишиться однією з найбільш успішних у своїй професії. Після того як у таблоїдах з’явилося фото найдорожчої на той момент манекенниці Європи з кокаїном, від контрактів із Кейт відмовилися багато солідних компаній, але були й такі, що запропонували їй стати своїм «обличчям». Не зрадив улюбленій моделі і відомий дизайнер Роберто Каваллі — нещодавно Мосс знялася в рекламній кампанії його нової колекції. >>

Замість розриву — єднання

Новий рік для зірки фільму «Розрив» Вінса Вона почався з дуже важливого кроку в житті: актор нарешті одружився. Пропозицію стати його дружиною 39–річний Вінс зробив своїй коханій Кайлі Уеббер іще минулого року, на День святого Валентина (14 лютого). 31–річна Кайла без вагань погодилася, але з весіллям вирішили не поспішати. Дату вінчання пара тримала в секреті, причому так, що навіть найспритніші папараці довідалися про подію тільки «пост фактум», коли щасливі молодята з’явилися на людях з обручками. >>

ПРИКОЛИ

Господиня звільняє служницю. Та з образою:

— Ви зла, сварлива і навіть в ліжку гірша, ніж я.

— Це вам сказав мій чоловік?

— Ні, ваш шофер. >>

10 мільйонів за «Розплавлений свинець»

Воєнна операція «Розплавлений свинець» обійдеться Тель–Авіву в 10 мільйонів доларів. Таку суму держава погодилася виплатити як компенсацію за збитки, завдані об’єктам ООН у Секторі Газа під час воєнних дій наприкінці 2008 — початку 2009 року. Водночас, як повідомляє Бі–Бі–Сі, Ізраїль досі наполягає на тому, що власність Організації Об’єднаних Націй постраждала випадково. У травні розслідування ООН постановило, що ізраїльські війська повинні нести відповідальність не лише за порушення недоторканності об’єктів ООН, а й за поранення та загибель людей. Наступ на Газу Ізраїль пояснював боротьбою проти бойовиків терористичного угруповання ХАМАС. >>

«Мочити в сортирах» будуть регулярно

Президент Росії Дмитро Медведєв вимагає посилити роботу з ліквідації «бандитського підпілля» на Північному Кавказі. Під час зустрічі з директором Федеральної служби безпеки Олександром Бортниковим глава РФ наголосив, що політика російської влади щодо бандитів залишається незмінною: «Їх треба просто знищувати, робити це жорстко і систематично, тобто регулярно, бо, на жаль, бандпідпілля ще існує», — акцентував Медведєв. >>

«Білі мухи» атакують

У Великій Британії завдяки теплим морським течіям — м’який клімат, про це ще з дитинства знають усі, хто вивчав у школі англійську мову з обов’язковими переказами «Лондон із зе кепітал оф Грейт Брітен». Але нинішній рік для незвичних до значних перепадів температури британців почався з шоку: Об’єднане Королівство замело снігом. Метеорологи дивуються: це вперше за багато років країна повністю опинилася під білим покривалом. Сильні опади (тільки за одну добу з 6 на 7 січня випало до 40 см снігу) паралізували рух залізничного та автомобільного транспорту, повністю закрили кілька аеропортів, а в інших — багато рейсів були скасовані або вилітали зі значною затримкою. Довелося скасувати навіть кілька рейсів поїзда «Євростар», який курсує в тунелі під Ла–Маншем — при виїзді з–під землі намело такі купи снігу, що без допомоги спеціальної очисної техніки рух був неможливий. >>

Сейф на газовій трубі

Розраховуватися за газ після не вигідного для України договору в січні минулого року нашій державі було важко завжди, тож про кожну вчасно проведену проплату уряд звітував, наче про подвиг. Причому з кожним місяцем знаходити потрібну суму було важче й важче, «Газпрому» переказували гроші Міжнародного валютного фонду, видані для зовсім інших цілей, але чиновники старанно робили добру міну при поганій грі. Перший місяць нинішнього року, коли МВФ відмовився позичати нам черговий транш, ледь не став фатальним для двосторонніх газових домовленостей: грошей у бюджеті просто не було. >>

Не «свободний» ефір

У Святвечір Олег Тягнибок зі своїми заїжджими й місцевими прибічниками у Сімферополі подарував слушну нагоду попіаритися на благодатному «націоналістичному» ґрунті свіжоспеченій «Російській єдності». Активісти цього руху разом із проросійськими козаками у камуфляжі та агресивно налаштованими комуністами заблокували майже всі підходи до студії ДТРК «Крим» ще за дві години до запланованого агітаційного виступу кандидата у президенти Тягнибока в прямому ефірі. А далі — в очікуванні «подразника» відвели душу, розмахуючи російськими і партійними прапорами та скандуючи «Бандеровскіє гніди, вон із Крима!», «Тягнібоку — віли в бок!» тощо. «Фішкою» збіговиська під воротами державної телерадіокомпанії стало спалення опудала лідера «Свободи». >>

Де політики Різдво

Як і на Новий рік, основні кандидати з екранів телевізорів активно вітали виборців з Різдвом. Самі вони зустрічали свято по–різному. Президент Віктор Ющенко в рамках робочої поїздки до Львівської області відвідав Церкву Преображення Господнього і взяв участь у святкових заходах у центрі Львова — переглянув вертеп, організований народним театром–студією, та фрагменти вистави «Різдвяна феєрія» Львівського академічного духовного театру, і відвідав міське свято Пампуха, влаштоване у внутрішньому дворі міської ратуші. >>

Із присмаком Чилі

У той час, коли європейці намагаються впоратися зі сніговими навалами, учасники багатоденного марафону «Дакар» на своїх «залізних конях» долають піщані дюни, гори та пустелі Південної Америки. Ралі–рейд лише вдруге проходить по території Аргентини та Чилі, і, звісно, його учасники не встигли добре вивчити місцевість, проте організатори вирішили проводити змагання під гаслом: «Знайомі місця — нові пригоди». >>

Наші догралися

Мрія українських баскетбольних уболівальників побачити наші команди у весняній частині євросезону зведена до мінімуму. У Єврокубку ФІБА та Кубку виклику вітчизняні клуби зазнали фіаско. У різдвяні дні лише «Азовмаш» здобув домашню перемогу, але оскільки за сумою двох очних поєдинків із «Галатасараєм» першість залишилась за турками, то чемпіон України мусить надалі зосередитися на внутрішніх змаганнях. >>

На Різдво — «дерев’яні»

У той час, коли більшість українців усілися за різдвяний стіл, наша жіноча збірна з біатлону здобувала свій наразі найкращий результат цього сезону в командних гонках. Естафета в німецькому Обергофі принесла нам четверту позицію, хоча сподівання на п’єдестал були реальні. >>