Мер Києва Леонід Черновецький планує зібрати своїх улюблених «бабусь» і «дідусів» в одне гетто, а квартири їхні — з добровільної (авжеж!) згоди стареньких — здавати протягом їхнього життя в оренду і тим наповнювати міський бюджет та утримувати мерські «богодільні». Тож проста арифметична задачка запитує: скільки протягне пересічна бабуся, якщо ціна на столичну нерухомість зростає, а між заповітною київською квартирою і мером — одне людське життя? >>
Зайшовши на офіційний вебсайт «Укрзалізниці» (www.uz.gov.uа), можна отримати довідку щодо наявності вільних місць у поїздах, вартості проїзду та оформити броньзамовлення в системі «еКвиток». Система повинна врахувати всі побажання клієнта буквально до деталей (з урахуванням типу вагону, місця — нижнє, верхнє чи бокове). Оплатити таку послугу через інтернет можуть лише зарезервовані користувачі платіжною карткою Національної системи масових електронних платежів (потрібен картрідер. — Авт.) або міжнародною платіжною карткою VISA, MasterCard, VISA Elektron чи Maestro. Бронювання одного квитка коштує 20 гривень. >>
Стали відомі нові неприглядні подробиці суддівських буднів колишнього голови Львівського апеляційного адміністративного суду Ігоря Зварича, якого нині активно розшукують правоохоронці. Виявляється, Генпрокуратура має у своєму розпорядженні кілька відеозаписів порнографічного характеру за участю хабарникавтікача, записаних оперативною камерою в його кабінеті. Зрозуміло, що приховану камеру силовики встановили, щоб зафіксувати факти хабарництва (нагадаємо, Зварича обвинувачують в отриманні хабара на суму 100 тисяч доларів, згодом у його кабінеті та вдома знайшли мільйон доларів та два мільйона гривень. — Ред..), але, до того ж, правоохоронці отримали ще й «жорстке порно» зі Зваричем у головній ролі. >>
Імовірно, незабаром громадяни України зможуть власноруч захистити себе та свій добробут (звичайно, якщо цей добробут у них буде). Учора міністр внутрішніх справ Юрій Луценко заявив, що з січня купити травматичну зброю буде дозволено кожному громадянину, крім наркоманів та алкоголіків. >>
«Шерше ля форсмажор»: наші моряки із захопленого піратами ще у вересні судна «Фаїна» мали б уже повернутися додому, але... «У справу втрутилася одна особа, яка фактично через свої неадекватні дії загальмувала фінальну стадію всієї цієї операції», — констатував міністр закордонних справ Володимир Огризко. І це при тому, що до «Фаїни» ще 7 грудня відправили корабель із викупом у 3,5 мільйона доларів. А закінчення епопеї з «Фаїною» було так близько: «Коли я казав, що до звільнення залишилося дватри дні, це була правда», — виправдовувався міністр. За його словами, вживаються усі можливі заходи, щоб нейтралізувати «негативний вплив утручання третіх осіб» у переговорний процес. Хто ця таємнича «третя особа», Огризко не уточнив, проте раніше представники судновласника «Фаїни» висловлювали незадоволення активністю українського омбудсмана Ніни Карпачової, яка почала було намацувати власні канали до переговорів. >>
Китай із більшим чи меншим успіхом копіює все західне. Інколи з гідним подиву розмахом. Розташоване на північному сході країни місто Харбін уже зажило світової слави завдяки щорічним зимовим виставкам скульптур із льоду. >>
Два дні обласний центр потерпає від нестачі хліба. Бо ж якщо досі хлібокомбінат міста випікав щодня близько 70 тонн хлібних виробів, то зараз — лише 17. Ситуація ця прогнозувалася, але керівники міста, схоже, не сподівалися, що грім усе ж гряне. >>
Бюджетна інтрига в Україні вкотре перетворилося на новорічну мелодраму — варіант «Іронії долі» з фінансовим сюжетом. У четвер увечері та в п’ятницю зранку Верховна Рада не змогла затвердити основний кошторис держави на 2009 рік спочатку нардепам не вистачило трьох голосів, а наступного разу — вже семи. Але вчора надвечір необхідна більшість таки знайшлася — 226. Парламент вільний до січня. Юлія Тимошенко святкує вже зараз. >>
Верховна Рада, якій учора не вдалося прийняти бюджет бодай у першому читанні, вирішила зігнати злість на кадрах, які впали в її немилість. Парламентарії більшістю голосів проголосували за звільнення з посади голови Фонду державного майна Валентини Семенюк–Самсоненко, а також висловили недовіру голові Національного банку Володимиру Стельмаху. Семенюк уже може забирати особисті речі з кабінету, а от Стельмах поки залишається на посаді, бо постанова ВР — лише політична декларація. >>
Сьогодні на з’їзді «Нашої України» буде порушене питання про потребу єднання з іншими пропрезидентськими силами. Причому — не тільки з «Єдиним центром». За даними «УМ», складна внутріпартійна ситуація в Народному русі України цілком може спричинитися до того, що три найбільші обласні організації НРУ — Львівська, Івано–Франківська й Тернопільська — відійдуть від Руху і вже найближчим часом (можливо, навіть ще до Водохреща) увіллються в «Народний союз «Наша Україна».
Розкол в НРУ назріває де–юре, а де–факто — вже існує. На першому етапі XVIII з’їзду Руху в листопаді було відтерміновано остаточне рішення про союз із Блоком Тимошенко. «За» злуку з Юлією Володимирівною — голова НРУ Борис Тарасюк і більшість обласних організацій. Категорично проти — три галицькі філії, що об’єднують фізичну більшість рухівців України. Оцінюючи їхню «фронду», провідники «офіційної» лінії не добирають слів на шпальтах партійної газети «Час Руху».
Про ситуацію в партії та своє ставлення до її керівництва в матеріалі для «УМ» розповів народний депутат від блоку «Наша Україна — Народна самооборона», голова Львівської облорганізації НРУ Ярослав Кендзьор. Він ще має надію зупинити процес розчинення Руху в Блоці Тимошенко. >>
Ще тиждень тому в прямому телевізійному ефірі Юлія Тимошенко казала, що їй соромно вимовляти прізвище «Ющенко», лише у вівторок вона на прес–конференції закликала Президента добровільно подати у відставку, а вже в четвер пані Тимошенко і Віктор Ющенко їздили по дорогах Криму в одному авто. >>
Такої масштабної трагедії в мирний час у Євпаторії, що традиційно сама приймала і виходжувала жертв чи просто очевидців усіляких військових і техногенних катаклізмів, узагалі не пам’ятають. Учора все курортне місто було завішане приспущеними державними й кримськими прапорами з чорними стрічками. Навіть його «ходячі» раритети — старенькі, ледве не допотопні трамвайчики — бігали по двох своїх маршрутах із цією сумною атрибутикою. >>
Позавчора в Хрестовоздвиженському кафедральному соборі Ужгорода, настоятелем якого є голова Сойму підкарпатських русинів протоієрей Дмитро Сидор, СБУ провела обшук, у результаті якого вилучено три комп’ютери. Як повідомляє інтернет–видання «Репортер», посилаючись на власні джерела, шестеро співробітників СБУ прийшли до храму з ордером напередодні католицького Різдва. Вони обшукали лише службові приміщення храму й вилучили два стаціонарні комп’ютери та ноутбук, на «материнці» яких були архівні матеріали русинського конгресу в Мукачевому, в тому числі оригінали підписів учасників конгресу. >>
Ті, хто цієї осені дивився телевізійне шоу «Танцюю для тебе» на каналі «1+1», погодяться, що пара Мар’яни Гординської та Олега Лісогора вирізнялася особливою експресією й енергетикою. Навчитися танцювати 26–річна Мар’яна мріяла з дитинства, однак не тільки нагода освоїти професійні «па» привела її в цей проект. За перемогу жінка змагалася заради мрії свого коханого. 27–річний Олег Колпаков, який сам пересувається на візку, хоче відкрити майстерню реабілітаційного обладнання для інвалідів–візочників. На її облаштування потрібні чималі кошти, і аби реалізувати ідею, Мар’яна сподівалася виграти головний приз конкурсу. На майданчику Гординська працювала натхненно і до самовиснаження, попри травми (під час одного виступу вона зламала собі ребро), з партнером дійшла до фіналу. Щоправда, у результаті пара Гординська—Лісогор виборола «бронзу» — Мар’яна отримала чек на 25 тисяч гривень від телеканалу, 20 тисяч гривень від Національної асамблеї інвалідів і двотижневу путівку до Єгипту для себе і коханого. Майстерню, про яку мріє Олег, голова Національної асамблеї інвалідів Валерій Сушкевич запропонував відкрити на базі Національного паралімпійського центру, розташованого на березі Чорного моря неподалік Євпаторії — саме там живуть і працюють Мар’яна з Олегом.
Ми зустрілися в Києві, де молода пара брала участь у різноманітних заходах з нагоди Міжнародного дня інвалідів. Як і в більшості з нас, їхнє життя позначене цейтнотом. Олег Колпаков, заступник голови Керченської організації інвалідів й інструктор з активної реабілітації людей з обмеженими фізичними можливостями, — у постійних роз’їздах між Керчю і Євпаторією. Мар’яна, крім роботи реабілітолога, з ранку до ночі — у клопотах навколо майстерні. Два дні в столиці у моїх співрозмовників були розписані по годинах. Отож «віконце» для розмови з «УМ» довелося викроїти дорогою з Українського дому до готелю. Дивовижно гармонійні, з прекрасним почуттям гумору, ці молоді люди випромінюють оптимізм і щирість. Олег Колпаков — корінний кримчанин, Мар’яна — колишня львів’янка. Свою російську Олег щедро «посипає» українськими словами і львівськими жартами. Через травму шийних хребців в Олега не працюють пальці рук і деякі м’язи. Але поруч із ними не виникає відчуття, ніби хтось тут у «нерівних умовах». І тоді, коли Мар’яна допомагає Олегу заїхати в автобус, і коли годує його з ложечки — ти бачиш тільки чисте почуття, яке поєднало їх кілька років тому... >>
Кожен Новий рік у Ніни Дробиш із села Мошни Черкаського району плавно перетікає в інше свято — день народження. А 1 січня 2009 року Ніна Яківна відсвяткує 70–річний ювілей. Ще два тижні тому, аби відчувати святковий настрій, жінка прикрасила в своїй оселі екзотичну «ялинку». Цілком можливо, що Ніна Яківна може претендувати на ексклюзив у масштабах України. Адже у ролі святкового деревця вже багато років у неї... домашній кактус. Точніше — аж два. Ці рослини, як для хатніх вазонів, сягнули гігантських розмірів. Одному велетню минуло вже 34 роки, заввишки він — півтора метра. А його сусід, хоч і молодший на сім років, вимахав до 2,3 метра. >>
Австралійська топмодель Елль Макферсон, як і її колеги по подіуму з легендарної когорти топмоделей початку 1990х — Сінді Кроуфорд, Клаудія Шиффер, Лінда Євангеліста, дасть фору будьякій із нинішніх «вішалок»манекенниць. У свої 44 мати двох дітей, якій віддавна дали прізвисько Body («Тіло»), виглядає років на 15 молодшою і перебуває у чудовій фізичній формі. А все завдяки спорту, без якого Елль не мислить свого життя. >>
Модна й оригінальна сумка — мрія чи не кожної жінки. Прагнучи вдовольнити інтереси вибагливих клієнток, дизайнери цих аксесуарів уже чого тільки не вигадують: є сумочки розміром із долоню й валізу, у формі автомобіля і м’яких іграшок, вартістю з трикімнатну квартиру в центрі Києва і портретом голої дружини президента Франції... >>
Наприкінці кожного року ЗМІ рябіють пророцтвами на рік наступний. Легкодухий читач чи глядач проковтує все, не згадуючи, а чи справдилися подібні пророцтва, виголошені рік тому. Але скептики з довгою пам’яттю таки трапляються. Так, товариство наукових досліджень паранормальних явищ із німецького міста Россдорф, що у федеральній землі Гессен, провело аналіз 165 пророцтв і передбачень відомих німецьких віщунів та подібних публікацій у провідних ЗМІ, які були зроблені рік тому на 2008 рік. Загальний висновок: переважна більшість прогнозів не справдилася >>
Одна з найменших в Україні за площею Тернопільська область зібрала на своїй території велику кількість духовних святинь та місць, куди з благоговінням поспішають сотні тисяч віруючих з усіх куточків країни і навіть зарубіжжя. Далеко за межами регіону відомі, зокрема, його Почаївська лавра, Зарваницький духовний центр, численні стародавні храми та інші святині. Туристичні маршрути давно прокладено майже до всіх святинь, але зовсім нещодавно з’явилася ідея облаштувати новий, не зовсім звичайний, який би об’єднав місцезнаходження основних чудотворних ікон краю — Почаївської, Зарваницької, Тернопільської, Теребовлянської та Буцнівської. І якщо дві перші, приміром, добре відомі, то історія двох останніх може стати відкриттям для багатьох. >>
Днями мешканців Кременчука приголомшила звістка про жорстоке побиття 62–річного лікаря–інфекціоніста батьком 11–місячного пацієнта. Сталося це серед білого дня безпосередньо в приміщенні дитячої лікарні — біля входу до інфекційного відділення. Стосовно цього керівництво лікарні навіть улаштувало прес–конференцію. За словами колег потерпілого, нападник кілька разів ударив досвідченого фахівця металевим предметом по голові. Удари були такої сили, що стіни й підлогу забризкало кров’ю, а лікаря довелося терміново госпіталізувати до нейрохірургічного відділення з закритою черепно–мозковою травмою, струсом головного мозку, забиттями і ранами голови... >>
Поки земляни збираються зустрічати 2009 рік, за східною традицією названий роком Бика, вінниччани — всупереч всепланетній моді — вирішили зустріти його під брендом «рік Оленя». Члени сформованої міськвиконкомом креативної групи, яка розробляла концепцію свята, звернули увагу на цікаву деталь. Головними казковими героями Нового року завжди є Дід Мороз та Снігуронька. І мало хто звертає увагу на транспорт, яким вони добираються до малечі — сани, запряжені оленями. Тож, якби не ці скромні тварини, подарунки навряд чи доїхали б до своїх адресатів. Тоді й народилася ідея зробити їх головними персонажами і неповторною родзинкою цьогорічних святкувань, а ініціативу підтримало керівництво міста. >>
Аби пригадати цікаву новорічну історію, треба: а) щоб вона з вами трапилася; б) щоб ви, втомлені святкуванням, її не забули. Зірки української естради демонструють неабияку креативність і гарну пам’ять — їм є що згадати. Для новорічного опиту–допиту ми підготували для них такі запитання:
1) Який Новий рік був для вас незвичайним?
2) Де ви зазвичай святкуєте Новий рік?
3) Що ви побажаєте українцям на свято? >>
Коли ти працюєш у відділі культури і пишеш про це, без перебільшення, кожний день, за рік культурних подій назбирується всі 365. Ця метушня видається бурхливим культурним життям, в епіцентрі якого ти перебуваєш, а озирнешся назад 25 грудня — і революційних проектів, яскравих емоцій чи талановитих творів пригадаєш не так і багато. У 2008–му Міністерство культури і туризму, а точніше Василь Вовкун із новими радниками, намагалися зліпити скелет культурної політики держави. Вперше за багато років у діях Міністерства культури можна було роздивитися нитку державної ідеології (нарешті), спроби концептуально впорядкувати ієрархію подій, імен, фестивалів та інституцій. Чи вийшло? Ні, ініціативи виглядають хаотичними і висмикнутими з культурного контексту через непрофесійну інформаційну політику міністерства, а хороші ідеї — абсурдними і мертвонародженими через чиновницьку, юридичну, менеджментську недосвідченість людей–ентузіастів з оточення Вовкуна. Сучасні рішення, не адаптовані до громіздкого державного механізму, так і залишаються благими намірами, які дратують тих, хто сподівався хоча б на обіцяну синицю в жмені. Утім процеси, які відбуваються в міністерстві, у тому числі й публічні помилки, свідчать про те, що там іде живе життя, а те, що ми їх критикуємо, означає, що культурні чиновники роблять щось нове, інакше нам би не було про що писати. >>
У мене вкрай погана пам’ять на події. Через їх перенасиченість стираю геть усе. Та мушу визнати, що з цього року залишу три історії, які розказуватиму своїм дітям, а потім онукам, правнукам і так до безкінечності. >>
Як на мене, найяскравішою подією літературного сезону–2008 стала книжка Михайла Бриниха «Шахмати для дибілів» (К.: Факт). Сміливий, на межі зухвалості, задум зреалізовано на глибинному рівні літературних нанотехнологій. Окрім того, що це нестримно смішно (а таких творів українській літературі завжди бракувало), це іще й вельми адекватно соціальному завіконню: цей нібито анекдот вартий серйозної уваги дослідників масової свідомості. А література як дзеркало соціуму — це і є власне література. >>
Найперше, цей рік був дощенту сповнений мандрівками — давно я не їздив по світу так багато і подовгу. Майже півроку — з лютого по липень — я провів у Варшаві, на стипендії «Gaude Polonia», перекладаючи прозу і п’єси визначного польського письменника Януша Ґловацького. Ці дві книги мають невдовзі побачити світ у львівському видавництві «Астролябія». Поза тим відвідав театральний фестиваль у Вісбадені, мандрував до Білорусі та Литви (в Мінську вийшов мій роман «Рівне/Ровно» в перекладі на білоруську), був у Відні та Венеції, в Пряшеві на Словаччині. >>
Цієї історії ніколи не було насправді. Бо актриса Марлен Дітріх та режисерка Лєні Ріфеншталь, хоч і жили в один час, настільки різні, що їхні життєві стежки–доріжки навряд чи могли б переплестися: Дітріх була одружена з євреєм і відреклася від фашистської Німеччини, її любили чоловіки, вона відповідала їм взаємністю; Ріфеншталь, навпаки, мала статус улюбленої мисткині Фюрера, до представників протилежної статі ставилася прохолодно, віддаючи всю себе кіно та фотографії. І все ж ці дві фрау мали щось таке, що не лише єднало їх, а й примусило драматурга Теа Дорна цьому «щось» присвятити цілу п’єсу. У Центрі Курбаса її поставила режисерка Анна Александрович. «Драматичний конфлікт п’єси не прямолінійний — він відбувається не в площині «вона/вона», а швидше в площині «вона–вона/ВОНИ». Це остання битва Митця і Суспільства за Пам’ять», — зауважила режисерка і покликала в цей проект актрис Галину Стефанову та Валерію Чайковську. Художнє оформлення спектаклю «МарЛєні. Пруські діви, що волоссям білі, як сталь» узяв на себе Сергій Маслобойщиков. >>
«Ми ходимо в тих стінах, де 100 років тому працювали видатні митці України — Микола Садовський, Марія Заньковецька, Панас Саксаганський, Марко Кропивницький, Лесь Курбас, Іван Карпенко–Карий. Симон Петлюра свого часу тут очолював літературно–драматургічну частину. Весь цвіт столиці збирався холодними вечорами на чаювання в елітному клубі, де відбувалися прем’єри видатного українського композитора Миколи Лисенка. Українські корифеї мріяли мати свою хату і в 1907 році доля зробила їм такий подарунок. У приміщенні колишнього Троїцького народного дому, а тепер — Київському академічному театрі оперети — Микола Садовський заснував перший стаціонарний театр в Україні. До цього часу корифеї не мали прописки і гастролювали по різних приміщеннях», — радіє з нагоди святкування 100–річного ювілею Першого стаціонарного українського театру директор Київської оперети Богдан Струтинський. >>
Під час однієї з останніх прес–конференцій Андрія Жолдака радник мера Києва Казбек Бектурсунов заінтригував сентенцією, на яку, з огляду на як завжди суперрезонансні одкровення пана режисера, журналісти особливої уваги не звернули. А дарма. Оскільки суть її полягала в тому, що міська влада, яку представляв Казбек, буде уважно придивлятися до театрів, які мають статус муніципальних. Між іншим, радник навіть обмовився, що їх, виявляється, чималенько — аж вісімнадцять... Уже за кілька тижнів після тих заяв із театрів, які перебувають під патронатом міста, почали надходити тривожні сигнали. >>
Якби в «УМ» практикували епіграфи до матеріалів, в даному разі ми б залюбки використали рядок з «Одеських оповідань» Ісака Бабеля. Лінгвістичні та комунікативні здібності бандита Бенціона Крика один з його поплічників характеризує так: «Беня говорить мало, але Беня говорить смачно». Замініть «Беню» «Льонею», і ви отримаєте саме те, що треба — адже йтиметься про «вибране» з Леоніда Михайловича Черновецького. Копітку справу збирання невмирущих суджень столичного голови взяв на себе ресурс під назвою «Антология национального отжига» (знайти його можна на www.blog.meta.ua). Ми знімаємо капелюха перед колегами, які, можна сказати, роками збирали — родзинка до родзинки — цей прекрасний кекс. Просимо лише вибачення за недержавний «діалект» нашого персонажу — при перекладі українською було б втрачено багато автентики. Зрештою, наш мер — великий оригінал, тож подаємо сказане ним мовою оригіналу: >>
Президент України Віктор Ющенко скасував розпорядження КМДА щодо підвищення з 1 грудня тарифів на комунальні послуги у 1,08—9,5 раза. У вікопомному рішенні Черновецького йшлося про те, що різні юридичні особи сплачують різну вартість послуг ЖКГ. Казино і ресторани мали платити більше — як надприбуткові підприємства. >>
«Завтра ви це надрукуєте, і Черновецький зі своєю тисячею адвокатів буде мати претензії. Краще хай це для нього буде сюрпризом. Як для Президента — поїхав до Литви без парламенту, без коаліції — приїхав: уже все є», — дещо зухвало віщав у телефонну слухавку молодий «БЮТівець–верховнорадівець» Андрій Павловський. А йшлося про те, чи справді новий парламентський оплот із БЮТу, Литвина і частини НУНСу має на меті (другорядній, звісно) ще й відставку мера Черновецького та дострокові вибори у Києві. Певний час тому назад таку можливість почали активно мусувати й експерти, і депутати — як «усенародні», так і «просто» столичні. >>
Ризики телефонної дипломатії канцлера Шольца >>
Українська дилема Трампа >>
Війна росії з Україною почалася 107 років тому >>
Хейтером може стати кожен: не реагуйте і не вступайте в пусті суперечки >>
У Дагестані атаковано базу Каспійської флотилії рф >>
Рада не гальмуй: маємо завершити деколонізацію Одеси і Полтави >>
Заряджена ненавистю: 983 дні широкомасштабної війни рф проти України >>
Підвищення зарплат силовикам є наругою над Військом >>
At last >>
День УПА: Ми не поклоняємося попелу. Ми підтримуємо вогонь >>
