«На роботі граємо Антонова. Люди «хавають» російський поп, пісні, на яких виросли... «Крыша дома твоего», «Тpава y дома». Ми розуміємо, що цим заробляємо на хліб, а для задоволення граємо блюз, поп–рок. Для цього маємо свою групу, репетируємо у підвалі. Щоб грати в ресторані, не потрібна харизма артиста, не треба закінчувати консерваторію. Все, як в анекдоті: «Прийшов чоловік вчитися музичної грамоти до школи. Вивчив перші акорди і більше не приходив. Зустрічає якось його вчитель на вулиці і питає, чому той занять не відвідує. «Знаєте, все гастролі, концерти, халтура, часу не вистачає». Майже так само в нас. Я не закінчував навіть музичної школи. У під’їзді хлопці показали, як грати, а тепер щовечора даю по концерту, — каже Сергій, обіймаючи гітару на сцені ресторану. — У нас тільки Андрій у консерваторії вчився. Семестру не протягнув. По вуха затягло нічне життя». >>