Обіцяного сто років ждуть

Обіцяного сто років ждуть

Киянка Марія Леонідівна Середа, колишній науковець, уже сьомий рік оббиває пороги найвищих державних органів влади з єдиною метою — отримати свою законну пенсію. За майже 22 роки наукової роботи жінка нині отримує 956 гривень пенсії і переконана (норми закону «Про наукову та науково–технічну діяльність», мовляв, про це свідчать), що має отримувати щонайменше у кілька разів більше. Марія Леонідівна пройшла всі судові гілки — аж до Вищого адміністративного суду — і отримала рішення на свою користь. Одначе його не виконують уже сьомий рік!

Легкий підхід до важкої руки

Тема насильства, на жаль, залишається актуальною для всього світу. Борються з цим і в Україні. Зокрема, завдяки проекту Європейського Союзу «Права жінок та дітей в Україні — комунікаційний компонент».

Країна, де ходять «шкварочки»

Країна, де ходять «шкварочки»

На території гуртожитків Боярської лісової дослідної станції днями коїлися дивні речі: по периметру поселення з’явилися стрічки з написом «Кордон», а на дерев’яних альтанках — таблички «Міністерство економіки», «Міністерство ЗМІ» тощо. У невтаємничених могло б скластися враження, що вся наша владна верхівка вирішила виїхати зі спекотного Києва й подихати свіжим повітрям. І верхівка дійсно приїхала. Але не та...

Курортний ляпас

Курортний ляпас

З інформаційного повідомлення на сайті Дніпропетровської облдержадміністрації про урочистий від’їзд 458 дітей–сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, на відпочинок до Чорного моря здавалося, що малим неймовірно пощастило. Адже повідомлялося, що діти відпочиватимуть в оздоровчому таборі «Містечко добра», розташованому в Євпаторії. «На території табору розташовані їдальня, кінотеатр, бібліотека, медпункт, кімнати для гурткової роботи, футбольне поле, баскетбольний, волейбольний та тенісний майданчики. Медпункт оснащений лікувальним та профілактичним приладами, є кімнати аромотерапії та фітотерапії», — вже цей багатообіцяючий перелік навівав романтичний настрій.

До того ж на залізничному вокзалі Дніпропетровська дітям влаштували урочисті проводи. «Губернатор» Олександр Вілкул ще під час підготовки до літнього сезону визначив перед нами головне завдання — оздоровити в таборах якомога більше дітей. І особливо це стосується дітей–сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», — зазначила у своєму виступі на пероні залізничного вокзалу заступник голови Дніпропетровської облдержадміністрації Марія Пустова. На прощання кожен iз дітей, які відбували до Криму, отримав по галстуку із зображенням герба Дніпропетровської області.

Архів у бідоні

Архів у бідоні

Сховані в лісі повстанські документи, які зберігалися в бідоні для молока, знайшов мешканець одного із львівських сіл два тижні тому. Позавчора цей архів перевезли до музею «Тюрма на Лонцького», директора якого Руслана Забілого, нагадаємо, «маринували» в СБУ в «архівних справах». Передані матеріали увійдуть до сховища Центру досліджень визвольного руху. Як каже Руслан Забілий, за попередніми оцінками, це документи одного з районних проводів ОУН Пустомитівщини за 1948—1951 рр.

120 років легенді

120 років легенді

Сьогодні починаються урочистості з нагоди дня народження видатного українського діяча, полковника армії УНР і одного з лідерів ОУН Євгена Коновальця. Святкування пройдуть у багатьох містах України. Найбільш масштабні заходи відбудуться у Львові та Києві. У столиці до визначної дати сьогодні о 18.00 в Будинку вчителя вшанують пам’ять Євгена Коновальця — творця та полковника корпусу Січових стрільців. А у Львові святкуватимуть у вівторок. Зокрема, львівська молодь планує велопробіг до Зашкова — місця, де народився відомий патріот.

«Как гаварят у нас в Адєсє...»

В Одесі, де людям регулярно падають на голову балкони, гаряча вода зникає в кранах разом із опалювальним сезоном, а Чорне море скоро дійсно буде чорним від бруду, мабуть, немає нагальніших проблем, ніж мовна. Бо саме цим питанням, а не вирішенням комунальних проблем, найбільше переймається мер міста Олексій Костусєв. Чого тільки варта його заява про те, що всім школам міста надано статусу двомовних! Як пояснює сам Костусєв, «ми за те, аби ніхто нікому не нав’язував, якою мовою говорити, якою мовою вчити дітей». Мовляв, батьки тепер самі обиратимуть, якою мовою їхнім дітям у школі викладатимуть предмети. Але якщо в класі 20 дітей захочуть навчатися російською, а 10 — українською, особисто ви вірите в те, що права тих десятьох будуть забезпечені? Я — ні. Гадаю, що й пан Костусєв дуже надіється, що тих десяти україномовних школярів просто не набереться, бо, за його ж словами, «Одеса — це російськомовне місто».

«У холодильник не заглядатимуть, але...»

«У холодильник не заглядатимуть, але...»

Волинь завжди полюбляла експериментувати. Особливо в соціальній галузі. Отож не дивно, що саме її було обрано в числі п’яти регіонів для проведення експерименту із запровадження непрямої оцінки доходів громадян, які звертаються за призначенням соціальної допомоги, що надається з урахуванням доходу. Такий експеримент проводять Міністерство соціальної політики й Український центр соціальних реформ, він триватиме до 1серпня. Із травня по липень — у місті Олександрія (Кіровоградська область) та Кіровському й Ленінському районах Кіровограда, а також у двох сільських районах: Корюківськуму на Чернігівщині та Луцькому на Волині.

Шабаш вiдьом по–сучасному

Шабаш вiдьом по–сучасному

Аналiзуючи подiї 9 травня 2011 року, коментарi українських, росiйських засобiв масової iнформацiї, оцiнки львiв’ян i виступи рiзних полiтичних сил, слiд констатувати: провокацiя, органiзована Партiєю регiонiв, вдалася. Ясно як день — проголошенi ПР передвиборчi гасла i обiцянки не виконано, рiвень життя катастрофiчно падає, цiни ростуть, олiгархи багатiють. Отож треба вiдволiкти увагу «електорату» та переключити на iнше. Чудово розумiючи, що прийнятий закон щодо святкування 9 травня є викликом усiм свiдомим українцям та плювком в обличчя нацiї, одначе пiшли на цей крок. У минулi роки у Львовi теж певна частина людей святкувала цей день, нiхто їм практично не перешкоджав i не забороняв, бо ж зрозумiло, що в кожної людини є певнi цiнностi i вона має таке право. Але тепер це дiйство було органiзовано на державному рiвнi, всiляко пропаговане в засобах масової iнформацiї.

Запитань багато,

Чому впродовж 66 рокiв не виникало таке бажання, хоч би пiд час круглих дат?

Чому iнiцiаторами подiї були не щирi друзi львiв’ян, а їхнi iдейнi противники?

Чому зачинщики акцiї зiгнорували застереженнями мiсцевої влади захiдних регiонiв, знаючи про можливi її наслiдки?