Запитань багато,

Чому б це аж через 66 рокiв пiсля закiнчення вiйни 1941—1945 рр. деяким екстремiстам iз Криму та Одеси дуже захотiлося вiдвiдати меморiали у Львовi й тiльки у Львовi?

Чому впродовж 66 рокiв не виникало таке бажання, хоч би пiд час круглих дат?

Чому iнiцiаторами подiї були не щирi друзi львiв’ян, а їхнi iдейнi противники?

Чому зачинщики акцiї зiгнорували застереженнями мiсцевої влади захiдних регiонiв, знаючи про можливi її наслiдки?

Навiщо провокатори, знаючи про реакцiю львiв’ян на прапор колишньої наддержави, нахабно розгорнули на львiвськiй площi заздалегiдь виготовлений великоформатний червоний прапор?

Як оцiнювати факт супроводу нарядами мiлiцiї автобусiв iз незваними гостями?

Як оцiнювати появу у Львовi росiйського високопосадовця разом iз росiйськими телерепортерами?

З якою метою непроханi гостi прикрасили свої лацкани георгiївськими стрiчками?

З яких мiркувань президент РФ назвав правомiрнi дiї львiв’ян проявами фашизму?

Що мав на увазi голова ПР Єфремов, припускаючи, що подiї у Львовi можуть призвести до того, що не стане України?

На всi цi запитання є одна–єдина вiдповiдь: подiї 9 травня ц. р. у Львовi стали наслiдком пiдтримуваного українським народом зближення України з ЄС!

Ананiй ЗАКРЕВСЬКИЙ,

ветеран вiйни i працi
Обухiв,
Київська область