Минулого тижня Прем’єр–міністр Микола Азаров оголосив 16 квітня Всеукраїнський суботник з благоустрою територій. Цього дня вся країна має взятись за мітли і навести лад на подвір’ях власних будинків, вулицях, у скверах та парках. «Я прошу всіх членів уряду власним прикладом долучити до цієї шляхетної справи місцеві громади, трудові колективи, учнівську і студентську молодь», — закликав Прем’єр на минулому засіданні уряду. Заклик голови уряду поки що залишився без відповіді: ніхто з міністрів, принаймні до вчора, публічно не підтвердив своєї участі у «зеленій» толоці. Запит «УМ» до прес–служби Кабміну також лишився без відповіді.

Вдалося лише дізнатися, що урядову директиву вже пустили в усі держустанови, обласні та міські держадміністрації.

«УМ» поцікавилася, як проходитиме Всеукраїнський суботник на місцях і наскільки законно примушувати підлеглих брати участь у громадських роботах.

Перше інтерв’ю на посаді очільника Міністерства охорони здоров’я Василь Князевич дав саме «Україні молодій». Тоді щойно призначений керівник МОЗу ставив перед собою амбітні плани про збільшення тривалості життя українців, розвиток сімейної медицини тощо. Утім події в країні змушували міністерство і його керівництво постійно «гасити пожежі». У розмовi з «УМ» Василь Михайлович визнає, що система охорони здоров’я нині розбалансована і навести в ній лад дуже складно. Утім переконаний: за роки його керівництва сучасна медицина отримала непоганий імунітет перед світовими викликами на кшталт «свинячого грипу».

«Живу з сином один. Йому два роки і чотири місяці. Ніяк не можу зробити йому операцію: у нього двостороння клишоногість. Вагу він теж не набирає, важить усього сім кілограмів. Мати нас покинула, пішла жити до іншого. Живу один, без батьків. Не знаю, що просити у вас, хто що може. Звати мене Василь, мені 25 років, сина звати Діма», — таке звернення на черкаському інтернет–форумі залишив черкащанин Василь Шишкін. «УМ» вирішила дізнатися, що спонукало чоловіка просити допомоги в добрих людей.

За місяць до свого 66–річчя жителька Чернігова Валентина Підвербна (до речі, колишня медсестра) народила гарненьку та цілком здорову доношену дівчинку вагою 3 кг 330 г і зростом 54 см. Дитина з’явилася на світ у результаті планового кесаревого розтину в міському пологовому будинку. Лікарі оцінили маля на 8 балів за 10–бальною шкалою Апгар. «Я щаслива, я її дуже люблю, вона для мене найдорожча у світі», — запевняла журналістів мама–рекордсменка, позуючи перед камерами. Вона і дитина почувалися добре.

Ця сенсаційна новина одразу ж потрапила на шпальти місцевих і центральних газет, на телеекрани. Чому ж уже через місяць після народження дитини чернігівські медики висловлюють сумніви, чи зможе Валентина Григорівна сумлінно виконувати свої батьківські обов’язки, виростити та виховати немовля?

Майже 10 мільйонів звичайних українських громадян отримують зараз доплату до пенсії за понаднормовий стаж у зменшеному розмірі. Проте не всі українці погодилися з існуванням цієї пенсійної несправедливості. Один iз них — Герой України Юрій Шухевич, який із 2005 року розпочав боротьбу проти органів Пенсійного фонду України за встановлення всім українцям доплат до пенсій за понаднормовий стаж згідно iз законом. І домагатися дотримання власних прав може кожен українець.

Прочитав у статтi «Земля — на продаж» вiдповiдi Юрiя Костенка на доцiльнiсть скасування мораторiю на продаж землi. Я не згоден, що скасування мораторiю без того, того й того — це злочин проти українства, бо «того» ми нiколи не дочекаємося вiд олiгархiчної, не народної Верховної Ради... Усi держави колишнього соцтабору (крiм «братнiх») обiгнали Україну за досягнутими показниками i ввiйшли до числа європейських лiдерiв. Так, вiддача хорватських земель у цiновому обрахуваннi на 1 га в 15,6 раза вища, ніж українських. Якщо Польща в 1990 році вiдставала від нас в 1,83 раза, то в 2009–му перевищила українські показники в 4,35 раза. А чому так? Чи український селянин не працьовитий, чи неродюча земля, чи гiршi природнi умови? Причин багато, а вiдповiдь одна — «риба псується з голови».

Усе суворо таємне дуже часто стає явним. Особливо, якщо до влади приходить команда політичних опонентів. Днями сайт «Обозрєватєль» розмістив у себе дуже цікаві документи: стенограму урядового засідання від 19 січня 2009 року, яке мало затвердити директиви команди Прем’єр–міністра на переговори з «Газпромом» і особисто Володимиром Путіним про вартість російського газу. Напередодні підписання так званої «газової капітуляції», яку в нашій країні вже за кілька днів однозначно розкритикують всі без винятку профільні експерти.

Кожна людина, яка приходить у цей світ, мріє бодай раз у житті сказати «Я тебе люблю» і почути у відповідь: «Я тебе теж». Пишу «мріє», бо тільки це лишається людині, якщо вона прийшла у цей світ не такою, як усі. Шанси навіть на батьківську любов у цих членів суспільства, як це не гірко, невеликі. Скажімо, від 85 відсотків дітей, які народжуються в Україні з синдромом Дауна, родини відмовляються ще в пологових будинках. Малюки, яких через лагідний і приязний характер ще називають «сонячними», виростають і вже у 16 років потрапляють до притулків для старих або спецінтернатів, де доживають віку без любові, нікому не потрібними...

У Севастополі урочисто відкрито соціальний гуртожиток для дітей–сиріт. Тут мешкатимуть молоді люди віком 15–23 роки, випускники дитячих будинків, які зовсім не мають куди йти. У цьому ж комунальному закладі вони зможуть жити впродовж трьох років, аж доки не стануть на ноги — здобудуть спеціальність, знайдуть роботу і підшукають собі житло.

Виявляється, навіть у нашій корумпованій і несправедливій дер­жаві можна й варто боротися за власні права. «Україна молода» — на вістрі цієї боротьби разом зі своїми читачами. Так, завдяки публікації в «УМ» один із наших читачів виграв у нелегкій боротьбі судовий процес проти Пенсійного фонду України. Тепер інші громадяни, які постраждали від чиновницького свавілля органів ПФУ, можуть скористатися досвідом цієї боротьби.