Спільна книга Національної спілки журналістів України (НСЖУ) та Асоціацієї польських журналістів (SDP) «Я журналіст. Чому ви мене б’єте?» вийшла в світ у грудні 2020 року. Вже заголовки розділів у книзі викликають жах і показують, наскільки немислимо важкі умови зараз у білоруських журналістів.

Виняток можуть становити публікації творів померлих класиків, а також тих сучасних письменників цих країн, які публічно підтримують територіальну цілісність України і засуджують агресію Російської Федерації.

Дивишся на номінаційні списки «Візитівки» і бачиш, як непомітно-раптово змінилися лідери-видавці мистецьких книжок. Де колись традиційно-незмінне «Мистецтво»?

Двоє харків’ян хотіли таємно вивезти майже три сотні книг про Гаррі Поттера та запчастини до тракторів до Росії.

Один з варіантів - книга "Коли сніг пахне мандаринками". Над цією збіркою працювало 24 українські популярні автори. Ці історії цікаві підліткам. Саме у той час, коли сніг пахне мандаринками, дуже хочеться вірити у диво та очікувати на різдвяну магію.

Дієслово «бачити» фігурує вже у самій назві збірки оповідань молодого одеського письменника Валерія Пузіка — «Я бачив його живим, мертвим і знову живим».

Читаючи польських авторів, хапаю себе на тому, що мене давить жаба — ну чому?

Митці в усі часи були трохи попереду змін. Не виняток — наближення проголошення Незалежності України 24 серпня 1991 року.

Книга Вахтанга Кіпіані «Справа Василя Стуса» вийшла друком у травні 2019 року. Її загальний наклад – 35 тисяч примірників.

Цими днями старійшині нашого роду виповнилося 96 років, але пан Микола Ворон із канадського міста Калгарі має усі підстави відзначити ще й 80-ліття від початків своєї громадської діяльності. 1941-го він став членом УНО, Українського національного об’єднання (засноване 1933 року в Берліні).