Днями зателефонував мій земляк і однокласник із Тернопільщини й запитав, чи пам’ятаю ту знаменну для всіх галичан дату — вересень 1939-го.

Президент, парламент, уряд та зовнішньо­політичне відомство тривалий час годують суспільство обіцянками якогось «надтаємного» плану повернення тимчасово окупованих Росією територій Донбасу і Криму для встановлення очікуваного нацією миру на українській землі.

Сім років тому у ніч на 30 листопада на Майдані пролилася перша кров — звіряче побиття студентів «беркутом» стало моментом, після якого було зрозуміло, що немає вороття у минуле, що боротьба тільки починається. Режим Януковича перейшов останню межу.

Важливим елементом утвердження традиції стала участь в заходах о 16 годині біля Меморіалу пам’яті жертв Голодомору найвищого керівництва держави на чолі з Президентом.

Це - не поминальна хода. Це - воскресіння нашої пам'яті, очищення від лжі і скверни. Це - чиста і чесна праця, тільки вона допоможе навести справедливий національний і життєвий лад в Україні. Ми мусимо ретельно віднайти і зберегти знання про кожну жертву Великого голоду.

Український народ ніколи не заспокоїться і не примириться із фактом цього злочину, але ми маємо молитися за спокій для душ загиблих, якого вони не знали за земного життя. Нині час відкрито говорити одне з одним про цю травму та свідчити світові правду.

Сьогодні ми молимося за душі мільйонів ненароджених і знищених. Згадуємо синів і дочок найродючіших українських земель, що були жорстоко вбиті голодом, організованим людожерським комуністичним режимом.

Панове урядовці, не потрібно закривати ФОПи та інший бізнес у вихідні дні, а лише скоротити робочі години, наприклад із 8.00 до 14.00, бо в державі немає коштів на компенсацію збитків підприємцям.

Кожен день із ранку до ночі по радіо та на телебаченні тільки й чую: «Слава Україні! Слава героям, які творять її».

Коли в 2014­му Росія без оголошення війни напала на Україну, нав’язала нам так звану гібридну війну, Україна її прийняла, і це було великою помилкою.