Творімо себе

26.01.2021

Невже це 21-й... Боже мій,
Не думалось, що пощастить дожити.
Та, пересиливши життєвий буревій,
Я ще стою... Хоч і громами битий.
Ще посміхаюсь завтрашньому дню,
Добра бажаю і землі, і людям,
А нашій вдачі — міці та вогню
І з вірою, що так воно і буде.
Тож будьмо в радості, допоки ми живі.
А про лихе сьогодні — ані слова.
Тримаймо Боже слово в голові,
А все останнє — суєти полова.
Творім себе без зайвих протиріч,
З шанобою до батьківської хати:
Оце, у сяйві новорічних свіч,
Тобі, Вкраїно, хочу я сказати.

 

Вадим КРИЩЕНКО
Київ

  • Поминання предків: давнє й сьогодення

    Наші пращури добре знали, що смерть це не кінець, а перехід. Душа, як пташка, вирушає у свій шлях, і важливо не тягнути її назад болем, а дати спокій, щоб вона знайшла дорогу до свого світу. >>

  • Музичний діалог батька і доньки

    У Києві, у Національній філармонії України, відбувся щемкий концерт «Польовий і Польова» із проєкту «Звільнена музика», спрямованого на деколонізацію українського музичного простору та повернення імен і творів, які в радянські часи цілеспрямовано витісняли. >>

  • Після теракту на Голосієві: про право на зброю та відповідальність поліції

    Командири усіх підрозділів поліції вже зараз повинні мати реальний бойовий досвід - бо інакше вони не можуть забезпечити правопорядок у країні, де значна частина населення має бойовий досвід і де ворожі терористичні акти - звичайний сценарій ймовірної небезпеки. >>

  • Майбутнє України народжується у самому горнилі війни

    Ми багато говорили про роль молоді у творенні нашої держави, про той вибір, який кожен із нас робить щодня. Бо Україна сьогодні — це не лише про страшні виклики, це, перш за все, про нашу з вами можливість формувати власну, унікальну траєкторію розвитку. >>