Щороку дедалі більше українських абітурієнтів надають перевагу польським навчальним закладам. За статистикою, лише у минулому навчальному році вищу освіту в Польщі здобуло 6,5 тисячі українців. «Україна молода» вирішила з’ясувати, чому наші молоді співвітчизники їдуть по знання в сусідню країну.

Попри те, що випускників цього року поменшало, приймальні комісії деяких ВНЗ усе одно не можуть забезпечити гідні умови для абітурієнтів, гаряча пора для яких прийшла разом зі спекою. Першого липня стартувала вступна кампанія. Біля будівель вишів iз самого ранку вишиковуються черги із сотень ще вчорашніх школярів. Так триватиме аж до закінчення прийому документів — 31 липня. Ті ж, хто збираються складати вступні іспити й творчі конкурси, мають поквапитися: здати документи слід до 20 липня. А вже з 21 до 31 липня (включно) триватимуть іспити.

Як і торік, вступник може подати одразу 15 заяв до п’яти вишів, але не більше, ніж на три спеціальності в кожному. Згідно з умовами прийому, для участі у конкурсному відборі абітурієнт повинен набрати з профільного предмета не менше 140 балів за зовнішнім незалежним оцінюванням, а з непрофільного — не менше 124 балів. Найбільший ажіотаж подання заяв на вступ до вишів триває зазвичай першi два тижні вступної кампанії. А поки що лідерами рейтингу університетів за кількістю поданих заяв, за підрахунками Міністерства освіти і науки, стали Київський університет ім. Шевченка, Національний технічний університет «КПІ» та Національний авіаційний університет.

Минулих вихідних у школах України відшуміли випускні бали. І не тільки в школах. Адже останніми роками в Україні, особливо у великих містах, з’явилася нова «святкувально–випускна» традиція — відзначати гучними гуляннями кожен новий освітній етап у житті дітей. Тепер випускний бал — це не лише «остаточне» прощання зі школою, а й з дитячим садочком, початковою школою, шкільною дев’ятирічкою. Кожен із цих «рубіконів» відзначається не просто святковим виступом дітей на сцені — цього вже замало. Тепер iдеться і про «водку–сєльодку» для батьків, розважальні шоу–програми, випускання голубів–кульок, дорогі сукні для випускниць та щедрі подарунки вихователям–учителям. А це, звісно, суттєві витрати для батьків і додатковий головний біль.

Упродовж трьох місяців дитячими садочками Києва подорожувала інформаційно–освітня програма з екологічного виховання «Екосім’я від А до Я», яку було розпочато з ініціативи компанії ТОВ «ХіПП Україна». Проект, як свідчать позитивні відгуки вихователів і батьків, мав успіх. Адже вчити дитину жити в гармонії з природою важливо саме з дошкільного віку, коли в малюка закладаються первинні установки на подальше життя. Безперечно, дiтлахам було цікаво поринути у світ екологічної грамоти. Адже її азам малечу навчали казкові герої — Лісовичок та його друзі в ігровій формі доносили до дітей, чому потрібно прибирати зелені території, навіщо розчищати джерела, доглядати за бездомними тваринами тощо.

Тест iз хімії, який абітурієнти писали вчора, недарма поставили першим. На цей предмет записалися порівняно небагато бажаючих. Таким чином, як пояснила директор Українського центру оцінювання якості освіти Ірина Зайцева, більшість абітурієнтів матиме час, щоб оговтатися від випускних вечорів та максимально сконцентруватися на тестуваннях.

Сучасні реалії святкування випускних вечорів такі, що мимоволі згадуєш анекдот: випустив доньку зі школи, а по грошах — ніби заміж віддав. Справді, сьогодні випускні бали більше перетворюються на змагання зачісок, суконь, ресторанних меню та батьківських гаманців.

«Опитування третьокурсників різних київських ВНЗ показує, що навіть чимало киян не знають, де розташований Оперний театр, — розповідає художниця й мовознавець, доцент кафедри культурології Національного університету біоресурсів і технологій природокористування Ярина Пузиренко.

Справжній фурор серед винахідників у всьому світі викликав електронний поводир для сліпих, винайдений 16–річним вундеркіндом iз Миколаєва Іваном Селезньовим. Завдяки Івану наша країна увійшла до трійки кращих на Всесвітньому конкурсі науково–технічної творчості в США.

На базі Національного університету фізичного виховання і спорту відбулося урочисте підписання документа між цим навчальним закладом, Національним олімпійським комітетом та Олімпійською академією України про надання міжнародного статусу Центру олімпійських досліджень і освіти.

Чи можливо за рік–два навчити вихованця інтернату бути відповідальним за себе, визначати своє майбутнє, свідомо будувати дружні стосунки, не шукати «легкого хліба»? І то людину, за яку доти все робив персонал інтернату, а усміхнені «спонсори» раз по раз привозили пакунки з цукерками й путівки на закордонний відпочинок? Проте «Програма соціальної інтеграції молоді, позбавленої батьківського піклування «Впевнений старт», яку реалізує з 2010 року Міжнародна благодійна організація «Партнерство «Кожній дитині», розробила комплексну модель підтримки випускників у час їх виходу в самостійне життя. Вже третій рік, як у чотирьох «пілотних» місцевостях Київщини запрова­джено персональні програми підтримки випускників інтернатів і клуби «Як стати успішним». А в травні організовується «підсумкова» таборівка. Основні кошти на втілення цих добрих задумів ідуть iз рахунку Швейцарської агенції з розвитку та співробітництва, проте за останні роки і земляки стали збирати кошти для цієї реальної справи.