З Іреною Карпою ми зустрілися на презентації ранкових проектів «Нового каналу». Письменниця та співачка, яка стала ведучою програми «Наші в Раші», тільки–но повернулася з чергових зйомок у Москві і перед журналістською аудиторією не могла стримати емоцій: «Побувавши у Росії, розумієш, що живеш у Європі. Дивишся на вас, як класно вдягаєтесь... Там начебто «бабла» більше, але люди реально не вміють вдягатися. Хто був з нами у цій поїздці, підтвердить: їхні магазини подібні на музеї. Там такий жах! Можна медитувати, відриваючи стрази від якоїсь сукні... Я дуже рада, що повернулася!». Далі Ірена почала демонструвати, як вимовою слів «паляниця» та «готель» тестує росіян. Таке найпростіше «копання» допомагає їй безпомилково ідентифікувати українців, які подалися у російський шоу–біз.

Проект, до якого стала причетною, епатажна письменниця характеризує як веселе шоу. «Зірок шоу–бізнесу ми пробуємо показати не так, як це зазвичай робить жовта преса. Наразі ми поговорили з Анною Сєдаковою, Нікітою Джигурдою та Евеліною Бльоданс, яка вчора нарізала сало товстіше, ніж хліб. (Ось воно свідчення зірковості). Спочатку здається, що ці люди — поп–пєвічки, дєвочки «сісі–попи, надуті губки». Але, виявляється, їм притаманні нормальні людські риси. Із Сєдаковою я б ще зу­стрілася і просто випила кави».

Для створення атмосфери корпоративу на презентації Ірена заспівала зі своїм гуртом Qarpa. А вже після цього ми поговорили про телекар’єру письменниці–співачки та вітчизняне розважальне телебачення.

Чим ближче до виборів, тим частіше у телевізорі з’являються ті, хто планує зайняти крісла у Верховній Раді. Кожен переконує, що він — найкращий. Утiм обирати лише за обіцянку, що тисяча євро — це реальна зарплата, а її половина, не менше 5 тисяч гривень, — така ж реальна пенсія, — не варто. Постійна присутність лідерів партій і «незалежних» кандидатів у телеефірі виборця має насторожити...

П’ятнадцять років тому телеглядачі побачили прем’єру першого вітчизняного серіалу «Роксолана». Історія української дівчини, яка стала дружиною султана, зацікавила багатьох більше, ніж бразильська просто Марія і герої американської «Санти–Барбари». Про перипетії зйомок серіалу, в якому головну роль зіграла Ольга Сумська, ми говоримо з Леонідом Мужуком, співавтором сценарію, екс–директором «Укртелефільму».

Зовсім скоро в ефірі каналу «1+1» стартує турецький серіал, однією з головних героїнь якого є українка Роксолана. Це любовно–історичне «мило» про Османську імперію у період так званого Величного століття компанія Global Agency почала знімати ще чотири роки тому, прем’єра відбулася у 2011–му. Турецький канал Star TV показує уже третій сезон серіалу, який так і назвали — «Величне століття». Серії третього сезону вже дивляться і на одному з російських телеканалів. З турецькими телегероями історії, яка відбувалася майже півтисячоліття тому, знайомі «серіаломани» у Росії, Греції, Чехії, Словаччині, Болгарії, Сербії, Азербайджані, Казахстані й навіть США. На вітчизняному телебаченні фільм презентують як «Величне століття. Роксолана» й обіцяють показати 65 серій історико–костюмованої драми — три сезони.

Допоки Нацрада з питань телебачення і радіомовлення разом з Індустріальним телевізійним комітетом готуються до нагородження телевізійників наприкінці листопада статуетками «Телетріумфу», найкращий телепродукт сезону 2011—1012 визначили оглядачі 23 вітчизняних ЗМІ. «Фаворитом телепреси» цього разу став проект журналістських розслідувань «Гроші» каналу «1+1» — за нього віддали голоси 18 експертів.

Щомісяця експерти фіксують десятки випадків поширення через ефіри новиннєвих випусків великих телеканалів маніпулятивної інформації. Утiм минулого тижня «Інтер», ICTV, Новий канал, СТБ, «Україна» та представники громадських організацій підписали меморандум «Відкриті новини заради чесних виборів». Цього тижня приєдналися «5 канал» та державний Перший Національний.

«Відкриті новини заради чесних виборів» — це публічна згода мовників на те, щоб громадські організації проводили незалежний моніторинг їхніх новин на предмет дотримання журналістських стандартів. Один із принципів меморандуму — висвітлення діяльності суб’єктів виборчого процесу, політичних партій і кандидатів, з урахуванням рівня їх підтримки громадянами України відповідно до результатів незалежних соціологічних досліджень. До зауважень медіа­експертів телевізійники пообіцяли прислухатися і враховувати їх у своїй роботі. Чи справді меморандум може змінити новини телеканалів і чи здатні телевізійники чинити опір? З цими запитаннями ми звернулися до медіа­експерта Iгоря Куляса.

Понеділок не став останнім днем для опозиційного кабельного телеканалу ТВі, вихід якого в ефір могли повністю заблокувати за несплату боргу Державній податковій службі. Гендиректор каналу Микола Княжицький iз телеекрана повідомив, що з грошей, зібраних людьми та юридичними особами на підтримку ТВі, сплачено необхiднi податковій 4 098 451 грн. Несплата цієї суми у гранично короткі терміни, встановлені судом, могла б призвести до блокування всіх фінансових рахунків телеканалу і, як наслідок, — до унеможливлення подальшої роботи. Перерахувавши гроші, Княжицький повторює: «Ми переконані, що ця сума нарахована нам безпідставно, з метою тиску на телеканал, iз метою закрити нас перед виборами».

Наталка Сопіт — незмінна ведуча «Гри долі», проекту про відомих людей, які жили в Україні чи пов’язані з нею, через призму особистих взаємин. Уже який рік, відколи у 2005–му продакшен–студія «Віател» почала знімати документальний цикл, усі його 82 серії першими дивляться глядачі «5–го каналу».

Відколи у 2006 році у «Танцях з зірками» телеглядачі масово побачили на екрані найвідоміших зірок, із появою кожного нового пісенно–танцювального шоу на різних каналах багатьох не залишало питання: «Чому в телепроектах немає Руслани?!»

Як би нинішні можновладці не агітували за «язик», більшість українців хочуть досконало знати рідну мову. Читачка «України молодої» М. Єпішева з Донецька попросила розібратися з деякими складнощами вживання слів. На її запитання ми попросили відповісти Анатолія Капелюшного, кандидата філологічних наук, доцента кафедри мови засобів масової інформації Львівського національного університету імені Івана Франка.