У Шевченка малюнки чи рисунки?

04.09.2012

Як би нинішні можновладці не агітували за «язик», більшість українців хочуть досконало знати рідну мову. Читачка «України молодої» М. Єпішева з Донецька попросила розібратися з деякими складнощами вживання слів. На її запитання ми попросили відповісти Анатолія Капелюшного, кандидата філологічних наук, доцента кафедри мови засобів масової інформації Львівського національного університету імені Івана Франка.

 

1. Коли використовують слово «повз», а коли — «мимо»? Чи можна сказати: «Пройшов повз сквер»? І чи правильний вислів: «Пройшов мимо і не помітив»?

— Слова «повз» і «мимо» синоніми. Словники ще сорок років тому подавали їх, не наводячи жодних застережень чи обмежень. Тепер і те, й те вживають тільки як прислівник (Словник синонімів української мови. — К.: Наукова думка, 2000. — Т. 2. — С. 258). Адже будь–які навіть абсолютні синоніми з часом у мові починають відрізнятися чи відтінками значення, чи сферою використання, чи емоційним забарвленням. Скажімо, «лінгвістика» і «мово­знавство», маючи абсолютно той самий обсяг значення, починають розрізнятися сферою використання: «лінгвістика» вживають переважно в науковому стилі, а поза його межами здебільшого «мовознавство». Те саме можна сказати й про «повз» і «мимо». Тепер є нормою як прийменник використовувати тільки «повз»: «М’яч пролетів повз ворота». Як прислівник уживають і «повз», і «мимо»: «М’яч пролетів мимо». Проте помітною є й тенденція до значних обмежень у вживанні слова «мимо», адже наведений у вашому листі вислів «Пройшов мимо і не помітив» можна сформулювати і як «Пройшов повз мене і не помітив». Та слово «мимо» ще довго не витісниться з активного вживання, позаяк «мимо» є компонентом низки складних слів (мимоволі, мимовільно, мимохідь, мимохіть тощо)

2. Коли йдеться про Шевченка–художника, інколи кажуть: «його рисунки». Чому не «малюнки»?

— «Словник–довідник з українського літературного слововживання» С. І. Головащука (К.: Наукова думка, 2004) так подає значення слова «рисунок»: «Зображення чого–небудь рисками на площині; креслення» (С. 324), а слово «рисувати» тлумачить як «креслити» (С. 214). Значення ж слова «малювати» таке: «зображати когось, щось на площині олівцем, пером, фарбами тощо; переносно — зображати словами, викликати в уяві певні образи тощо» (С. 214). Тобто якщо йдеться про креслення різних споруд, технічних пристроїв, то треба вживати слово «рисунок», якщо ж ідеться про твори образотворчого мистецтва, то треба вживати слово «малюнок».

3. Яке значення західноукраїнського слова «вар’ят»?

— Вар’ят — діалектне — «дурень».

4. Яке значення слова «відзігорний»? (воно зустрічається в «Музеї покинутих секретів» Оксани Забужко).

— У словнику Б. Грінченка подано таке тлумачення–переклад російською мовою слова відзіґорний: «франтоватый» (Т.1. — С. 213). Водночас тут є й інше слово «фіціґорний» зі значенням «кокетливый» (Т. 4. — С. 377). Я пам’ятаю, як ще на початку 60–х років у нашій сім’ї (на Дніпропетровщині) про дівчину–кокетку казали «відзіґанка».

5. Чи можна казати: «картина виражає емоції автора»?

— Вислів «Картина виражає емоції автора» варто виправити так: «Картина передає емоції автора». Слово «вираз» в українській мові переважно вживають у значенні «вияв настрою, почуттів на обличчі» (О. Пономарів, Культура слова. — К.: Либідь, 1990. — С. 44). Тому треба говорити: «Він висловив свою думку» (а не виразив). Якщо ж ідеться про те, що не можна «висловити», тобто відтворити словами, то варто вживати слово «передавати»: «Художник передав свої емоції на полотні».

6. В українських народних піснях можна почути: «Руку дай на коня». Яке значення цього вислову? Йдеться про якийсь ритуал чи це опис ситуації, коли дівчина подає руку козакові, який сидить на коні?

— Оскільки я не етнолог чи етнограф, то й не знаю про жоден ритуал, на який міг би натякати вислів «Руку дай на коня». Із суто мовного погляду більш iмовірним є таке пояснення: фразеологізм «віддати руку (і серце)» означає «погоджуватися на одруження з кимось» (Фразеологічний словник української мови. — К. : Наукова думка, 2003. — С. 98). «На коня» ж у розмовному мовленні ще й досі означає «на останок, перед тим, як поїхати, піти», найпопулярніший сучасний вислів із цього ряду: «вип’ємо на коня».

  • За що воюємо на Донбасі?

    У Станично-Луганському районі Луганської області, більша частина якої підпорядкована Україні, із 24 середніх шкіл усього дві школи є українськомовними. Одна з таких шкіл — Чугинська загальноосвітня І — ІІІ ступенів, де впродовж 15 останніх років навчання здійснюється винятково державною мовою. >>

  • «Ми розробили тести, здатні розпізнати справжнього вчителя»

    Останнім часом в iнтернеті з’явилися повідомлення про суперечності та недоліки, що нібито притаманні визнаному лідеру педагогічної освіти України Національному педагогічному університету імені М. П. Драгоманова, помилки, допущені його керівництвом тощо. Складається враження, що «хтось» прагне системної дискредитації вишу. >>

  • Майбутнє пам’яті

    Якою була б сьогодні Україна, якби 25 років тому на полицях наших книгарень з’явилися сотні видань про українську історію і культуру — для дітей і дорослих? А школи отримали б новенькі комплекти репродукцій картин видатних українських художників на історичну тематику, портрети знаних постатей, краєвиди природних перлин України? >>

  • «ХНУРЕреволюція»

    Міністерський аудит виявив у Харківському національному університеті радіоелектроніки багатомільйонні розтрати, у результаті чого одразу три проректори позбулися своїх посад. Але, незважаючи на сенсаційність цього повідомлення, його важко назвати фінальним акордом війни, що триває у цьому ВНЗ з осені минулого року. >>

  • Луцький уже йде на посадку?

    Максим Луцький та весь екіпаж колишніх керівників Національного авіаційного університету чекає для себе «льотної погоди». Екс-депутат ВР від Партії регіонів, екс-голова Солом’янської райдержадміністрації Києва, екс-проректор НАУ, близький товариш сановитих утікачів Дмитра Табачника та Рената Кузьміна, Луцький прагне позбутися хоча б одного «екс» — разом із чотирма колегами з керівної верхівки НАУ, звільненими в.о. ректора університету через незаконне призначення та заключення контрактів екс-ректором Миколою Куликом з перевищенням службових повноважень. >>

  • Усе почалося з Брейгеля...

    Не кожна школа може похвалитися багаторічною історією. Столична Предславинська гімназія №56 функціонує в ошатному приміщенні колись міського училища для однорічного навчання грамоти дітей малозабезпечених киян, ухвалу про створення якого прийняла Київська міська дума ще у 1902 році. >>