На вітчизняному телебаченні дуже складно знайти проекти, в яких iдеться про українську історію. Один iз небагатьох — історико–документальний цикл «Машина часу», який два роки виходить в ефір «5–го каналу». З автором і ведучим програми — журналістом Андрієм Охрімовичем — наша розмова.

У листопаді є дві дати, які спонукають говорити про історію електронних мас–медіа: на початку місяця у 1951 році транслювали перші телекадри у Києві, а раніше, 16 листопада 1924 року, здійснили першу в Україні радіопередачу з Харкова (з 1994 року це у нас офіційний День працівників радіо, телебачення і зв’язку). Тому ми вирішили поговорити про минуле телебачення з Іваном Мащенком, одним з найвідоміших українських дослідників історії радіо і ТБ, автором книги «Міфи і реалії телерадіоефіру» та двотомників «Телебачення України» і «Енциклопедія електронних мас–медіа».

Кілька останніх років чи не найбільше на вітчизняних каналах різних реаліті–шоу. Із Оксаною Кучеровою — телепродюсером популярних проектів цього тележанру — ми зустрілися на презентації «Джентльменського набору», нового реаліті «Плюсів».

Парламентська виборча кампанія трохи змінила телебачення: буквально за тиждень до голосування можна було дивитися навіть більш–менш об’єктивні новини, скажімо на «Інтері». Чи вдасться телевізійникам хоч трохи протистояти владному тискові надалі? Про це ми говоримо з Валерієм Івановим, медіа–експертом, керівником Академії української преси

З юрисконсультом Національної спілки журналістів України, президентом Асоціації медіа–юристів Тетяною Котюжинською ми говоримо після проведення експертної конференції «Цензура в Україні: етичні та юридичні аспекти».

Як повідомляла «УМ», наприкінці вересня «Інтер», СТБ, ICTV, «Новий канал», ТРК «Україна», Перший Національний, «5–й канал» та низка громадських організацій підписали меморандум «Відкриті новини заради чесних виборів» — договір, за яким телеканали публічно зобов’язалися об’єктивно інформувати глядачів про виборчі перегони та забезпечувати рівний доступ політичних сил до ефіру.

Після кількамісячної перерви «за сімейними обставинами» добігає кінця перший робочий тиждень ведучої «ТСН» Наталії Мосейчук. Із досвідченою телевізійницею ми говоримо про сучасні теленовини і телеведучих.

З Іреною Карпою ми зустрілися на презентації ранкових проектів «Нового каналу». Письменниця та співачка, яка стала ведучою програми «Наші в Раші», тільки–но повернулася з чергових зйомок у Москві і перед журналістською аудиторією не могла стримати емоцій: «Побувавши у Росії, розумієш, що живеш у Європі. Дивишся на вас, як класно вдягаєтесь... Там начебто «бабла» більше, але люди реально не вміють вдягатися. Хто був з нами у цій поїздці, підтвердить: їхні магазини подібні на музеї. Там такий жах! Можна медитувати, відриваючи стрази від якоїсь сукні... Я дуже рада, що повернулася!». Далі Ірена почала демонструвати, як вимовою слів «паляниця» та «готель» тестує росіян. Таке найпростіше «копання» допомагає їй безпомилково ідентифікувати українців, які подалися у російський шоу–біз.

Проект, до якого стала причетною, епатажна письменниця характеризує як веселе шоу. «Зірок шоу–бізнесу ми пробуємо показати не так, як це зазвичай робить жовта преса. Наразі ми поговорили з Анною Сєдаковою, Нікітою Джигурдою та Евеліною Бльоданс, яка вчора нарізала сало товстіше, ніж хліб. (Ось воно свідчення зірковості). Спочатку здається, що ці люди — поп–пєвічки, дєвочки «сісі–попи, надуті губки». Але, виявляється, їм притаманні нормальні людські риси. Із Сєдаковою я б ще зу­стрілася і просто випила кави».

Для створення атмосфери корпоративу на презентації Ірена заспівала зі своїм гуртом Qarpa. А вже після цього ми поговорили про телекар’єру письменниці–співачки та вітчизняне розважальне телебачення.

Чим ближче до виборів, тим частіше у телевізорі з’являються ті, хто планує зайняти крісла у Верховній Раді. Кожен переконує, що він — найкращий. Утiм обирати лише за обіцянку, що тисяча євро — це реальна зарплата, а її половина, не менше 5 тисяч гривень, — така ж реальна пенсія, — не варто. Постійна присутність лідерів партій і «незалежних» кандидатів у телеефірі виборця має насторожити...

П’ятнадцять років тому телеглядачі побачили прем’єру першого вітчизняного серіалу «Роксолана». Історія української дівчини, яка стала дружиною султана, зацікавила багатьох більше, ніж бразильська просто Марія і герої американської «Санти–Барбари». Про перипетії зйомок серіалу, в якому головну роль зіграла Ольга Сумська, ми говоримо з Леонідом Мужуком, співавтором сценарію, екс–директором «Укртелефільму».