«Худну, щоб продовжити молодість»

«Худну, щоб продовжити молодість»

Щоб зустрітися з Олесею Жураківською — ведучою другого сезону проекту «Зважені і щасливі» каналу СТБ, мені довелося більше тижня вислуховувати вибачення вкрай зайнятої людини: «У мене тренування», «Сьогодні зйомка, у Києві буду після 21–ї»,­ «У мене нічна зйомка»... І ось нарешті я вклинилася у графік між тренуваннями і репетиціями (роботу в театрі ніхто не відміняв). Інтерв’ю записуємо у ресторанчику. Олеся замовляє салат, в якому просить замінити сир на помідори. Вживання здорової, малокалорійної їжі — це одна з умов повсякденного життя в період зйомок телепроекту.

Ганна Гомонай: Важливо в ефірі говорити українською

Ганна Гомонай: Важливо в ефірі говорити українською

Коли хтось раптово змінює вектор руху або починає робити щось абсолютно нове — це обов’язково привертає увагу. Ведуча Ганна Гомонай більше десяти років на різних каналах працювала у новиннєвих випусках. Не полишаючи звичної справи — веде на «Інтері» два денні україномовні інформаційні блоки, — кілька останніх місяців вона є однією з ведучих «Ранку».

Лілія Подкопаєва: Страждаю від того, що не знаю української мови

Лілія Подкопаєва: Страждаю від того, що не знаю української мови

Дворазова олімпійська чемпіонка, абсолютна чемпіонка Європи і світу зі спортивної гімнастики 33–рiчна Лілія Подкопаєва пішла з великого спорту півтора десятка років тому. В арсеналі нагород Леді Под, як мініатюрну гімнастку з України називали у США, 45 золотих, 21 срібна та 14 бронзових медалей. Успішна Лілія, яка періодично протягом усіх цих років учить гімнастичної майстерності американських дітей, не приховує, що хотіла б продовжувати на Батьківщині телекар’єру.

Валентин Щербачов: Легіонери заважають розвиватися і спортсменам, і журналістам

Валентин Щербачов: Легіонери заважають розвиватися і спортсменам, і журналістам

На хвилі Євро­2012 тема спорту цікава навіть тим, кого вона ніколи не зачіпала. Оскільки футбол й інші види спорту приходять до нас у більшості випадків через екрани телевізорів, це гарний привід поговорити про те, наскільки професійними є спеціалізовані трансляції й проекти на вітчизняному ТБ. Своїми думками з приводу ділиться Валентин Щербачов, заслужений журналіст України і майстер спорту.

«Журналістом бути небезпечно»

«Журналістом бути небезпечно»

Тільки минулого тижня в Україні активно говорили про те, що було двічі порушено право журналістів на професію. У Донецьку оперативні співробітники податкової чомусь завалили на землю журналіста, який знімав на мобільний машину голови обладміністрації, а після цього слідчий у відділенні оперативно зумів «добути» від Максима Касьянова добровільне щиросердне зізнання у спробі замаху на «губернатора». Другий випадок — головний редактор «Української правди» Олена Притула заявила про те, що Служба безпеки України переслідує журналіста інтернет–видання, який намагався зв’язатися з родичами затриманих СБУ як підозрюваних в організації квітневих вибухів у Дніпропетровську.

Про різке збільшення випадків тиску на журналістів ми говоримо з представником неурядової міжнародної організації «Репортери без кордонів» в Україні Оксаною Романюк.

Сергій Андрушко: Я намагався порушувати резонансні теми

Сергій Андрушко: Я намагався порушувати резонансні теми

Сергій Андрушко на каналі СТБ працював з 2000 року до початку нинішнього місяця. Репортер за роботу над сюжетами для випусків «Вікон. Новин» у 2010–му отримав найвищу професійну відзнаку — «Телетріумф». Але перейшов у департамент документалістики каналу, звідки знову повернувся у «Вікна» цієї весни. Втім за півтора місяця роботи у новинах в ефір не вийшло аж чотири сюжети визнаного профі. У них розповідалося про реагування влади на критику ЗМІ, якість підготовки Києва до Євро–2012, зокрема розподіл кількох мільйонів гривень, виділених КМДА на реконструкцію будівель. Редактор «Вікон» Володимир Павлюк каже, що його не влаштовувала якість сюжетів Андрушка. Натомість Сергій переконує: такими словами просто прикривається цензура.

Тетяна Цимбал: Свою роботу я називаю малюнками на піску

Тетяна Цимбал: Свою роботу я називаю малюнками на піску

Дивитися телевізор чи ні — справа добровільна. Й обирати програму — серйозну чи розважальну — кожен глядач може на власний розсуд. Але обов’язок телебачення, що живе за рахунок платників податків, показувати проблеми людей і вести дискусії, як їх вирішити. На Першому Національному один iз найпомітніших соціальних проектів — «Віра. Надія. Любов». З його ведучою, Тетяною Василівною Цимбал, наша розмова.

Костянтин Грубич: Поєднати комерцію і соціалку — непросто

Телевізійна творчість Костянтина Грубича строката: і в програмах для дітей знімався, і відзначеним «Телетріумфом» кращим репортером став, і «Глухоманія» у його біографії була, і «Смачна країна». Останні роки тележурналіст — захисник прав споживачів на каналі «Інтер». Ведучий і керівник проекту «Знак якості» розповідає про особливості своєї роботи і те, як його знання про продукти стають прикладними

Олександр Педан: Трапляється, мене рідні бабусі не впізнають

Олександр Педан: Трапляється, мене рідні бабусі не впізнають

Олександр Педан на телебачення прямував з КВК, через «Камеді Клаб», тому, зрозуміло, що його стезя — розважальна. Чи може з’явитися він у чистої води гумористичному телепроекті? Якою може бути нова зустріч у кадрі з раніше неподільними у «Підйомі» Фреймут і Притулою? Що робитиме Новий канал без гендиректора Ірини Лисенко? Про все це ми говорили з Олександром до 10–ї ранку у ще зачиненому «відкритому» кафе біля офісу каналу.

Святослав Цеголко: Намагаємося боротися з антиукраїнським телебаченням

Святослав Цеголко: Намагаємося боротися з антиукраїнським телебаченням

Святослав Цеголко — телеведучий і шеф–редактор проектів «5 каналу». З ним ми говоримо про те, як стають кращим репортером, наскільки важливим для журналістської кар’єри є місце роботи, і про нинішній статус «каналу чесних новин».