ПТСР можуть спричиняти 43 гени – дослідження
Генетичну інформацію понад мільйона людей проаналізували науковці та знайшли 43 гени, які можуть бути пов’язані з ризиком розвитку ПТСР. >>
Як нові «дверцята зі стулками»
13.12.2012
Директор Національного інституту серцево–судинної хірургії імені М. Амосова Геннадій Книшов пишається досягненням свої колег. Фото автора.
«Я — пенсіонер і ніколи б самотужки не знайшов на це кошти...»
У світі такі операції проводять з 2007 року. Українські фахівці, за словами співробітників iнституту, донедавна ще були не готові взятися за подібне.
— Не мали ні відповідно навчених спеціалістів, ні необхідної фінансової можливості. Адже один модерний біологічний клапан для такої операції коштує щонайменше 400 тисяч гривень, тоді як звичайний — 12 тисяч. Звичайних клапанів ми закуповуємо майже півтори тисячі, і практично всі хворі отримують їх безкоштовно. Щороку операції на серці чекають близько 35 тисяч людей, з них 1400 потребують заміни клапана, — розповідає директор Національного інституту серцево–судинної хірургії імені М. Амосова Геннадій Книшов.
За словами лікаря, цього року п’ять сучасних біологічних клапанів Інститут отримав за державний кошт. Їх застосовують при аортальному стенозі, враженні аортального клапана серця. Чотири з них уже успішно встановили.
Василь Владика з Вінниччини став одним із перших, хто випробував нову методику на собі. Василю Федоровичу — 75, він «сердечник» зі стажем, раніше переніс відкриту операцію на серці. З віком, каже чоловік, здоров’я значно ослабло, тож лікарі не наважилися на повторне відкрите втручання, а замінили аортальний клапан новим методом. Вже наступного дня після операції журналісти мали змогу поспілкуватися з пацієнтом. На час відвідин хворий був iще в реанімації, проте на кілька хвилин йому дозволили зняти кисневу маску.
— Все відбулося швидко: у вівторок мене госпіталізували, а в середу вже прооперували, — поки що Василь Федорович говорить пошепки, але тон розмови радісний. — Нині почуваюся набагато краще, ніж до операції. Дуже вдячний лікарям клініки за людяність, а державі за фінансову підтримку. Я — сільський пенсіонер і ніколи б самотужки не знайшов потрібних коштів.
Півтора метра до серця
Усі хворі, яким встановили клапан за новою методикою, — літнього віку: 70—83 роки. Окрім вади клапана, кожен має комбіновану патологію — цукровий діабет, проблеми з печінкою, нирками та іншими органами. Тому відкрита операція багатьом із них протипоказана. Операції без розтину значно безпечніші, зокрема летальна загроза не перевищує 2%.
Біологічні клапани виготовляють зі свинячого перикарду. Вони швидко приживаються в організмі людини і не вимагають постійної медикаментозної підтримки, на відміну від механічних. Хоча слугують лише 5—10 років, після чого потребують заміни.
За словами кардіохірурга вищої категорії Євгенія Аксьонова, який провів усі 4 операції, біологічний клапан вводять за допомогою невеликого розрізу на нозі, через стегнову артерію, або ж нижче ключиці, через підключичну артерію, з допомогою внутрішньосудинного катетера. Під дією балона високого тиску він потрапляє до зношеного аортального клапана серця і замінює його. При цьому між руками хірурга і серцем пацієнта відстань 1,5 метра.
— Основна функція такого клапана, — зауважує кардіохірург, — пропускати кров із лівого шлуночка в аорту і не давати їй повертатися назад. Це ніби дверцята з трьома стулками, які мають відкритися, випустити кров і закритися.
При введенні в артерію клапан складається в трубочку діаметром 6 мм, а досягнувши цілі, автоматично розкривається. Операція відбувається під наркозом, але він не такий тривалий і глибокий, як під час втручання з розтином грудної клітки. Такої операції, за словами лікаря, потребують 20—30 осіб на мільйон. До кінця року нових закупівель уже не буде, а от чи проводитимуть такі операції наступного року — не відомо, адже все залежить від державного бюджету на 2013 рік.
Перш ніж вдатися до «закритих» операцій, наші лікарі переймали досвід зарубіжних колег — стажувалися в Німеччині і США. Під наглядом іноземних фахівців і відбувалися перші такі оперативні втручання в Україні. Одним iз наставників українських хірургів був британський кардіолог, доктор медичних наук Річард Леві. Всесвітньо відомий хірург запевнив: в Україні працює здібна команда лікарів, операційні оснащені сучасним обладнанням. Тож, за належного фінансування, маємо всі можливості проводити такі операції самостійно, подовжуючи людям життя.
Наталія ГУБА
