Традиційно склалося, що більшість нововведень і змін у державі народжується з початком нового року. Усе це «добро» сиплеться на голови українців переважно з владних кабінетів у вигляді постанов–законів–доручень — там завжди придумують щось новеньке і добре знають, як ніколи не залишати нас у спокої. Іноді, звісно, чиновникам не вдається перехитрити самих себе, і заплановане так і не втілюється в життя. Наприклад, з 1 січня 2009 року ще два роки тому урядовці Прем’єра Януковича планували запровадити в Україні страхову медицину, а новий Прем’єр Юлія Тимошенко обіцяла контрактну армію. Щоправда, ні того, ні іншого ми не бачимо. Нині є чергова порція обіцяних змін, які чекають на нас у новому році.
Про те, як нам житиметься і на що сподіватися варто у 2009 році, дізнавалися кореспонденти «України молодої».

Мама двох дітей Світлана Шпиг уже два тижні підбирає костюми до новорічних шкільних свят: білочки — для молодшої Асі та снігура — для третьокласника Сашка.

Над входом до Державного музею іграшок висить афіша «Виставка ялинкових і новорічних прикрас з 19 грудня», поряд — подібне оголошення. Коли уважно додивляєшся до цифр, розумієш: це вже було. На жаль, нинішнього року не буде.

За рішенням Міжнародної організації колекціонерів ялинкових іграшок Golden Glow («Золоте сяйво»), антикварними вважають ті іграшки, що вироблені до 1966 року.

В іграшкових відділах великих столичних магазинів за два тижні до свята майже немає покупців. З прикрасами на ялинку більшість співвітчизників, певно, вирішила зачекати, оскільки вони не предмети першої необхідності, особливо в умовах економічної кризи.

Традиція відзначати свято Покрови не є аж надто давньою. Проте затвердившись на наших теренах, вона вилилась у нові яскраві звершення українських зодчих — на честь Покрови зводилися найпишніші храми, особливо у часи Козаччини. У Києві є три Покровські церкви, однак детальніше ми зупинимось на подільській. Дві інші розташовані поза історичним центром міста — на Солом’янці (вулиця Миколи Островського, рік зведення церкви — 1895) та на Пріорці (вулиця Мостицька; 1906 рік).

Цей світ таки належить чоловікам. Тому їхні ікони — «святіші», їхні обряди — більш значущі. І саме тому 14 жовтня — це день створення Української повстанської армії. Хоча до Бандери з Шухевичем земля також не була пласка. Кажуть, по ній ходила Богородиця, і в грецькому Царгороді сховала під покривалом городян, на яких напали чужинці. Покрила їх своїм захистом. Українським козакам ідея сподобалась — вони стали правонаступниками Діви–рятівниці, назвавши Покрову своїм святом. Українським політикам ідея сподобалась — вони сьогодні обов’язково агітуватимуть за збереження національної єдності, трясучи дірявими орифламами. Українським жінкам ідея сподобалася — вони почали молитися, аби їх покрили теж. І в брутальному, і у високому сенсі слова.

День Незалежності мав би демонструвати те, як далеко ми відійшли від радянського життя (або хоча б прагнемо цього), проте парад на честь цього свята засвідчував подекуди ще не втрачену єдність «демократичного» сьогодні й тоталітарного вчора. Виходить, що святкування Незалежності лише виявило повну незалежність від часу «совкового» духу в Україні.