Ялинкові прикраси найкраще купувати в магазині. (Тетяни ШЕВЧЕНКО.)
В іграшкових відділах великих столичних магазинів за два тижні до свята майже немає покупців. З прикрасами на ялинку більшість співвітчизників, певно, вирішила зачекати, оскільки вони не предмети першої необхідності, особливо в умовах економічної кризи.
Асортимент прикрас у магазинах досить звичний: різні фігурки людей, звірів і казкових героїв, кульки, сніжинки, бурульки. За часів Союзу Україна була одним з основних виробників ялинкових прикрас. Іграшки з Клавдієво, Теребовлі, Львова і Лисичанська прикрашали ялинки всього СРСР. Нині позиції одного з європейських лідерів зумів зайняти «Галімпекс» — колишній Львівський скло–дзеркальний завод, який із 1993 року став приватною фірмою. Ялинкові прикраси з Галичини експортують у Німеччину, Францію, Голландію, Грецію, Канаду, США, Росію і навіть Перу. За статистикою, дев’ять із десяти львівських іграшок — за кордоном. Але до 70 відсотків українського ринку ялинкових прикрас — вироби «мейд ін Чайна» (є ще польські, чеські, німецькі).
Вітчизняна іграшка переважно скляна, тобто екологічно чиста, бо зроблена з кварцового піску, кульки видувають по–дідівськи і розмальовують вручну. Це означає, що українські ялинкові прикраси не можуть коштувати копійки. Фігурки у магазинах продають за шість–сім гривень, а за великі кульки з оригінальним малюнком треба викласти 50—60 гривень.
Китайські прикраси — яскраві квіточки, бантики, ангелочки за ціною від двох гривень. А ось різнокольорова пташка з бусинками–очима і справжнім яскравим пір’ям — усього за п’ять гривень. Дуже характерні для порівняння ціни китайської й української верхівок для ялинок у Київському ЦУМі: абсолютно однакові за формою і розміром, перша коштує вісім гривень, друга — більше 20. Секрет заморської дешевизни у тому, що китайці відштампували верхівку з пластмаси на спеціальному автоматі.
Усе більше на прилавках магазинів подарункових ялинкових прикрас — українських, німецьких — у коробочках. Таку кульку–пейзаж чи сніговика не соромно подарувати ні друзям, ні навіть шефу на роботі. Вишукана святкова дрібничка коштує 20—80 гривень. Якщо є можливість, то можна комусь презентувати і півметрову китайську конусоподібну композицію–ялинку за 1500—1800 гривень.
«Ялинкові фігурки та кульки мають бути безпечними для дітей і не виділяти токсичних речовин, — каже Людмила Горцева, старший науковий співробітник лабораторії гігієнічної оцінки санітарно–гігієнічної експертизи якості та безпеки речовин, матеріалів та товарів широкого вжитку Інституту екогігієни і токсикології імені Л.І.Медведя. — Щоб новорічні прикраси не спричинили проблем для здоров’я, треба купувати їх у магазинах, куди іграшки потрапляють тільки після того, як постачальники отримують висновки про дослідження їхньої якості. Якості ялинкових прикрас, які реалізують на ринках, ніхто гарантувати не може».
«Оскільки ялинкові прикраси безпосередньо не контактують із людиною, то фатальною шкода від неякісної китайської пластмаси чи фарб бути не може. Якщо використані для виробництва матеріали дуже токсичні, то вони інколи мають сильний неприємний запах», — каже доктор хімічних наук Марк Альтшулер.
Особливо прискіпливо варто придивлятися (і принюхуватися), якщо ви вирішили придбати штучну ялинку. По–перше, стоятиме вона в помешканні тижнів три, по–друге — використовуватимете ви її кілька років поспіль. Тож краще трохи переплатити у магазині, ніж потім розплачуватися здоров’ям, вдихаючи формальдегіди та інші токсичні речовини.
Щоб уникнути контакту з синтетичними матеріалами, можна купити справжню лісову красуню (якщо на організованому ринку, то точно совість не мучитиме, що нищите природу) і підібрати прикраси з екологічно чистих матеріалів: листя, сухоцвіти, солома, шишки. Вибракувана сосна (тобто десь не рівна, десь не симетрична) коштує від 30 гривень, найменша спеціально вирощена для продажу ялинка у горщику–діжечці — від 50 гривень. Ялинкові прикраси з природних матеріалів є різні: китайські сніжинки з соломи — трохи більше гривні за штуку, вироби в художніх галереях — від 20 гривень, присипана блискітками справжня велика шишка у подарункових салонах коштуватиме понад 50 гривень.
Різдвяні свята, що починаються зі Святвечора, для багатьох українців — не тільки одухотворена трапеза з дідухом, кутею та колядками, а й добра нагода згадати про давні сакральні обереги, котрі ще з дохристиянських часів були неодмінним атрибутом у кожній українській оселі. З–поміж них — лялька–мотанка, яку вважали одним із найдієвіших «запобіжників» зла. >>
«УМ» вирішила познайомитись із «живим» талісманом нового року і відвідала Київський іподром. Захоплююче було спостерігати за звичайним, буденним життям коней, за тим, як вони уживаються з іншими тваринами зі східного календаря, адже у конюшнях також мешкають собаки, кішки і навіть, як пізніше виявилось, поросята. >>
Уже традиційно наприкінці грудня Національний палац мистецтв «Україна» запрошує своїх найвибагливіших критиків — дітей з усіх куточків країни — на Головну новорічну ялинку. Цього року першими глядачами сучасного театралізованого музичного дійства у 3–D форматі стали більше 3500 малюків із дитячих будинків та інтернатів Києва та Київської області. >>
Окрім Головної ялинки в Палаці «Україна», у Києві на святкування Нового року і Різдва дітей запрошують в Український дім, Жовтневий палац, Музей Ханенків і «Мамаєву слободу». Кожен із закладів зі шкіри пнеться, щоб зачарувати своїми дійствами якомога більше дітлахів із батьками. >>
На голові — гетьманська шапка з пір’ям заморських птахів, у руках — ліра. Таким наші прадіди уявляли Миколая, і саме такий святий, втілення древніх українських традицій, відтепер живе в козацькому селищі «Мамаєва Слобода». Сьогодні він складає серйозну конкуренцію американському Санта Клаусу та російському Дєду Морозу — дітлахи від нього в захваті. Ще б пак! Незвичайний Микола одягнений у священичі ризи та у підбитий бобровим хутром шляхетський кунтуш (верхній одяг козаків та шляхти. — Авт.). Він не махає крючкуватою палицею, йдучи по лісу, а сидить у традиційній, оздобленій рушниками, наддніпрянській хаті, виконує на старосвітській лірі канти XVII століття і чекає на чемних дітей. >>
Такої помпезної та заполітизованої підготовки до святкування 9 Травня українці давно не бачили. А підхід до наведення марафету з нагоди 65–ї річниці Перемоги в столиці подекуди взагалі шокує: центральні вулиці Києва чи не вперше за роки незалежної України завішені радянськими прапорами, серпами та молотами. >>
