Нові — по 20, старі — по 1500

20.12.2008

За рішенням Міжнародної організації колекціонерів ялинкових іграшок Golden Glow («Золоте сяйво»), антикварними вважають ті іграшки, що вироблені до 1966 року. Після встановленого рубікону новорічні прикраси почали штампувати масово, тому вони не вважаються особливо цінними.

У Києві та Львові старовинних ватних балеринок, фігурки з тисненого картону, скляних казкових героїв на прищепках часом вдається розгледіти серед всякої всячини на «блошиних» ринках. Новорічні прикраси на полицях антикварних салонів і крамниць — велика рідкість. Хоча хто хоче шукати — знаходить. Однією з колекціонерок ялинкових прикрас є донедавна скандальна журналістка, нині письменниця Лада Лузіна. У її зібранні — близько тисячі новорічних іграшок. Лада навіть організувала власний інтернет–музей Нового року.

Узагалі у всесвітній павутині можна нашукати чимало ялинкового антикваріату. Досить розвинені уже його продаж і обмін через інтернет у сусідній Росії. (До речі, зараз у Москві проходить п’ятиденний Різдвяний «блошиний» ринок). Так, наприклад, фігурку червоноармійця на лижах 30–х років минулого століття пропонують придбати за 3 тисячі 500 російських рублів (приблизно 1 тисяча 200 гривень), клоун на гойдалці того ж періоду уже дешевший — 2100 рублів. Одними з найдорожчих новорічних прикрас вважаються ті, які випускали у роки Другої світової війни. Так, здавалось би, звичайна шишка, але 40–х років ХХ століття коштує 4 тисячі 500 рублів (близько 1500 гривень).

Найдешевша пропозиція, яку вдалося знайти в інтернеті, — фігурки за 20 гривень із Києва. Хоч і були вони у розділі антикварних пропозицій, їх вік точно «юний» — лише кілька десятків років.

У столиці можна ще встигнути пошукати справжню антикварну новорічну іграшку на підсумковому антикварному зльоті, що традиційно проходить в останню суботу місяця, — незважаючи ні на погоду, ні на кризу, сюди, напевно, з’їдуться поціновувачі старовини з усієї України, від Президента до пенсіонера.

  • Янголи, що просяться до рук

    Різдвяні свята, що починаються зі Святвечора, для багатьох українців — не тільки одухотворена трапеза з дідухом, кутею та колядками, а й добра нагода згадати про давні сакральні обереги, котрі ще з дохристиянських часів були неодмінним атрибутом у кожній українській оселі. З–поміж них — лялька–мотанка, яку вважали одним із найдієвіших «запобіжників» зла. >>

  • Неси мене, мій коню!

    «УМ» вирішила познайомитись із «живим» талісманом нового року і відвідала Київський іподром. Захоплююче було спостерігати за звичайним, буденним життям коней, за тим, як вони уживаються з іншими тваринами зі східного календаря, адже у конюшнях також мешкають собаки, кішки і навіть, як пізніше виявилось, поросята. >>

  • Анімація, монстри та віртуальний світ

    Уже традиційно наприкінці грудня Національний палац мистецтв «Україна» запрошує своїх найвибагливіших критиків — дітей з усіх куточків країни — на Головну новорічну ялинку. Цього року першими глядачами сучасного театралізованого музичного дійства у 3–D форматі стали більше 3500 малюків із дитячих будинків та інтернатів Києва та Київської області. >>

  • В Індію чи на гравюру?

    Окрім Головної ялинки в Палаці «Україна», у Києві на святкування Нового року і Різдва дітей запрошують в Український дім, Жовтневий палац, Музей Ханенків і «Мамаєву слободу». Кожен із закладів зі шкіри пнеться, щоб зачарувати своїми дійствами якомога більше дітлахів із батьками. >>

  • Чудотворець під козацькою охороною

    На голові — гетьманська шапка з пір’ям заморських птахів, у руках — ліра. Таким наші прадіди уявляли Миколая, і саме такий святий, втілення древніх українських традицій, відтепер живе в козацькому селищі «Мамаєва Слобода». Сьогодні він складає серйозну конкуренцію американському Санта Клаусу та російському Дєду Морозу — дітлахи від нього в захваті. Ще б пак! Незвичайний Микола одягнений у священичі ризи та у підбитий бобровим хутром шляхетський кунтуш (верхній одяг козаків та шляхти. — Авт.). Він не махає крючкуватою палицею, йдучи по лісу, а сидить у традиційній, оздобленій рушниками, наддніпрянській хаті, виконує на старосвітській лірі канти XVII століття і чекає на чемних дітей. >>

  • Парадний розрахунок

    Такої помпезної та заполітизованої підготовки до святкування 9 Травня українці давно не бачили. А підхід до наведення марафету з нагоди 65–ї річниці Перемоги в столиці подекуди взагалі шокує: центральні вулиці Києва чи не вперше за роки незалежної України завішені радянськими прапорами, серпами та молотами. >>