В наш час глобалізації, коли сучасний світ переповнений голівудськими, японськими (чиїми завгодно) образами і мемами, дуже важливо не загубити своє. І, де це можливо (наприклад на стіні лікарні) ставити маячки, нагадувати про себе рибкою Параскою. Або ж Прасков’єй - дивлячись, що ти вважаєш своїм.

У ситуації з рибками зіштовхнулися не просто дві творчі особистості, а два світогляди. Один – сформований на російських казках, старовинних билинах і переказах . Інший – на українських фольклорних та історичних образах. І світи ці виявилися абсолютно протилежними.

На превеликий жаль, окрім високомовних пафосних слів простий солдат там, в окопах лугандонії, не відчуває, що саме завдяки йому в Україні панує мир і всі ми спокійно можемо спати в своїх теплих постелях. І либонь, що не скоро ще відчує.

Це рішення, у відповідь на збройну агресію РФ, мала прийняти саме Україна. Cьогодні подібні "загрози" з боку РФ, швидше за все, є частиною інформаційної кампанії країни-агресора.

Sстеричне брязкання зброєю, яке цілком може обернутися десятками тисяч трупів, - це єдиний варіант, який залишився в розпорядженні Путіна і компанії напередодні соціального колапсу. Ніяких козирів у них в рукаві більше немає, тому чекати можна чого завгодно.

Процес декомунізації, який проходить зараз у країні, може багатьом не подобатися. Це треба розуміти. Але він незворотний. І з цим треба не тільки рахуватися, а й прискорювати його. Завдання перейменування вулиць, площ, населених пунктів, державних установ тощо покладено на місцеві ради.

Це наочно показала антиукраїнська істерія, що набирала сили в Польщі напередодні чергової річниці Волинської трагедії 1943-44 рр. Українцям у публічному секторі бракує інформації для дзеркальної відповіді...

А тепер «громадянин ЛНР», який має паспорт громадянина України, позивається проти іншого громадянина України, який у лавах добровольчого батальйону або ЗСУ воював проти «ЛНР». І, щоб ви не сумнівались – правоохоронці порушують кримінальні справи. І закон на боці громадянина "ЛНР".

Зараз головна тема політичного літа – це конфлікт, що розгорається між силовиками (ГПУ-НАБУ-СБУ-МВС-АП). Тут головний герой цієї п'єси, поки що, Генпрокурор України Юрій Луценко. І зараз у Юрія Луценка три «театральні» проблеми, які можуть перетворитися у важкі політичні конфлікти.