Путін і Гітлер: історичні аналогії

Історичні аналогії – річ захоплива, але невдячна. Особливо, коли мова йде про вже звичне порівняння Адольфа Алоїзовича з Володимиром Володимировичем.

Очевидно, що казус беллі потрібен будь-якому диктатору, який дуже хоче запустити маховик війни, і свій Гляйвіцький інцидент за необхідності виникає за помахом чарівної палички.

Але між Німеччиною-1939 і РФ-2016 є одна суттєва різниця. До моменту початку Другої світової Третій Рейх був на підйомі, економіка за рахунок радикальної реорганізації згори переживала стійке зростання, а обиватель був ситий і патріотичний.

У Росії нині все зовсім навпаки. Нафтові надприбутки 2000-х розкрадені або спущені в маразматичні «національні проекти», зубожіння населення набирає темпів з кожним днем, а особисто міністр фінансів Силуанов (в умовах, зауважте, повністю підконтрольних Кремлю ЗМІ) прямим текстом говорить, що гроші на пенсії і зарплати в Резервному фонді закінчаться… так-так, у 2017 році.

Страшно тут те, що істеричне брязкання зброєю, яке цілком може обернутися десятками тисяч трупів в найближчий час, - це єдиний варіант, який залишився в розпорядженні Путіна і компанії напередодні соціального колапсу. Ніяких козирів у них в рукаві більше немає, тому чекати можна чого завгодно.

А взагалі, якби Держдеп в рамках реалізації якого-небудь Плану Даллеса або протоколів сіонських мудреців поставив собі за мету зруйнувати Росію раз і назавжди, то кращого агента для цієї місії, ніж ВВП, і придумати не можна було б.