Стоп-кадр у Шевченковому краї
Спомин про земляка, Юрія Іллєнка, який народився 9 травня 1936 року в Черкасах. >>
Інтернет і ЗМІ, не зважаючи на літо, сповнені емоційно-інформаційними бульбашками: рекламна поїздка президент України Порошенко в Індонезію, з якої світ дізнався про ганебно дешеву і мовчазну після Майдану, «робочу силу» України.
Одночасно, Порошенко, доки не пізно і нічого не загрожує, ухвалив доленосне рішення - приїхати в ГПУ. Потім, коли після зміни влади всі кинуться ловити колишнього президента, Петро Олексійович буде відповідати: а я вже був у ГПУ - не сподобалося. Більше не піду.
І не зрозуміло, хто кому піднімає рейтинг: Порошенко - Луценку чи Луценко - Порошенку. Хоча метод обрано помилковий. Замість того, щоб одному – Луценку – ловити корупціонерів, а іншому – Порошенку – проводити реформи і звільнятися від мерзенних олігархічних звичок, вони готуються до веселої бесіди-допиту (типу діалог з «95 кварталу»!).
Поки що ГПУ готується до прийому на державному рівні президента України, щоб показати цій незадоволеній країні, що всі рівні перед Законом. Але створюється прецедент. Це добре.
І не звертайте уваги на галасливу і незграбну спробу мужньої Наді Савченко познайомитися в ході поїздки в АТО і до сепаратистів із чарівною, вальяжною, розкішною Оксаною Марченко. Нічого не вийде.
Зараз головна тема політичного літа – це конфлікт, що розгорається між силовиками (ГПУ-НАБУ-СБУ-МВС-АП). Тут головний герой цієї п'єси, поки що, Генпрокурор України Юрій Луценко. Я думав, що він, як і Турчинов - письменник. Коли він був у в'язниці, ми з ним листувалися, і у нього була непогана ерудиція і хороший стиль.
Але виявляється, що Луценко – драматург. І зараз у Юрія Луценка три «театральні» проблеми, які можуть перетворитися у важкі політичні конфлікти. Всі три проблеми почалися з легкої руки Юрія Луценка.
Перша проблема – це легковажний візит Порошенка в ГПУ. Друга проблема – це інтриги і шантаж Матіоса про відхід із цієї, «дорогої» роботи. Але третя проблема найголовніша – це мережевий конфлікт силовиків один з одним за ринок корупційних послуг в країні, який всихає.
Подивимося, що буде далі.
Спомин про земляка, Юрія Іллєнка, який народився 9 травня 1936 року в Черкасах. >>
Продаємо голос владам, делегуємо питання
Компетенція і досвід — вимагають виконання >>
Податковий комітет рекомендував законопроєкт №15112 до голосування за основу. Після розгляду у Раді наслідки можуть бути катастрофічними не лише для виробників дронів, але й для забезпечення захисників. >>
Найнебезпечніше в такій пам’яті — перетворення історії на політичну зброю. Коли одна сторона говорить лише про власних жертв і не бачить жертв іншої, пам’ять перестає лікувати і починає знову розділяти. >>
Санкції на Богдана мені не зміг обґрунтувати чи пояснити реальними фактами жоден юрист та депутат. >>
Коли наш воїн, наш звитяжний лицар Микола Андрійчук відходить у вічність, сама українська земля, в образі цього благородного птаха, приходить віддати йому останню шану. Це не просто лелека. Це — дух нашої нації, це голос тисячолітньої історії, що схиляє голову перед подвигом Героя. >>