Активна рекламна робота видавництв і піар–менеджерів сучасних письменників чудово вміють заплутати непосвяченого читача, представити літературну ситуацію в позі «ногами догори». Але «гамбурзького рахунку» ніхто не відміняв, і «цеховики», і «професійні» читачі, і просто люди, яким дано розумітися на літературі, точно знають, «хто є хто». Як укол у серце — звістка про смерть Василя Аксьонова, письменника із царини справжньої літератури і людини з біографією. У січні минулого року він переніс інсульт, і фактично з того часу ходив по межі між життям і смертю, то йдучи на поправку, то впадаючи в стан стабільно важкий. Відлюбив, відписав, відмучився...

Якщо ви запитаєте, чому покази круїзних колекцій уже третій рік поспіль відбуваються в Одесі, мені буде смішно. А чому усі кінематографічні і музичні фестивалі влітку проводять у приморських містах? Бо дизайнери, актори, режисери, музиканти — теж люди, які хочуть поїхати «у відрядження» до моря і працювати не в студії під кондиціонером, а недалеко від пляжу. І ще одна причина: Одеса оцінить! Жоден Київ чи Харків не дозволить собі в будній день у робочий час стільки оголеного тіла (один із головних трендів сезону) на вулиці, стільки яскравих барв, стільки виразних масивних прикрас, і головне — стільки упевненості у своїй красі. Отже, Одеса однозначно.

Віктор Пінчук і PinchukArtCentre. Ігор Понамарчук і музей «Духовні скарби України». Тепер — Олександр Прогнімак і Alex Art House. Багаті люди України намагаються створити імідж публічності і виставляють мистецькі раритети, які збирали роками, на загальний огляд у спеціально створених для цього власних культурних центрах.

Туристичний сезон у країнах Середземномор’я по–справжньому стартував з 1 травня. У Туреччині, наприклад, у цей час ще доволі екстремальне море, і купатися в ньому наважуються винятково любителі красивих жестів, а в Греції, принаймні на Іонічному морі, — повна благодать: вода, правда, схожа не на свіже молоко, а на шовк, який свіжо струменить по шкірі. Початок сезону — це ще й низка готельних «заманух», тобто акцій, які розважать туриста, що нудиться в п’ятизіркових барах від байдиків і повного релаксу.

7 червня у Венеції відкривається бієнале сучасного мистецтва — світовий арт–форум №1. Україну на ній представлятиме, за рішенням Міністерства культури і туризму, PinchukArtCentre. Комісар українського павільйону Пітер Дорошенко розповів «УМ» про свій проект «Степи мрійників», чому українських художників немає в головній кураторській виставці бієнале і як у них із Чичканом збіглися погляди на місце України у світі.

Завтра головний шевченківський музей — Національний музей Тараса Шевченка, той, що на однойменному бульварі, — прийматиме гостей: з нагоди 60–річчя музею обіцяв бути Президент України. Понад сто запрошень розіслали також у творчі спілки, Кабмін, Верховну Раду, в Шевченківський комітет, Інститут літератури, запросили лауреатів шевченківських премій, шевченкознавців, мистецтвознавців, художників, письменників та іншу шановану публіку.

«У витинанці є боязнь потрапити в плакат, карикатуру чи графіку, хоча до графіки вона таки найближча», — каже черкаський художник Микола Теліженко, проводячи екскурсію по виставці своїх витинанок у столичній галереї «Мистецька збірка». Кольорові й чорно–білі витинанки, епічні, багатофігурні й ліричні, ледь помістилися в трь­ох залах галереї і в коридорі. Не всі київські модниці, які купили вбрання із останньої колекції успішної дизайнерки Олесі Теліженко, знають, що на своїх сукнях, спідницях і комбінезонах вони носять інноваційні витинанки, створені Миколою Теліженком, батьком дизайнерки. Після «співробітництва» в колекції одягу сезону весна–літо–2009 «Татова вишиванка», де Олеся перенесла батькові малюнки на одяг, батько і донька вирішили зробити спільну виставку.

Про те, що Ілля Чичкан, київський художник, який останнім часом здебільшого малює мавп, представлятиме Україну на 53–й Венеціанській бієнале сучасного мистецтва, пліткували давно. Учора керівники PinchukArtCentre офіційно заявили: так, Україну на бієнале у Венеції представлятиме PinchukArtCentre, а Комісар Українського павільйону Пітер Дорошенко обрав художників — Іллю Чичкана (Україна) і Міхаро Ясухіро(Японія), третім «великим українцем» у Венеції буде Віталій Кличко — не лякайтесь, у ролі... куратора. (Недарма Віктор Пінчук їздив на останній бій Кличка). Гра в бісер? Гра з брендами? Пітер Дорошенко доволі розпливчасто говорить, чому таке дивне поєднання титулованих персон експозиції і що саме побачать вершки світового арт–ринку в Палаццо Поподопулі, який утретє поспіль орендує Віктор Пінчук у Венеції?

У понеділок Міністерстві культури і мистецтва відбулася щорічна колегія, правда, реформи Василя Вовкуна торкнулися і цього традиційного бюрократичного жанру. Зазвичай такі зібрання всіх керівників національних закладів культури, директорів заповідників, музеїв, начальників обласних управлінь культури проходили у Національній філармонії і були відкритими для преси, тепер відбулася перша зустріч за зачиненими дверима у вужчому колі — з начальниками обласних управлінь культури, потім буде зустріч міністра з головами творчих спілок, потім із директорами заповідників і музеїв і так далі. Прийшовши на брифінг міністра після колегії, я побачила чимало змін у міністерстві, насамперед зовнішніх.

Світові фешн–експерти очікували, що криза принесе моді свої дивіденди у вигляді нових ідей, форм, нових образів. Після чотирьох головних тижнів моди — у Нью–Йорку, Мілані, Парижі й Лондоні — стало зрозуміло, що новий Діор чи «нові бельгійці» не з’явилися, і мода найближчим часом піде второваною стежкою. Український тиждень моди, який проходив із 12 по 17 березня, закріпив світові тенденції і підтвердив слова голови оргкомітету UFW Ірини Данилевської, яка напередодні прогнозувала, що вітчизняні дизайнери чітко поділяться на дві групи — одні зроблять максимально носибельні колекції, щоб продати речі і вижити під час кризи, зберегти бізнес, а інші, користуючись спадом продажів, відірвуться по повній у творчості. Хороші, трендові і свіжі речі, до речі, були і в тих, і в інших.