Після оприлюднення е-декларацій, мабуть, більша частина українців була збентежена й обурена.

Повертаюся на роботу вже іншою дорогою. Стоять такі поважні, з дубинками, шоломами. Запитала, отримала у відповідь:
– Сьогодні річниця Майдану.
– Вибачте, а яка річниця?– сама в голові починаю перебирати дати. Студентів побили? Нє. Стріляти почали? Нє. Протести проти диктаторських законів? Нє.

Шановна редакціє, щиро дякую вам за натхненну працю в ім’я відродження й розквіту України та української мови. Спасибі, що ви є!

Коли розпинався пролаза в обітницях тронних, то порох займистий у діжці байок вибухав.

Взагалі-то, на добрий лад, новина мала б звучати так: Вперше від доби Розстріляного Відродження в Києві збудовано новий театр. І це, їй-богу, - прекрасна новина! Історична.

До розливів фекалій тут звикли - раз у два місяці щось прориває стабільно. Як правило, аварію усувають через кілька днів.
Увесь цей час веселі каламутні й смердючі струмочки стають невід'ємним елементом українського урбан-пейзажу.

Шановна редакціє улюбленої газети, хочу подякувати усьому Вашому колективу за продовження своїх традицій — робити корисну, потрібну і гарну газету.

Радять зробити ремінь тугим й не дуже гнутися під тарифом.

Російський «суд» продовжив арешт нашого колеги, журналіста Укрінформу Романа Сущенка ще на два місяці. Найвірогідніше – комбінація Кремля зі «справою про шпигунство» виявилася ще складнішою та масштабнішою, ніж це можна було передбачити.

Для мене Київ з його каштанами і Андріївським, був святим місцем, на якому відпочивала душа. Я приїздив спеціально, щоб посидіти під каштанами і послухати як кияни ввечері збираються поговорити і поспівати. Ви не пам'ятаєте? Тепер і не побачите такого.