Останньою краплею, як на мене, був малозначний в масштабах Одеси сумний факт – знесення дачі Докса після того, як губернатор віддав розпорядження про взяття особняка під охорону. Міхо вкотре дали відчути його безсилля. Гаряча душа – вже колишнього – губернатора не змогла цього перенести.

Першим в цій війні поліг для мене Сергій Лук'яненко. Письменник, деякі книги якого я перечитував більше 10 разів, загинув смертю довбо..., назвавши мою батьківщину «проклятою землею».

Давно, з часів Платона, якщо не раніше, обговорюється питання, як підбирати кадри на державні місця, щоб їх займали люди добре освічені, з широким кругозором і розвиненими культурними потребами. Біда в тому, що до влади завжди і всюди прагнуть екземпляри іншого складу характеру.

У дискусії, що розгорілася, найбільш дивує безапеляційна позиція «або – або». Не Зібров, а Петриненко. Не Білоножко, а сестри Тельнюк. Не квартет «Гетьман», а «Хорея козацька». У той час, як значна частина телеаудиторії хоче чути і те, й інше. І людям не розкажеш, що у них не такі смаки.

Ми, «пересічні громадяни», а, простіше кажучи, «ніщєброди», відрізняємося від чиновників з 95 чи то квартирами, чи то картинами тільки обмеженістю наших можливостей. Нам просто розгулятися ніде і ні на що.

Ця дискусія не нова, і мені якось незручно ув’язуватися у цей тупий спір (коменти під постами – такий треш, що просто рука не піднімається відповідати). Я вже не кажу про згадки щодо моєї мами, «позорить свою матір, патріотку, Героя України…».

ду Чехією в авто. Прошу зробити голосніше радіо. Оце да, чеська попса прикольна, а я й не знала! Ніколи її в нас не чула. Чеська пісня, чеська - і так хвилин 20. Телебачення – чеською, усі канали. Кіно – чеською. Голівудські зірки незвично звучать чеською, але гарно. Ведучі двома мовами? Це як?

1994. «Поп-музыка на украинском? Что-то о червоной руте и калыне? Вряд ли вам хватит материала, чтобы заполнить хотя бы полчаса эфира в день, не говоря уж о концертах».
1996. «Телесериал на украинском? Нонсенс. Люди привыкли, что Дикая Роза, Просто Мария и Марианна говорят по-русски"

Такі слова могли б злетіти з вуст якоїсь пустопорожньої гламурної барбі, яких багато на різних телеканалах. Але не з вуст досвідченої професійної журналістки, яка народилась у Києві, виросла в акторській родині, чия мати (увага!) Герой України, народна артистка України – Неоніла Крюкова!

Якось Учайкін розповідав, що був період, коли Рада могла проголосувати закон про зброю, але у них тоді самого проекту закону не було. Приблизно в такій ситуації зараз і ветеранські організації. Вони готові змінювати країну. Але зміна передбачає – щось на щось. Так ось: на ЩО змінювати?