Сьогодні в Київській опері Президенти Леонід Кучма та Олександр Кваснєвський відкриють Рік Польщі в Україні. Запланований великий символізм нинішнього візиту польського президента спаплюжила урядова криза в цій країні. Наразі б доречним став посол іншої сусідньої з Україною держави з його вже сакраментальним афоризмом «Хотіли як краще, а вийшло як завжди». Уряд польських соціал-демократів унаслідок розколу в партії змушений піти у відставку, його голова, Лєшек Міллер, заявив, що допровадить державу до Європи, і відразу, тобто в перших числах травня, як тільки Польща офіційно стане членом ЄС, залишить крісло прем'єр-міністра. Отже, через урядову кризу урочистий візит Олександра Кваснєвського «всох» до формату робочого і скоротився вдвічі — польський керівник відмовився від поїздки у Донецьк; він прилітає сьогодні надвечір, відкриває з фанфарами концерт в Опері, проводить завтра робочі переговори з Леонідом Кучмою та Віктором Януковичем — і пообіді вилітає на батьківщину.

Власне, результати виборів міського голови Ромен, що на Сумщині, 28 березня стали відомими ще 26-го. Саме цього дня територіальна виборча комісія вирішила подати до суду на одного з трьох кандидатів на посаду міського голови. Нагадаємо, кандидатами були Микола Калашник, який виконував обов’язки міського голови, а до цього очолював певний час районну державну адміністрацію, недавній донеччанин, заступник голови облдержадміністрації Микола Соколов, а також представник об’єднаної опозиції, соціаліст Олексій Біловол. Пропонуємо вгадати з трьох разів, на кого з цих кандидатів було подано?

Попри те, що вище керівництво України (зокрема Президент) називало січневу резолюцію Парламентської резолюції Ради Європи не обов'язковою для виконання рекомендацією, протягом останніх місяців влада багато в чому пішла назустріч вимогам ПАРЄ: політреформатори відмовилися від організації президентських виборів у парламенті, гарант нарешті оголосив список нових членів ЦВК тощо. Звісно, у цих рішеннях були свої політичні інтереси влади, тоді як, скажімо, проблеми з наступом на демократію в Мукачеві лише ускладнилися, додалося головного болю й у незалежних ЗМІ. Але, що б там не говорили про «божевільних старушенцій» (так деякі виконавці «темників» називали доповідачів Моніторингового комітету ПАРЄ Ханне Северінсен і Ренату Вольвенд), саме після гарячих січневих дебатів у Страсбурзі влада почала бiльше зважати на те, як її дії виглядають із Заходу.

Мільярдер Джордж Сорос учора прилетів до Києва. Чи не вперше Сорос зіткнувся з дещо дивним інтересом в Україні до своєї персони: напередодні візиту він потрапив у «темники», провладна преса та телеканали лякали українця «привидом» цього супербагатія, який робить гроші не тільки на біржах, а й на «демократичних переворотах». Острах того, що Сорос привезе в Україну сценарії «каштанової революції» — аналог грузинської «трояндової революції», додали нинішньому візитові особливої гостроти. Шлях мільярдера по «неньці» почали відстежувати всі хоч трохи небайдужі до політики співвітчизники. Власне, пан Джордж має нагоду спитати безпосередньо у Президента Кучми про природу такої нездорової цікавості окремих провладних ЗМІ до його поїздки в Україну — у порядку денному його візиту ця зустріч записана на 31 березня.

«Из тени в свет перелетая», «Київська пектораль» цьогоріч призначила зустріч замість дев'ятнадцятої на 16:00. Міжнародний день театру припав на суботу, тож можна було дозволити такий несподівано ранній час для церемонії нагородження. Та й практичних позитивів у такому рішенні було предосить. По-перше, актори, які того вечора грали спектаклі, могли і «відпекторалити спокійно», і до театру свого встигнути. По-друге, актори, які в суботу ввечері мали вихідний, — та й не тільки актори, а й представники інших театральних професій — мали більше часу для неформального святкування, і ризик бігти за останньою електричкою метро помітно знижувався.

Набридло. Це найбільш влучна характеристика подій у виді спорту, де завжди домінують представники однієї країни і традиційно підкидають трохи «призів» господарям змагань. На чемпіонаті світу в Дортмунді росіяни взяли «золото» у трьох видах програми з чотирьох. Та й перше місце японки Шизуки Аракави — теж заслуга законодавців мод у фігурному катанні, адже готувала її славнозвісна Тетяна Тарасова. До речі, ця видатна тренерка встановила своєрідний рекорд, підготувавши всіх чотирьох золотих призерів першості світу.

Оце так новина: бунтівна й волелюбна Крістіна Агілера виходить заміж! Причому, на відміну від своєї суперниці Брітні Спірз, американська Христя не зопалу стрибне під вінець, а одружиться «по-справжньому» — з великого кохання. Сім місяців тому Агілера познайомилася з Джорданом Бартманом — одним із партнерів компанії «Ірвінг Азофф», названої так за ім'ям відомого музичного продюсера й менеджера. Причому зустрілися нинішні закохані за дуже банальних обставин: компанія Азоффа займається діловими справами поп-зірки, і під час знайомства Крістіна саме обговорювала з підлеглими свого майбутнього нареченого проект відеокліпу на одну зі своїх пісень.

Солодкоголосий король рок-н-ролу, виявляється, за походженням — справжній шотландець. Як повідомляє Sky News, пращури Елвіса Преслі походять із невеличкого селища, що в околицях Абердина в Шотландії.

Одна з найвідоміших топ-моделей 90-х років минулого століття, довгонога (до речі, її ноги протягом тривалого часу вважали найдовшими у світі) Надя Ауерманн днями відсвяткувала своє 33-річчя. Свого часу Надя поряд із Клаудією Шиффер, Сінді Кроуфорд, Наомі Кемпбелл та Ліндою Євангелістою входила до п'ятірки суперманекенниць із найбільшими прибутками. Тепер їхні рекорди вже давно побиті всілякими Кейт Мосс та Летиціями Кастами, а на подіумі залишилася тільки Наомі. Клава й Сінді, як і наша героїня, повиходили заміж і понароджували дітей. А сварливу Кемпбелл, вочевидь, ніхто не бере...

Мода на пам'ятники літературним героям у країнах СНД останнім часом набуває все більш збочених форм. Якщо в Києві вже є скульптурні Паніковський і Голохвастов, то в Петербурзі вирішили йти значно оригінальнішим шляхом і відкрили спочатку флюгер «Золотий півник», потім – «Ніс майора Ковальова» (з твору Гоголя), а позавчора побачив світ пам’ятник собаці Муму, героїні однойменного твору Івана Тургенєва. Ця подія приурочена до 150-річчя виходу в світ однойменного твору про німого служника, який було опубліковано в березні 1854 року на сторінках журналу «Современник».